«Малі ядра великих змін»: дипломи УКУ отримали понад 600 випускників
13 червня в Українському католицькому університеті (Львів) відбулися випускні урочистості бакалаврів і магістрів. Цьогоріч до спільноти випускників УКУ долучився 641 студент гуманітарних, суспільних, богословських, управлінських, ІТ-програм та програм Бізнес-школи УКУ. Під час урочистостей випускників закликали відповідально служити суспільству, не втрачати зв’язку зі спільнотою університету та бути тими, хто започатковує зміни в Україні.

Про це повідомляє Відділ інформації та маркетингу УКУ.
Випускні урочистості розпочалися з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив владика Гліб Лончина, єпископ-емерит УГКЦ, радник президента Українського католицького університету та духівник університетської спільноти. Із ним співслужив владика Андрій Хімʼяка, єпископ Київської архиєпархії та численне духовенство.
«Дорогі випускники, ви сьогодні розпочинаєте новий етап життя, покидаєте стіни університету, які вас охороняли, давали затишок, можливість учитися, розвиватися, рости у мудрості і набиратися досвіду. Тепер ідете в широкий світ. Важливо, щоб ви йшли з глибокою вірою в Ісуса Христа, бо це Христос вас провадить. Використовуйте знання, що отримали тут, і памʼятайте, що УКУ буде підтримувати вас у подальших кроках. Будьте вдячними батькам, учителям, добродіям. Ця вдячність допоможе розвиватися і ставати кращими від ваших учителів. Це — ваше завдання», — наголосив владика Гліб.

Наостанок єпископ побажав, аби Святий Дух провадив випускників, скріплював їхню віру та допомагав рости.
Після молитви урочиста церемонія вручення дипломів розпочалась із хвилини мовчання за всіма захисниками, які загинули, захищаючи Україну, та виконання гімну.
Ректор УКУ Тарас Добко у своїй промові наголосив, що випускний — найважливіший день у житті університету. «Кожен випуск — особливий. Нинішні бакалаври стали першокурсниками у розпал повномасштабного вторгнення. Ви прийшли з різних регіонів України, кожен з власною мрією та викликами. Сподіваюсь, що йдете з УКУ не однакові, але однаково наповнені. Ми різні за природою, покликанням, даром. Кожен отримує свою повноту».
Ректор додав, що в УКУ випускники отримали не тільки знання і досвід: «Найважливіші речі в житті потребують не лише гострого розуму, а й серця. Спільнота — це не додаток до навчання в УКУ, а ще одна важлива сутність. Секрет нашої спільноти в тому, що ми намагаємося жити за Євангелієм. Сьогодні ви прощаєтесь з УКУ. Хтось лишиться у Львові, хтось поїде до столиці, хтось — за кордон, а хтось візьме в руки зброю і буде захищати нашу землю на сході країни. Але ви залишаєтесь у спільноті УКУ через добровільно взяту відповідальність за спільну справу. Тут ви здобули більше, ніж освіту. Ви знайшли друзів, союзників. Ви не можете почуватись самотніми, бо з вами завжди буде ваша альма-матер».
Ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа отець-доктор Михайло Плоцідем наголосив, що Бог у своєму задумі дає людині місію, а також дорогу, по якій має пройти.
«Світ пропонує нам багато викликів і заохочує бігти швидше, досягати вищого, бути успішнішим. У тому поспіху ми не помічаємо, як радісно і праведно жити. Але радісне життя не народжується в поспіху, а коли ми є уважними, коли можемо помітити збоку когось, обняти рідних. Ми покликані служити людям. Не втрачаймо цієї можливості!».
Звертаючись до випускників, о. Михайло Плоцідем підкреслив: «Ви — уже переможці, бо показали, що навіть у найтемніших обставинах людина може втриматися, якщо любить, вірить і надіється». Вирушаючи у світ, памʼятайте, що найцінніший скарб, коли будуть опускатись руки, — це згадка про те, що ви — улюблені діти Божі».

Почесною промовицею випускних урочистостей стала Олена Стяжкіна — українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії. Старша наукова співробітниця відділу історії України другої половини XX ст., Інституту історії України НАН України. Олена Стяжкіна жила в Донецьку до російської окупації. Працювала на кафедрі історії слов’ян Донецького національного університету імені Василя Стуса. Заснувала громадський рух «Деокупація. Повернення. Освіта». Членкиня Українського PEN.
«В історії соціальних змін, політичних трансформацій, технологічних проривів знову і знову повторюється парадокс: наймасштабніші злами робили надзвичайно малі групи. Усі великі прориви у культурі, науці, освіті і навіть у війні не були результатами дій величезних інституцій або рухом народних мас. Вони завжди запускалися та запускаються невеликими колами людей, яким цікаво, не байдуже, не страшно. Великі зміни запускають не великі колективи, а малі ядра. Тепер ці малі ядра — ви», — наголосила Олена Стяжкіна.

Промовиця також додала, що українці, не можуть і не будуть популяризувати страх: «Ми популяризуємо призабуті чесноти, європейські цінності, а також дієвість, стійкість і технологічність. А ви можете стати промоутерами щастя та любові. Зрештою, ми всі вже тестуємо цю унікальну пропозицію щастя, яке, попри все, можливе: жити, коли навіть миття голови є питанням: чи буде вода, чи буде електрика і чи буде вранці сама голова».
Насамкінець Олена Стяжкіна закликала впустити у своє життя «довгобуд»: «Це забуте радянське слово з негативною конотацією. Ми можемо дати йому новий сенс — „довге будівництво“, — і зробити хорошим, — пояснила Олена Стяжкіна. — Ми маємо впустити у своє життя довгобуд і не боятися, що остаточних результатів можемо не побачити. А все зроблене нами не зможуть оцінити ані сучасники, ані навіть наші найближчі нащадки. І що не все вийде з першої спроби».
Від імені випускників до присутніх звернулися салютаторка Анна Сивкова, випускниця програми «IT та бізнес-аналітика», та валедикторка Дарина Колмик, випускниця магістерської програми «Менеджмент маркетингової діяльності» Бізнес-школи УКУ.
Анна Сивкова родом з Маріуполя. Працює аналітикинею в міжнародній консалтинговій компанії «Civitta» та менеджеркою партнерств у Благодійному фонді «1991». Менторка та фасилітаторка молодіжних програм з лідерства і волонтерства.

Під час своєї промови вона наголосила, що університет дав їй змогу повернути собі — і навіть своїй родині — традиції, яких їх колись позбавили: «Ми обрали разом залишитись і будувати цю країну. Коли я вступала, всі казали їхати за кордон, що все українське неминуче гірше. І щаслива, що УКУ жодного разу не дав мені про це пошкодувати».
Випускниця додала, що останні чотири роки її не покидає думка, що росія забирає не лише минуле і спогади, а й майбутнє.
«Університет і країна багато нам дали. УКУ став домом для всіх нас, а мені дав дім замість того, який забрала росія в Маріуполі. Він дав нам цінності: нехай не всі ми станемо найкращими бізнес-аналітиками чи політологами, але кожен з нас тепер точно знає, хто він є і ким він не є. Він дав нам людей, які стали нашою родиною. Цей університет зробив нас тими, хто сидить сьогодні в цьому залі. І тепер наш вибір — що ми з цим робимо. Лишатись і будувати тут, працювати в українських компаніях, говорити українською. Допомагати війську і підтримувати тих, хто пережив втрату. І пам’ятати тих, кого ми втратили — знати їхні імена і розповідати їхні історії далі».
Дарина Колмик, цьогорічна валедикторка, раніше здобула ступінь бакалавра соціології в УКУ (2023). За роки навчання балотувалася в Уряд студентів, співала в хорі, очолювала студентську організацію подкастів «Podcatch» і брала активну участь у розбудові спільноти та університетського життя. Працювала керівницею проєктів і програм у відділі розвитку УКУ, зокрема зі стипендіальним фондом «ДоНація».
Нині Дарина — кураторка інтелектуального та культурного простору «Повір у себе Space» від Фонду «Повір у себе» на Подолі, де розвиває теми культури читання, спільнототворення та соціальної відповідальності. Паралельно працює з проєктами в Інституті релігії та суспільства, долучаючись до роботи з актуалізацією кримськотатарської спадщини в Україні й темою релігійного чинника у війні.

«Університет став для кожного з нас тренажером у безпечних умовах, де можна було накачати м’язи дослідництва, послабити відчуття меншовартості й по-новому обрамити свої досягнення та знання. Ми багато дискутували, вчилися, створювали, робили помилки і виправляли їх. А тепер настав час нести це далі, приймаючи долю такого собі безкінечного марафонця», — наголосила у своїй промові Дарина Колмик.
Звертаючись до випускників, вона додала, що з отриманням диплома і перекиданням китички освіта не завершиться. Здобути знання, за її словами, це лише половина справи. «Далі починається найважче: переконати в їхній цінності інших і запросити приєднатися. Бо поодинокі сліди лишають ледь помітні стежки, але коли йдемо з кимось, то здатні прокладати цілі дороги. У хвилини, коли щось не вдаватиметься, коли нас не чутимуть чи відкидатимуть, тримаймо всередині думку про наше місце сили — спільноту, яка стала для кожного альма-матер і яка завжди чекає й прийме нас такими, якими ми є».
Від асоціації випускників до присутніх звернувся Гліб Бітюков, громадський діяч, випускник Школи публічного управління УКУ, ветеран, військовий медик, експерт з медичного менеджменту. Зараз він очолює Центр УКУ у Києві.
«Дипломи, до яких ви йшли доволі складно, — це не нагорода. Це початок, аванс. Ви отримали дипломи, але памʼятайте, що насправді нашій країні потрібні не люди з дипломами, а ті, хто не дозволить середовищу змінювати себе, і ті, хто змінюватиме середовище навколо себе. Памʼятайте, що ви є частиною спільноти УКУ. Це дуже важливо у вашому житті. Не забувайте, що ваш університет закінчується сьогодні, а ваше служіння лише починається», — зазначив Гліб Бітюков.
Опісля відбулося вручення дипломів.













Завершилися випускні урочистості символічним перекиданням китичок та виконанням студентського гімну «Gaudeamus».
Читайте також:
Монахиня захистила кваліфікаційну роботу в Бізнес-школі УКУ
Цього року до спільноти випускників УКУ долучилися студенти освітніх програм «Богослов’я», «Artes Liberales: Історія», «Artes Liberales: Культурологія», «Artes Liberales: Філологія», «Майбутнє спадщини: історія, культура, література», «Комп’ютерні науки», «IT та бізнес-аналітика», «Науки про дані», «Етика. Політика. Економіка», «Соціологія», «Право», «Публічне управління та адміністрування», «Психологія», «Соціальна робота», «Клінічна психологія з основами психодинамічної терапії», «Клінічна психологія з основами когнітивно-поведінкової терапії», «Фізична терапія», а також магістратури Бізнес-школи УКУ — MBA, MSIE (Інновації та підприємництво), MSTM (Управління технологіями) та MSMM (Менеджмент маркетингової діяльності).
Департамент інформації УГКЦ



