EN

«Церква покликана нести кожній знедоленій і зраненій людині ліки розради і милосердної любові», — єпископи УГКЦ у посланні «Перемагай зло добром!»

22 липня 2022, 13:05 20

У цьогорічному постсинодальному посланні владики рішуче засуджують агресію росії проти України, зазначаючи, що світ має моральний обов’язок відвернути її від України. На тлі розгляду та аналізу трагедій війни, викликів та катастроф, які вона провокує, єпископи шукають відповіді на питання про те, як нам в цих умовах бути Церквою.

«Церква покликана нести кожній знедоленій і зраненій людині ліки розради і милосердної любові», — єпископи УГКЦ у посланні «Перемагай зло добром!»
Глава УГКЦ відвідує поранених українських військових, Київ, 23 березня 2022 року, фото: УГКЦ / Олександр Савранський

«Ми покликані бути Церквою, яка є близькою, слухає, зцілює рани, молиться за мир, шукає справедливості і дає надію», — наголошують владики УГКЦ.

Архиєреї висловлюють солідарність і підтримку єпископам, священникам, богопосвяченим особам, мирянам, які перебувають на лінії боїв та на окупованих територіях або змушені були покинути свої помешкання і парафії.

«Віримо, що ви повернетеся до рідних місць, і наші парафії відродяться і розвиватимуться» — мовиться у тексті.

«У моці українців виявляється сила любові. Наші воїни керуються принципом не ненависті до чужого, а любові до свого. Цю моральну висоту слід зберегти», — наголошують владики.

За їхніми словами, війна радикально вчить нас через біль, жертви і горе, які вона щодня приносить, бути Церквою Христовою: непохитно вірити у силу добра і жити діяльною любов’ю.

«Церква, яка близька до страждання, до людського горя, є живою і музеєм не стане», — переконані ієрархи.

На їхню думку, найважливіші слова розради — «я з тобою». Саме тому контакт, увага, людяність, молитва — це головні способи душпастирювання під час війни. Вислухати іншого, почути його історію, прийняти його біль — це в наших обставинах означає бути Церквою.

Єпископи пояснюють, що християни є людьми надії не тому, що «сподіваються на краще», а тому що вірять в Бога і вічне життя, до якого Господь запрошує.

Наприкінці послання владики зазначають, що не бачилися через пандемію три роки, але «радість нашої братньої зустрічі затьмарена страхіттями війни». «Саме війна, страждання, які вона завдає нашому народові, та новітні виклики, спричинені російською воєнною агресією проти нашої Батьківщини, — діляться вони, — були в центрі наших молитов, розмов і синодальних нарад. Крім того, під час цьогорічної сесії Синоду ми роздумували над темою „Синодальність і соборність: досвід УГКЦ“. У контексті нинішніх обставин це не абстрактна тема: навпаки, у біді, якої зазнає наша держава і наш народ, ми покликані заново відкрити силу єдності і необхідність щоденної та витривалої солідарності задля перемоги», — пишуть єпископи УГКЦ.

«Нехай же силою і діянням Святого Духа буде нам дана непохитна єдність і віра в перемогу Божої правди! Нехай Господь кріпить і благословить наших захисників, добровольців, волонтерів, медиків, працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, законну владу України і всіх, хто захищає і звільняє Україну від агресора! Нехай пригорне родини загиблих, сиріт і вдів, полонених і пропалих безвісти! Нехай дарує вічну нагороду і повноту життя полеглим! Нехай єлеєм милосердної любові зцілить тілесні, душевні та духовні рани постраждалих!» — бажають владики Синоду Єпископів УГКЦ у посланні.

Департамент інформації УГКЦ

Дивіться також