Синод Єпископів УГКЦ 2025 року: чого очікувати?
З 30 червня по 10 липня 2025 року у Римі (Італія) відбудеться важлива подія для всієї Української Греко-Католицької Церкви — Синод Єпископів УГКЦ. До столиці Католицької Церкви з’їдуться єпископи з усього світу: з України, Північної та Південної Америки, Австралії, а також із країн Європи. Це щорічна зустріч, яка має особливе значення для життя нашої Церкви.
Блаженніший Святослав окреслив головні виклики, що стоятимуть перед єпископами під час майбутнього Синоду. За його словами, «наші владики з цілого світу намагатимуться все зробити для того, щоб ми як Церква могли підтримати зранену війною українську сім’ю».
Окремо Глава УГКЦ наголосив на силі молитви, закликаючи вірних до духовної підтримки: «Всіх вас дуже прошу: моліться за Синод наших владик, за благодать Духа Святого, який є видимим знаком присутності у своїй Церкві».
Він також нагадав, що паломництво до Риму має на меті насамперед молитву за мир. «Ми хочемо промовити до Риму, Ватикану і світу про наш біль, наші страждання, але теж героїчність нашого народу, нашу незламність, силу. Хочемо, щоб світ весь нас почув і нас підтримав», — підкреслив Предстоятель.
Синод Єпископів — це найвищий орган Української Греко-Католицької Церкви. Разом із Главою Церкви він приймає найважливіші рішення, які стосуються віри, служіння, церковного управління та життя духовенства й мирян. У цьому зібранні беруть участь тільки єпископи — єпархіальні, титулярні та емерити.
Напередодні цьогорічного Синоду ми поспілкувалися з владиками-членами Синоду, щоб дізнатися більше про те, чому цей захід такий важливий, які питання будуть обговорюватися і чого очікувати вірним.
Початок Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року у м. Перемишлі (Польща)
Чим займається Синод Єпископів УГКЦ?
Синод Єпископів — це постійно діючий орган Української Греко-Католицької Церкви. Він є вираженням особливого стилю життя нашої Церкви — синодальності, тобто співпраці, відповідальності та єдності у прийнятті важливих рішень.
Хоча робота Синоду триває цілий рік, раз на рік усі єпископи УГКЦ з різних країн світу збираються разом на живу зустріч. Під час такого зібрання вони:
- обговорюють теперішній стан Церкви, її потреби та труднощі, а також шляхи розвитку;
- приймають важливі рішення, формують церковні закони та душпастирські постанови;
- розглядають церковні справи, які потребують найвищого судового розгляду.
Єпископ Максим Рябуха, екзарх Донецький, пояснює основну ціль синодальних засідань українських греко-католицьких владик.
«Синод Єпископів УГКЦ є важливим органом життєдіяльності усієї нашої Помісної Церкви. Це місце осмислення викликів сучасного часу, реальних умов і обставин життя УГКЦ в контексті України і світу, спільна молитва усіх архиєреїв за Україну та увесь Божий люд на материнській землі і тих, „хто в розсіянні сущі“… Це синодальні молитовні роздуми над тим, як актуалізувати Божий погляд на життя людини в контексті сучасної історії України і світу», — зазначає архиєрей.
Щороку для Синоду обирається основна тема, яка відповідає на актуальні виклики часу. Саме ця тема стає центральною для більшості обговорень і рішень.
Владика Давид Мотюк, єпископ Едмонтонської єпархії, під час робочих засідань Синоду 2022 року
Хто може бути членом Синоду Єпископів УГКЦ?
Синод Єпископів — це зібрання, в якому беруть участь лише єпископи Української Греко-Католицької Церкви. Одним із його важливих завдань є обрання нових єпископів.
Процес вибору кандидата відбувається в закритому режимі, як це передбачає канонічне право. Коли Синод обирає кандидата, Глава УГКЦ представляє його особу компетентній владі Апостольської столиці. Остаточне слово — за Святішим Отцем. Лише після його благословення рішення Синоду Єпископів УГКЦ Апостольський престол офіційно оголошує нового єпископа.
Щойно кандидат приймає єпископські свячення (хіротонію), він автоматично стає повноправним членом Синоду Єпископів УГКЦ, тож має обов’язок брати участь у його засіданнях і спільних рішеннях.
Складання присяги перед початком Синоду Єпископів УГКЦ 2023 року у м. Римі (Італія)
Чи тільки єпископи беруть участь у Синоді УГКЦ?
Хоча основними учасниками Синоду Єпископів є лише єпископи, іноді до засідань залучають й інших осіб. Це відбувається тоді, коли певна тема потребує глибшого аналізу або фахового бачення.
На Синод можуть запрошувати експертів — людей, які добре розуміються на конкретних питаннях. Вони не мають права голосу, але можуть виступати з доповідями та брати участь у обговореннях під час свого блоку.
Крім того, дорадчий голос на Синоді можуть мати:
- адміністратор єпархії, якщо він не є єпископом;
- єпископи, які не є членами Синоду;
- інші духовні особи, які мають високий церковний статус, хоча й не є єпископами.
Таким чином, хоч рішення приймають єпископи, до процесу активно залучають тих, хто може допомогти Церкві краще відповісти на виклики сьогодення.
Чи мають єпископи вільний час під час Синоду?
Хоча Синод Єпископів УГКЦ — це передусім період напруженої та відповідальної праці, його програма передбачає не лише офіційні засідання.
Важливою частиною життя Синоду є щоденна молитва: Божественна Літургія, молитва Часів, Вечірня, а також час для особистої молитви. Щороку один день присвячений духовній віднові, яку проводить спеціально запрошений духівник. Він також зазвичай виголошує проповіді під час щоденних Літургій.
Окрім духовної програми, Синод включає зустрічі з представниками інших Церков, державної влади чи громадських організацій. Якщо засідання проходить за межами України, єпископи намагаються ближче познайомитися з українською діаспорою, місцевими звичаями й культурою.
Також у програмі передбачені культурні події — концерти, виставки або інші урочистості.
У неофіційній частині Синоду єпископи мають змогу поспілкуватися між собою, поділитися досвідом, відпочити. Але варто пам’ятати: Синод — це передусім серйозна і напружена праця задля добра всієї Церкви.
Синод Єпископів УГКЦ 2023 року у м. Римі (Італія). Українська папська колегія Святого Йосафата
Чому Синод Єпископів УГКЦ важливий для кожного вірного?
Можна подумати, що Синод Єпископів — це справа тільки церковної верхівки. Але насправді його рішення мають прямий вплив на життя кожної парафії та кожного вірного.
Після завершення Синоду ухвалені постанови передаються в кожну єпархію чи екзархат. Єпископи оголошують їх через церковні медіа, особисті зустрічі з духовенством або на зібраннях, де священники разом з владикою обговорюють, як найкраще втілити ці рішення в життя парафій.
Владика Йосафат Мощич, єпископ Чернівецької єпархії, під час засідань Синоду 2022 року
Наприклад, у 2024 році, тривала повномасштабна війна проти України створила нові соціальні та душпастирські виклики. Синод обрав тему оновлення євангелізаційного служіння на усіх рівнях — загальноцерковному, єпархіальному та парафіяльному. У результаті упродовж минулого року були організовані зустрічі зі священниками майже усіх єпархій в Україні та часткового за кордоном задля керигматичних реколекцій та представлення оновленої євангелізаційної програми «Хочемо бачити Ісуса». Упродовж Великого посту подібні керигматичні реколекції також відбувалися у парафіяльних спільнотах, тож вірні мали нагоду стати їхніми учасниками. Відтак упродовж червня в Івано-Франківську, Львові та Чорткові було засновано Школу благовісті. У вересні ця ж подія відбудеться у Києві. Через навчання у Школі при парафіях розпочинають зароджуватися Спільноти благовісті, у яких активні миряни разом із своїм священником піклуються про донесення Благої Вістки усім, хто досі її не прийняв. Окрім того, для священників було видано перший том «Слова благовісника» для щоденних проповідей та проведення Lectio Divina. Другий том — вже на підході. А на початку липня світ має побачити Щоденник мирянина із короткими поясненнями Слова Божого на щодень.
За словами єпископа Йосафата Мощича, єпарха Чернівецького та Голови Патріаршої комісії у справах євангелізації, попри вибір наступної теми для розгляду на синодальних засіданнях, ця тематика не завершується і служіння Української Греко-Католицької Церкви у ділянці євангелізації активно продовжується.
«Важливо наголосити, що це лише початок. Адже насправді і надалі потрібно працювати багато років, щоби Школа благовісті продовжувала функціонувати, щоби при парафіях засновувалися євангелізаційні спільноти, щоби священники готували євангелізаційні матеріали. Це справді велика робота. Однак, мене радує, що усі голови євангелізаційних комісії єпархій та екзархатів, яких часто призначили нещодавно, є задіяними у працю, перебуваючи разом у постійному контакті. Тож вважаю, що цей процес розпочинається добре», — сказав єпископ.
Тож рішення Синоду — це не абстрактні документи, а конкретні дії, що змінюють життя в наших парафіях, громадах і серцях.
Синод Єпископів УГКЦ 2023 року. Божественна Літургія у базиліці Святого Петра у м. Рим (Італія)
Чому місцем проведення цьогорічного Синоду Єпископів УГКЦ став Рим?
Беручи до уваги місце проведення синодальних засідань, владика Богдан Данило, єпископ Єпархії Святого Йосафата із осідком у м. Парма (штат Огайо, США), відзначає, що цей вибір Вічного міста Риму не був випадковим.
«З початком повномасштабної війни в Україні вже вдруге Синод Єпископів УГКЦ буде зустрічатися у Римі. У перший рік повномасштабного вторгнення владики зустрілися, так би мовити, на кордоні — ми могли бачити Україну з Перемишля. Через рік Синодом 2023 року ми бажали засвідчити, що Україна стоїть, Україна молиться та Україна бореться. Натомість минулого року ми перебували у Зарваниці, просячи Пресвяту Богородицю про опіку та даючи свідчення усій Церкві. Адже увесь Синод разом з прочанами молився під час Всеукраїнської прощі до цього відпустового місця.
Чим для мене є цей майбутній Синод? Чому знову ми збираємося у Римі? Я думаю, що першою причиною є зустріч з Папою Левом задля того, щоби переказати йому наші болі, страждання і журбу за добре майбутнє України та наших вірних, які розсіяні по цілому світі. А ще глибшою причиною, на мою думку, є зустріч у Ювілейному році. Це — рік надії. Кожен із нас, включно з владиками Синоду, є прочанином надії. Папа Франциск у своїй буллі, цитуючи послання апостола Павла до римлян 5, 5, пригадав нам про те, що надія не засоромить. Надія — це Божа, богословська чеснота. Тож усі ми надіємося, що зможемо осягнути цей вимріяний, вимолений мир. Настав час, щоби війна зупинилася, і щоби мир запанував в Україні».
Яка тема буде головною на Синоді Єпископів 2025 року?
Цього Ювілейного 2025 року владики-члени Синоду Єпископів УГКЦ роздумуватимуть над тим, як ефективно і плідно здійснювати душпастирство родин в умовах жорстокої війни проти України. Відповідальним за приготування Головної теми Синоду було обрано владику Аркадія Трохановського, Голову Патріаршої комісії у справах родини і мирян.
«Сьогодні в Україні дуже багато поранених родин. Ми потребуємо свідчення подружніх пар, які вміють поділитися досвідом свого життя як віруючих людей, для яких таке життя — велика цінність.
Потрібно віднаходити активні сім’ї та скласти програму, в яку буде можна включити інші сім’ї. Але також прагнемо огорнути самотніх жінок чи чоловіків, які втратили рідних, і відчувають потребу шукати Божої дороги у своєму житті. Відповіддю має бути приклад християнських сімей, глибоко закорінених в Господі і у зв’язку з Церквою. Прикладом повинні бути активні сім’ї, які задіяні у церковній спільноті УГКЦ. Такі сім’ї могли би допомагати парафіяльним священникам: гуртувати, навчати і супроводжувати сім’ї в парафії. Своє особливе місце тут знаходять також священничі подружжя, які свідчать про віру в Бога, молитву та любов. Це демонстрація самоповаги та повного визнання суб’єктності іншої людини», — зазначив на початок Синоду Єпископів УГКЦ владика Аркадій Трохановський.
Синод Єпископів УГКЦ 2022 року у м. Перемишлі (Польща). Праця у групах
Які основні заходи відбудуться під час цьогорічного Синоду?
«Перш за все, — як зазначає владика Андрій Хім’як, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, — українські єпископи прибувають до Риму як паломники надії, щоби відзначити Ювілейний 2025 рік надії, здійснити прощу до головних святинь Католицької Церкви та помолитися за перемогу та справедливий мир для нашої багатостраждальної Батьківщини».
Другим важливим моментом стане перша зустріч усього Синоду Єпископів УГКЦ із Святішим Отцем Левом XIV. «Це наш вияв вдячності Святішому Отцеві за його служіння для усієї Католицької Церкви та постійну пам’ять і нагадування усьому світові про страждання мученицької України. Водночас це наш вияв єдності з Наступником апостола Петра, тієї єдності, за яку постраждали, а навіть віддали своє життя наші попередники — новомученики українського народу минулого століття. А також це вияв нашої самобутності, адже ми будемо продовжувати доносити Папі та всьому світові правду про Україну, про її героїчну боротьбу за життя, справедливість і мир, і врешті, про її любов до своїх ближніх та своєї землі», — додав єпископ.
Також у контексті синодальних засідань відбудуться зустрічі з важливими представниками Ватиканської Курії — кардиналом П’єтро Пароліном, Державним секретарем Ватикану, кардиналом Маттео Дзуппі, президентом Єпископської конференції Італії, кардиналом Клаудіо Ґуджеротті, префектом Дикастерії для Східних Церков та кардиналом Куртом Кохом, Головою Папської ради сприяння єдності християн.
І третім важливим моментом стануть відвідини парафіяльних спільнот українців в Італії. «Упродовж таких зустрічей владики мають нагоду безпосередньо почути вірних, поспілкуватися з ними, довідатися про їхні потреби та очікування. У свою чергу, вірні відчувають близькість своєї Церкви та її піклування про кожного», — підсумував владика Андрій Хім’як.
У чому полягає значення Синоду Єпископів УГКЦ для Католицької Церкви?
Синод Єпископів УГКЦ — це подія, яка має значення не лише для України та Української Греко-Католицької Церкви, але для усієї Католицької Церкви. У цьому переконаний владика Микола кардинал Бичок, який здійснює душпастирське служіння для вірних візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.
«Кожен наш Синод закінчується тим, що висилається окремий синодальний лист із синтезом і підсумком синодальних діянь різним Конференціям єпископів. Цьогорічна тема: „Душпастирство родини в умовах війни“ є надзвичайно важливою, адже родина є осердям виховання і передання віри. Також і в Австралії родина перебуває перед багатьма загрозами, часто розмивається чіткість між тим, хто є батьком чи матірʼю. Тож я думаю, Австралійській конференції католицьких єпископів буде цікаво побачити певні наші напрацювання, зокрема як зранення війни впливають на життя родин в Україні. Ми справді зараз переживаємо велику кризу, яка впливає на батьків, матерів та дітей. Не зважаючи на те, що в Австралії немає війни, все ж вважаю, що наші рішення і бачення будуть помічними для Австралії. Адже ми обмінюємося певними досягненнями та інформацією. І Синод нашої Церкви також користає з певних напрацювань конференцій католицьких єпископів, зокрема Австралії».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
