Відділ соціального служіння УГКЦ

Відділ соціального служіння є консультативно-координаційним органом при Синоді Єпископів УГКЦ та Главі УГКЦ у сфері соціального служіння, що здійснюється структурами УГКЦ та за її підтримки.

Надаючи чинності рішенню Синоду Єпископів УГКЦ, що проходив у Львові-Брюховичах 5–11 вересня 2016 року Божого, Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, своїм Декретом (Вих. 17/010 від 5 січня 2017 р. Б.) створив Відділ соціального служіння УГКЦ.

УГКЦ свідома свого покликання діяти та реалізувати Христове Євангеліє в дусі милосердя та служіння. Метою соціального служіння УГКЦ є об’являти світові материнське обличчя Церкви та бути живим знаком присутності Бога серед людей.

Соціальне служіння — діяльність, спрямована на розв’язання соціальних проблем та забезпечення соціальної справедливості, що охоплює весь спектр соціальної активності та включає в себе надання волонтерської допомоги, благодійництво і організовані форми надання соціальних послуг потребуючим особам та групам, задля забезпечення їх цілісного розвитку. Соціальне служіння Церкви має своїм фундаментом та рушієм віру і виражає дияконійну природу Церкви, будучи частиною триєдиної місії Церкви: звіщати Добру Новину (керигма), освячувати (літургія) та служити (дияконія).

Завданням Відділу соціального служіння є:

визначати стратегічні цілі розвитку різних напрямків соціального служіння;
здійснювати загальний нагляд, моніторинг і координацію та взаємодію між структурами УГКЦ, що здійснюють соціальне служіння;
представляти соціальне служіння УГКЦ у загальносуспільних і міжконфесійних процесах.

Для досягнення поставленої мети і завдань ВСС звершує свою діяльність всюди, де є церковні структури УГКЦ, у таких напрямках: