«Людина — унікальне створіння, бо покликана разом із Богом та ангелами жити вічно», — владика Богдан Дзюрах у Мюнхені
Ми сприймаємо смерть як щось сумне і трагічне в нашому житті. І, напевно, нікому не приходить на думку святкувати смерть. Коли ми отримуємо звістку про смерть когось із рідних, у нас виникають різні почуття, але тільки не радість. Такими словами в день Успіння Пресвятої Богородиці звернувся до вірних у катедральному храмі в Мюнхені апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах.
Заторкнувши тему смерті в житті людини, єпископ розкрив її правдивий зміст для християнина. «Ми сьогодні святкуємо Успіння Богородиці. Ми не віримо в смерть, не віримо в зникнення людини навіки, але віримо у вічне життя. Бо саме таким був первісний задум Творця стосовно людини — Бог поділився з людиною покликанням до участі в Його вічному житті. Людина — унікальне створіння, бо саме людина покликана разом із Богом та ангелами жити вічно. Смерть є чимось неприродним для нас, і вона була спричинена не Божою волею. Бог не хоче смерті людини, навіть грішника. Бог навіть для найгіршого злочинця хоче життя, яке приходить через навернення», — сказав владика Богдан.
Пригадуючи людям ціну Божої любові до людини, проповідник сказав таке: «Ісус подолав своєю смертю наслідки гріхопадіння, через що смерть увійшла в родину людства. Христос переміг смерть, і коли ми з Ним єднаємося, то стаємо учасниками цієї перемоги життя над смертю. Тому сьогодні ми святкуємо те, що має проявитися над кожним із нас і проявилося над Пречистою Дівою Марією. Сьогодні смерть була поглинута не гробом, а Божим життям».
Повертаючись до теми нинішнього свята, єпископ звернув увагу присутніх на ікону Успіння Пресвятої Богородиці. «Ікона — це писане Євангеліє, яке ми, споглядаючи, читаємо і відкриваємо для себе Божий задум щодо людини на прикладі Пресвятої Богородиці і на прикладі святих», — сказав владика Богдан і пояснив богословський зміст ікони, на якій можна побачити Пречисту Діву Марію, котра спочиває на своєму смертному ложі у блаженному вічному сні. Також на іконі свята зображено, як Ісус приходить і приймає у свої руки безсмертну душу своєї Матері, а вгорі споглядаємо присутність Пресвятої Трійці, у яку входить Пречиста Діва Марія після свого відходу із земного життя.
Беручи за взір приклад життя Богородиці та святих, які вдостоїлися вічної радості, пройшовши шлях віри в Господа, архиєрей наголосив на важливості Таїнства Хрещення для людини, щоб розпочати шлях до вічного життя. «Кожен, хто вірує в Христа, стає причасником вічного життя. Наше народження до вічності починається з води і духа у Таїнстві Хрещення. Щаслива та людина, котру батьки в ранньому віці причастили до вічного життя. У Хрещенні Христос нас вирвав із тенет смерті та дарував нам вічне життя. Ми з’єдналися з Христом, і над Ним смерть не має сили й не може нас поглинути», — сказав владика Богдан.
«Бог вириває нас із цієї земної дійсності, позначеної гріхом, і хоче нас запровадити до вічності Божої, де вже немає гріха, немає спокуси, немає страждання і страху. А є тільки Бог, радість і життя. Бо це було нашим первісним покликанням в Бозі. І Господь бере нас за руку та перепроваджує», — підкреслив проповідник.
Говорячи про складність прийняття смерті близької людини, владика Богдан закликав розділити ці моменти з люблячим Господом, який очікує на кожного в Царстві своїм. «Кожен із нас уже стояв при гробі рідної людини, і ми знаємо, як важко переживати ці моменти. Навіть Христос плакав. І сьогодні Він плаче над гробом кожного, кого своїм крижаним дотиком торкається смерть, але як і перед гробом Лазаря, Він каже: „Твій брат воскресне“», — сказав єпископ.
Відтак проповідник закликав присутніх замислитися над своїм життям. «Проте цей перехід до вічного життя не відбувається в годину смерті. У годині смерті об’являється, куди ми приїхали. Тоді вже немає часу, щоб змінити напрямок свого життя. Тому, поки маємо ще час, мусимо поглянути і збагнути, чи наближаємося до життя чи до смерті. Апостол Іван каже, що ми перейшли від смерті до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває», — підсумував владика Богдан.
Підсумовуючи свою проповідь, єпископ мовив: «Ми сьогодні святкуємо свято тріумфу Божого життя, Божої любові в житті і долі Пресвятої Богородиці. Навчаймося від Неї переходити від смерті до життя. Уміймо відчувати трупний запах смерті, коли грішимо, піддаємося страхові, зневірі, ненависті, гніву та обмові. Тоді через покаяння у сповіді ми відроджуємося до життя і наповнюємо наше життя Богом, а відтак починаємо жити, а не вмирати».
На завершення свого слова, архиєрей звернувся до присутніх із таким побажанням: «Бажаю всім нам, щоб ми довго жили. Бо довгий вік — це також Божий дар. Але хай у кожну мить нашого життя буде найбільше життя — любові, доброти і милосердя. Тоді, коли дійдемо до кінця нашої мандрівки земного життя, хоч буде смуток на очах, однак у серці буде спокій і велика надія. А в наших рідних буде теж великий мир, бо знатимуть, що їхній ближній перейшов від смерті до життя. І хоча зі сльозами на очах, але це буде наше християнське свято», — сказав апостольський екзарх.
Департамент інформації УГКЦПерсони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
