EN

Владика Богдан Дзюрах у Великий четвер: «Ми щасливі, що маємо священників»

14 квітня 2023, 17:12 191

Зворушливий обряд умивання ніг, але ще більш зворушлива любов Ісуса, яку Він показує до нас, грішних слабких людей. Водночас показує велику довіру до нас, людей, особливо до тих, кого Він кличе до особливого служіння, — священників, єпископів, дияконів. Такими словами розпочав своє слово до священників владика Богдан Дзюрах у Великий четвер, 13 квітня, у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен.

Владика Богдан Дзюрах у Великий четвер: «Ми щасливі, що маємо священників»

«Ми сьогодні, беручи участь у цьому обряді, чині вмивання ніг, передовсім дякуємо Богові за дар наших священників. Ми щасливі, що маємо священників. Ми їх потребуємо ще більше. Але за кожного з них, хто сьогодні в нашому екзархаті так ревно й жертовно служать Богові та своєму народові, нині ми заносили наші молитви перед престіл Всевишнього», — сказав єпископ, відзначаючи дар служіння кожного душпастиря.

Продовжуючи звернення до священників, апостольський екзарх закликав кожного до роздумів над своїм священством у світлі обряду вмивання ніг, який звершив Христос своїм учням. «Ми бачимо, що у світі всі намагаються панувати, визискувати, захоплювати і принижувати інших людей, народи, нації і держави. Господь приносить новий закон, — закон свого царства, у якому великий той, хто найменший. Першим є той, хто себе поставить на останнє місце. Царем є той, хто вміє служити», — сказав архиєрей, наголошуючи на основі священничого покликання — служінні.

Беручи до уваги слова Ісуса на Тайній вечері: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами. Але, хто між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою. І хто з між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. Бо і Син чоловічий прийшов не на те, щоб йому служили, але щоб служити і віддати своє життя як викуп за багатьох», — владика Богдан наголосив на тому, що Ісус не заперечує прагнення людини до величі, прагнення людини бути близько Бога. «Він показує дорогу, яка до цієї мети веде. Не через визиск і нищення другої людини, але через служіння. До тої міри, щоби віддати життя як Він — як викуп за багатьох».

Також єпископ заторкнув тему Голгофи, яку, подібно Христові, покликаний досвідчити кожен священнослужитель. «Служіння веде на Голгофу, дорогі співбрати. Як виглядатиме ця Голгофа у випадку кожного з нас, ми не знаємо. Чи це буде Голгофа останньої смертної години, чи це буде Голгофа тяжкої недуги, чи це буде Голгофа відкинення, знецінення? Чи це буде Голгофа якогось страждання? Чи це буде Голгофа великої праці в поті чола і духовній крові? Чи це буде Голгофа, яку переживають наші співбрати в Україні, священники на окупованих територіях? Або два наші полонені священники: о. Іван Левицький і о. Іван Гелета. Інші були в руках супостата, але за ласкою Божою їм вдалося врятуватися. Не знаємо, яка буде наша Голгофа. Але вона має бути, тому що ми з’єднані з Ісусом єдиним священством. А це означає, що в Його долю вписані й наші імена, і це великий дар. У нашу священичу і людську долю вписана Його божественно-людська доля», — сказав єпископ.

«Бути слугою означає поставити в центрі уваги когось іншого — Божу волю і духовне добро, спасіння наших ближніх. Послужити їм і стати знаряддям у спасінні наших ближніх. Ось це найголовніше наше служіння. А це означає, що не належимо більше самі собі. Ми належимо до Христа і Божого люду», — мовив владика Богдан, розважаючи над словами з молитви під час Херувимської пісні та текстом освячення Дарів про принесення Христа себе в жертву.

Далі апостольський екзарх говорив про щоденні виклики для священнослужителя, у яких кожен душпастир жертвує собою для спасіння людини. «Будьмо готові, що прийде людина і скаже: „Отче, я хочу до сповіді. Отче, чи ви можете поїхати до мого чоловіка до лікарні?“. І всі наша плани летять шкереберть, бо ми собі вже не належимо, а маємо робити це охоче й радо, знаючи, що Ісус робив би так само. Він покидав 99 овечок і йшов за одною, яка загубилася. Ми мусимо бути готові дати себе роздати людям. Як той хліб, поламати й роздати. Поламати свою волю, свої плани і роздати себе ближнім. Роздати їм свій час, свою увагу, своє здоров’я, своє життя», — сказав єпископ.

Звертаючи увагу священників на слова Ісуса: «Приклад дав Я вам, щоб і ви так робили, як це Я вам учинив», — владика Богдан застановився над ще однією реальністю, у якій виражений зміст самопожертви та служіння, а саме приклад українських воїнів у війні з окупантами. «Ми, перейняті жахіттями війни, даємо щось від себе: пожертву, гуманітарну поміч, але наші воїни дають самих себе в жертву. Ми робимо пожертву, а вони дають зі самих себе жертву. Більшої любові ніхто немає, як ті наші брати і сестри, які своїм життям боронять гідності, свободи, правду, справедливість і незалежність нашого народу», — мовив архиєрей.

«Ми натхнені прикладом нашого Божественного Спасителя, скріплені свідченням віри наших попередників. Петро Вергун між нами як свідок віри, як наріжний камінь екзархату, і ми заохочені жертвою наших захисників. Просімо в Господа тої любові, яка оживляла їх, щоби в дусі тої любові ми служили Богові та ближнім. Так утверджували Боже Царство на землі й освячували наші священничі душі, щоб, коли прийде ця Голгофа, ми могли сказати: „Звершилося“. І в мирі, і в надії, і в радості віддати свого духа в руки Первосвященника Христа», — сказав на закінчення владика Богдан.

Єпископ подякував усім ієреям за служіння. «Нехай Господь нас усіх кріпить і благословить, а вам дарує все, що потребуєте на освячення і спасіння», — побажав архиєрей.

Пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії

Локації

Персони

Дивіться також