«Ріка живої води тече зараз, тут, між нами», — Глава УГКЦ у неділю П’ятдесятниці
«Вода, ріка живої води є не лише спогадом про минуле. Вона тече зараз, тут, між нами. Коли ми слухаємо щось зі Святого Письма, то не чуємо лише про одномоментний вплив благодаті в минулому. Ця хвилина є зараз. Хтось із вас може сказати, ми не чуємо шуму води і не бачимо вогняних язиків, які зараз сходять. Але Христос каже, що це тільки зовнішні ознаки. Жива вода сьогодні виливається на кожного з нас, а ми лише покликані її прийняти». Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді у неділю Зіслання Святого Духа.
31 травня Предстоятель очолив Божественну Літургію у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві. Із ним співслужили протосинкел Київської архиєпархії Йосиф Мілян, куріальний єпископ Степан Сус та духовенство храму.
Свято П’ятдесятниці, за словами проповідника, відкриває людині джерело всякого життя та об’являє повноту Божого буття.
«Саме сьогодні Господь Бог наче до кінця відкриває себе людині і каже, ким Він є. Ми пізнаємо єдиного Бога у трьох Особах — Отця, і Сина, і Святого Духа. Свято П’ятдесятниці, зокрема у християнському змісті, є святом, коли ми бачимо джерело усього життя. Сьогодні ми пізнаємо Отця, який є джерелом усього сотвореного; Сина, який є творцем і через якого все повстало; і отримуємо Духа Святого, який усе оживляє й доводить до повноти життя».
Роздумуючи над подією Зішестя Святого Духа, Глава Церкви звернув увагу на внутрішню переміну, яку пережили апостоли.
«Щось сталося з людиною в момент Зішестя Святого Духа. Лука розповідає, що цей момент П’ятдесятниці був моментом трансформації апостолів. Вони одразу після того, як отримали Духа Святого, вийшли до людей — до тих, кого перед тим боялися. Євангелист Лука наче вираховує усю географію тогочасного світу, кажучи, що з усіх народів, які є під сонцем, зійшлися люди. І Дух Святий дав апостолам промовляти до всіх зібраних їхньою рідною мовою».
За словами Предстоятеля, найбільшим чудом П’ятдесятниці стало те, що кожна людина почула Боже слово як звернення до себе.
«Апостоли не просто говорили якісь загальні речі. Вони зверталися особисто до кожного присутнього. Звіщали великий Божий задум, який Господь бажає звершити для кожного. Кожен, хто слухав — чув рідне, своєю мовою. І всі могли сказати: це про мене. То було найбільшим дивом».
Пояснюючи євангельське читання, Предстоятель звернув увагу на юдейське свято, під час якого вірні сім днів поспіль урочисто приносили воду із Силоамської купелі до храму.
«Цікаво, що те свято, яке описує нам євангелист Іван, називалося святом водних процесій. Упродовж семи днів воду із Силоамської купелі несли до храму, до престолу. А на завершення тих процесій Христос каже: „Хто спраглий, нехай прийде до мене і нехай п’є“. Бо кожному, хто вірує, ріки води живої потечуть із його нутра (Ів. 7, 37–38)».
Відтак Патріарх звернувся до пророцтва Єзекиїла та книги Одкровення, де жива вода постає образом Божої благодаті, яка оживляє світ.
«Христос вказує вже не на рух до храму, а на рух із храму. Він проголошує сповнення пророцтва Єзекиїла про воду, яка витікатиме з Єрусалиму. Та вода все оздоровляла і оживляла. Довкола цієї річки пустеля перетворювалася на квітучий сад. Те саме ми читаємо в книзі Одкровення: „І показав мені (ангел) ріку води життя, світлу, мов кришталь, яка випливала з престолу Бога і Агнця“ (Одкр. 22, 1)».
Далі проповідник наголосив, що ріка живої води, якою є Святий Дух, продовжує текти і сьогодні.
«Ось про що проповідував Петро своїм слухачам. Він закликав їх зануритися у живу воду, яка є нічим іншим, як Духом Святим, що оздоровлює, оживляє, наповнює, дає зміст життю і приносить плоди. Це не про минуле. Ця жива вода сьогодні виливається на кожного з нас», — додав Предстоятель.
Він також пояснив, як розпізнати людину, яка живе благодаттю Святого Духа: «Боже слово каже, що є три ознаки: віра, надія і любов. Віра означає пити цю живу воду, яка тамує спрагу людини за Богом. Тому віра сьогодні сповняє нас Духом, який так щедро у цей день виливає на нас Отець через свого Сина. Віра дає людині надію. А надія є тою силою, кріпостю, що дає можливість людині далі крокувати дорогами цього земного життя до вічності. Але вершиною, вінцем, короною усього є любов. Той, хто вірить, надіється, — має можливість і силу любити. А той, хто любить, той живе».
На завершення Блаженніший Святослав співставив біблійний образ ріки життя із сучасними випробуваннями українського народу.
«Нам особливо зворушливо чути про ріку води життя тоді, коли Україною течуть ріки крові й нас заливають моря сліз. Ми чуємо слова про ріку води життя в той час, коли наш ворог щодня хоче ширити на українській землі пустелю смерті. Але саме биття життя у цій живій воді є джерелом віри, надії і любові України сьогодні. Ми просимо: Духу Святий, прийди, зціли наші рани. Бо не в людині, але в тобі, Духу Святий, є джерело і повнота життя. Та жива вода перетворює пустелю на квітучий сад. Ми просимо, Духу Святий, зійди, обнови обличчя української землі. Дай силу відбудувати все зруйноване, а пустелю Твоєю благодаттю перетвори на квітучий сад».
Після богослужіння, за традицією цього дня, у присутні помолилися окреме богослужіння П’ятдесятниці — Вечірню з коліноприклонними молитвами, які звершуються лише раз на рік, у день Зіслання Святого Духа.
«У цій молитві є, так би мовити, справжнє занурення в ріку води життя. Давайте разом будемо прикликати Духа Святого на наші родини, на нашу Церкву, на наш народ і на нашу багатостраждальну Україну», — закликав Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦПерсони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
