Львівська архиєпархія

Опис

Львівська архиєпархія розташована у західній частині Української держави, у Львівській області, з осідком у княжому місті Львів. До її складу входить територія: м. Львова (включно з: м. Винники, смт. Брюховичі і смт. Рудне), Золочівського, Пустомитівського та Яворівського районів Львівської області. Таким чином, територія архиєпархії складає 3774,5 км2 та межує із Сокальсько-Жовківською єпархією на півночі, із Перемисько-Варшавською митрополією — на заході, із Самбірсько-Дрогобицькою — на південному заході, із Стрийською єпархією — на південному сході та із Тернопільсько-Зборівською архиєпархією — на сході.

Населення архиєпархії за статистичними даними на 1 серпня 2018–1 063 046 осіб (зокрема: Львів (включно з м. Винники та смт. Рудне і Брюховичі) — 747 728 ос.; Пустомитівський район — 119 753 ос.; Золочівський район — 69 230 ос.; Яворівський район — 126 335 ос.).

Населених пунктів на території архиєпархії — 356 (з них: міст — 7; смт — 8; сіл — 341).

Поділ на протопресвітерства

Загалом Львівська Архиєпархія поділяється на 18 деканатів:

м. Львів, смт. Брюховичі, смт. Рудне:

  • Галицький деканат (станом на 25 вересня 2018 року)
  • Залізничний деканат (станом на 25 вересня 2018 року)
  • Личаківський деканат (станом на 4 жовтня 2018 року)
  • Сихівський деканат (станом на 23 вересня 2018 року)
  • Франківський деканат (станом на 5 жовтня 2018 року)
  • Шевченківський деканат (станом на 4 жовтня 2018 року)

Золочівський район

  • Глинянський деканат (станом на 23 вересня 2018 року)
  • Золочівський деканат (станом на 5 жовтня 2018 року)
  • Поморянський деканат (станом на 23 вересня 2018 року)

Пустомитівський район і м. Винники

  • Винниківський деканат (станом на 23 вересня 2018)
  • Звенигородський деканат (станом на 23 вересня 2018)
  • Пустомитівський деканат (станом на 25 вересня 2018)
  • Сокільницький деканат (станом на 23 вересня 2018)

Яворівський район

  • Краковецький деканат (станом на 25 вересня 2018 року)
  • Немирівський деканат (станом на 23 вересня 2018 року)
  • Новояворівський деканат (станом на 13 червня 2019 року)
  • Яворівський деканат (станом на 25 вересня 2018 року)
  • Янівський деканат (станом на 7 жовтня 2018 року)

Символіка та значення герба Львівської архиєпархії

Герб Львівської архиєпархіїГерб Львівської архиєпархіїНа синьому тлі в золотих воротах — святий Юрій у срібному обладунку та червоному плащі верхи на срібному коні пробиває списом срібного змія. Святий Юрій відображає символіку головного храму Львівської архиєпархії. Золоті ворота — стилізоване зображення воріт Святоюрського комплексу у Львові — вказують на територіальну приналежність. За щитом — золоті жезл і хрест. Увінчує герб митра.

Духовенство

Відтак поділ здійснюється на 311 парафіяльних громад (за розташуванням: Львів — 57; Винники, Рудне і Брюховичі — 6; Пустомитівський район — 81; Золочівський район — 76; Яворівський район — 90).

Задля душпастирського служіння налічується 442 священиків, однак 57 священиків перебувають за межами архиєпархії, тому загальна кількість — 385 священики (з яких: у служінні — 369; не займають уряду — 15).

Щодо розташування священнослужителів у служінні по адміністративних районах Львівської області: Львів — 204; Винники, Рудне і Брюховичі — 9; Пустомитівський район — 62; Золочівський район — 35; Яворівський район — 59.

Також Львівська архиєпархія має близько 15 дияконів, з них: за межами єпархії — 1.

Монастирі

Щодо інститутів богопосвяченого життя на території архиєпархії, то налічується 8 чоловічих (які мають 18 монастирів (чернечих домів/осель) та 15 жіночих (які мають 35 монастирів (чернечих домів/місійних станиць/осель).


Чоловічі монастирі, чини, згромадження та інші форми посвяченого життя

I. Святоуспенська Унівська Лавра Студійського Уставу, МСУ (студити):

  1. Монастир св. Обручника Йосифа (вул. Винниченка, 22, Львів)
  2. Свято-Іванівська Лавра (вул. Чернеча Гора, 2, (Шевченківський Гай), Львів)
  3. Дім св. Йоана Богослова (вул. Папи Римського Івана Павла ІІ 6, смт. Рудне, Львівська область)

ІІ. Василіянський Чин Святого Йосафата / Чин Святого Василія Великого, ЧСВВ (василіяни):

  1. Монастир св. Онуфрія (Провінційна управа в Україні — вул. Б. Хмельницького, 36, Львів)
  2. Монастир св. Йосифа, Василіянський інститут філософсько-богословських студій імені Митрополита Йосифа В. Рутського (вул. Широка, 6, Львів-Брюховичі)
  3. Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа (вул. Львівська, 48, Золочів, Львівська область)

ІІІ. Чин Братів Менших візантійсько-українського обряду, ЧБМ (францисканці):

  1. Монастир Чесного Хреста св. Дам’яна (вул. Шашкевича, 13, Золочів, Львівська область)

IV. Товариство Ісуса, ТІ (єзуїти) (Провінційна управа, Головний дім — вул. Йосифа Сліпого, 8 а, Львів)

V. Згромадження Найсвятішого Ізбавителя, ЧНІ (редемптористи):

  1. Монастир Св. Климентія (Провінційна управа в Україні, Львівська провінція — вул. Івана Франка, 56, Львів)
  2. Монастир св. Альфонса (вул. Замарстинівська, 225, Львів)
  3. Монастир свв. апп. Петра і Павла (вул. 50-ліття УПА, 2, Новояворівськ, Львівська область)

VI. Згромадження оо. Салезіян східного обряду / Салезіяни Святого Івана Боско, СДБ (салезіяни):

  1. Спільнота Пресвятої Богородиці Помічниці Християн (Провінційний дім — вул. Личаківська, 175, Львів)
  2. Монаший дім Духовний відпустовий центр УГКЦ — чудотворне джерело (с. Новосілка, Пустомитівський район, Львівська область)
  3. Спільнота Блаженного Филипа Рінальді (вул. Кривчицька дорога, 17 а-19, Львів)
  4. Спільнота св. Івана Боско, Приновіціат (вул. Галицька, 13 б, Львів-Винники)

VII. Згромадження Отців Оріоністів / Мала Справа Божого Провидіння, СБП (оріоністи):

  1. Спільнота Святого Луїджі Оріоне (Провінційна управа — вул. Пекарська, 11/2, Львів)
  2. Монастир свв. апп. Петра і Андрія (вул. Лінкольна, 12, Львів)

VIII. Церковна родина посвяченого життя Мілес Єзу / Сини та Дочки Непорочного Серця Матері Божої Богоявлення, МЄ (Головний дім — вул. Довбуша, 24, Львів)


Жіночі монастирі, чини, згромадження та інші форми посвяченого життя

І. Свято-Покровський жіночий монастир Студійського Уставу (студитки) — Свято-Покровський монастир (Генеральна (головна) управа — вул. Вічева, 2, Львів)

ІІ. Монастир Сестер Місіонерок Ісуса і Марії — Дім Найсвятіших сердець Ісуса і Марії (Головна управа — вул. Огієнка, 12/12 а, Львів)

ІІІ. Чин Сестер Святого Василія Великого, ЧСВВ (василіянки):

  1. Монастир Святого Василія Великого (Провінційна управа — вул. Кирила і Методія, 17, Львів)
  2. Монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці (вул. Кирила і Методія, 21/6, Львів)
  3. Монастир Непорочного Зачаття (вул. О. Кобилянської, 20/2, Львів)
  4. Монастир Пресвятої Богородиці Неустанної Помочі (вул. Навої, 5/2, Львів)
  5. Монастир св. Йосифа (вул. Іздрика, 1, Львів-Брюховичі)
  6. Монастир Преображення Господнього (с. Береги, Пустомитівський район, Львівська область)
  7. Монастир Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Лозинського, 6, Яворів, Львівська область)

IV. Чин Сестер Найсвятішого Ізбавителя (контемплятивні редемптористки) (вул. Замарстинівська, 179, Львів)

V. Згромадження Дочок Марії Помічниці Християн Східного обряду (салезіянки) (вул. Воробкевича, 28, Львів)

VI. Згромадження Дочок Матері Божої Неустанної Помочі (Генеральна (головна) управа — вул. С. Бандери, 19/73, Новояворівськ, Львівська область)

VII. Згромадження Сестер Катехиток Святої Анни (сестри-катехитки):

  1. Провінційна управа (вул. Гоголя, 14/4, Львів)
  2. Дім святої Анни (вул. Городоцька, 32, Львів)

VIII. Згромадження Сестер Милосердя св. Вінкентія (вінкентки):

  1. Головний дім (Головна управа — вул. Сельських, 14, Львів)
  2. Дім Святого Вінкентія (вул. Антоновича, 73, Львів)
  3. Дім Святого Йосифа (вул. Залізняка, 11, Львів)

IX. Згромадження Сестер Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя, МНІ (редемптористки):

  1. Монастир Воскресіння Господнього (Провінційна управа — вул. Лісна, 19 а, Львів)
  2. Монастир Пресвятої Трійці (вул. Пинська, 4, Львів)
  3. Монастир Матері божої Неустанної Помочі (вул. Базальтова, 13/2, Львів)
  4. Місійна станиця (вул. Стрийська, 29, Львів)
  5. Місійна станиця (вул. Шевченка, 2/37, Новояворівськ, Львівська область)

X. Згромадження Сестер Пресвятої Родини — монастир св. Миколая (Головна управа — вул. Ялівець, 15, Львів)

XI. Згромадження Сестер Святого Йосифа (йосифітки):

  1. Дім прп. Теодозія Печерського (Головна управа — вул. Устияновича, 4/4, Львів)
  2. Головний дім, монастир блл. Олімпії і Лаврентії (вул. Личаківська, 171 а, Львів)
  3. Дім Святого Йосифа (пл. Ринок, 37/17, Львів)
  4. Дім Святого Йосифа (вул. Загірна, 35, Львів)

XII. Згромадження Сестер Святого Священномученика Йосафата (йосафатки):

  1. Монастир свщмч. Йосафата (Головна управа — вул. Заклинських, 18, Львів)
  2. Дім Святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії (вул. Ковельська, 6, Львів)
  3. Дім Святого Архистратига Михайла (вул. Валова, 12/2, Золочів, Львівська область)

XIII. Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (служебниці):

  1. Провінційний дім Благовіщення Божої Матері (Провінційна управа — вул. Пасічна, 8, Львів)
  2. Дім Христа Царя (вул. Каганця, 4, Львів)
  3. Дім Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Мучна, 43/5, Львів)
  4. Дім Матері Анатолії (вул. Карпінського, 9/7, Львів)

XIV. Церковна родина посвяченого життя Мілес Єзу / Сини та Дочки Непорочного Серця Матері Божої Богоявлення, МЄ (с. Бірки, Яворівський район, Львівська область).

Соціальна діяльність

Варто також пригадати про навчальні заклади на теренах архиєпархії, серед яких Львівська духовна семінарія Святого Духа, Василіянський інститут філософсько-богословських студій імені Йосифа Веніамина Рутського у смт. Брюховичі-Львів та найбільш знаний Український католицький університет.

Локація

Персони

Матеріали

Єпископи

Правлячий Архиєрей

Правлячим Архиєпископом Львівським від 10 листопада 2005 року є Високопреосвященний владика Ігор Возьняк, а єпископом-помічником від 14 січня 2016 року є Преосвященний Володимир Груца.

Катедральний храм

Архикатедральним храмом Львівської архиєпархії є собор Святого Юра у м. Львів.

Окрім цього, на території Львівської архиєпархії знаходиться Львівська духовна семінарія Святого Духа. Число семінаристів із архиєпархії складає 94 особи.

Історія

З історії архиєпархії

Львівська єпархія була заснована у 1539 році і її першим єпископом з титулом «єпископ митрополії Галицької, владика Львівський і Кам’янець-Подільський» став Макарій Тучапський (1540–1549), якого висвятив Київський митрополит Макарій (1535–1556).

До 1414 року єпископським осідком був Галич, і з огляду на це єпархія називалася Галицька, про яку вперше згадується в літописних джерелах 1156 року, коли її очолював єпископ Козьма, попередником якого був владика Олексій. Саме ж заснування Галицької єпархії більшість істориків відносять до 1137 року, коли вона була виокремлена з Володимирської єпархії.

Межі Галицької єпархії до 1414 року були тими ж, що і пізніше створеної у 1539 році — Львівської. Сама ж Львівська єпархія була створена на місці попередньої — Галицької, вже по 125 роках, відколи статус Галицької єпархії був зведений до рівня намісництва. В історіографії на означення Львівської єпархії використовується також назва Галицько-Львівська, щоб вказати на те, що Львівська єпархія є правонаступницею Галицької, яка у свою чергу в періоди: 1302–1332, 1337–1347, 1371–1401, мала статус центральної єпархії Галицької Митрополії, до складу якої входили також Перемиська, Володимирська, Холмська, Луцька і Турівська єпархії, а від 1340 року ще й Полоцька єпархія.

Від 1414 до 1539 Галицька митрополича єпархія була перетворена на намісництво Київського митрополита, який відтак призначав до неї не єпископів, а лише намісників. 23 жовтня 1539 року було відновлено (привілей проголошення королем) її попередній — єпископський рівень і Макарій Тучапський, тодішній Галицький намісник Київського митрополита 22 лютого 1540 був висвячений на єпископа з осідком у Львові. Відтак Галич, як єпископська резиденція, починає займати друге місце.

Станом на 1772 рік Львівська єпархія налічувала 2504 парафії.

24 лютого 1807 року була відновлена Галицька митрополія і Львівське єпископство було піднесене до статусу архиєпархії. Львів став осідком Галицьких митрополитів, першим з яких — Кир Антін Ангелович (1807–1814), також був ініціатором утворення Станіславівської (теперішньої Івано-Франківської) єпархії, заснувати яку вдалося лише багато десятиліть пізніше, аж у 1885 році, коли архиєпархію очолював владика Сильвестр Сембратович.

У 1832 році територія архиєпархії була розділена на 9 округів, які включали 73 деканати. У 1843 році залишалося 9 округів, але 29 деканатів було скасовано і 4 нових створено, що разом склало 48 деканатів. У 1871 році, внаслідок поділу, було утворено ще один деканат.

У 1885 році із Львівської архиєпархії до складу новоствореної — Станіславівської єпархії увійшло (було передано) двадцять деканатів (442 парафії, 735 960 вірних). У 1890 році один з двадцяти переданих деканатів — Галицький (20 парафій) знову увійшов (повернувся) до складу Львівської архиєпархії, яка у той самий час передала для Станіславівської єпархії 5 парафій.

У 1907 році кількість деканатів вже складала 52, а в 1939 році їх було вже 54 у складі 5 протопресвітеріатів (округів).

З 1946 по 1989 рік Львівська архиєпархія, як і вся Українська Греко-Католицька Церква в Україні, змушена була діяти у підпіллі.

19 серпня 1990 року архиєпископ Володимир Стернюк відслужив першу Архиєрейську Божественну Літургію у поверненому УГКЦ архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Це сприяло значному зміцненню вірних та надало чергового поштовху для повернення багатьох святинь УГКЦ.

30 березня 1991 року відбулось повернення Верховного Архиєпископа Львівського Кардинала Мирослава-Івана Любачівського, Глави УГКЦ з Риму до свого Митрополичого престолу у Львові і відтак почалося саме відновлення церковних структур УГКЦ на території Української держави.

Задля впорядкування територій, і задля потреб душпастирської праці Синод Єпископів УГКЦ, який відбувся у травні 1992 року, ухвалив створити чотири нові єпархії. Це рішення з благословення св. Папи Івана Павла ІІ було офіційно проголошене 12 липня 1993 року. У цей спосіб було виокремлено з Львівської архиєпархії та утворено: Зборівську, Самбірсько-Дрогобицьку та Тернопільську єпархії.

Синод Єпископів УГКЦ, який відбувся 16–21 липня 2000 року, здійснив новий територіальний поділ на території Верховного Архиєпископства, виокремивши зі складу Львівської архиєпархії дев’ятнадцять деканатів. Із дванадцяти була утворена нова — Стрийська єпархія, а сім деканатів увійшли до реорганізованої — Сокальської єпархії.

29 листопада 2011 року урочисто проголошено про створення Львівської митрополії УГКЦ та відбулося введення в уряд Львівського митрополита, яким був обраний архиєпископ Кир Ігор Возьняк.

До складу Львівської митрополії увійшли: Львівська архиєпархія, Сокальсько-Жовківська, Стрийська і Самбірсько-Дрогобицька єпархії.

З історії архикатедрального храму

Собор Святого Юра — головний греко-католицький собор Львова і Львівської архиєпархії. На його території упродовж століть знаходилася резиденція митрополитів Української Греко-Католицької Церкви.

Перший дерев’яний храм був споруджений на горі, пізніше названій Свято-Юрською, ще за княжих часів. Його заклав близько 1280 р. князь Лев Данилович. Поряд було збудовано оборонний василіанський монастир.

Після знищення у 1340 р. обох споруд польським королем Казимиром ІІІ на цьому місці у 1363–1437 рр. було побудовано нову муровану церкву.

У 1539 р. Свято-Юрська василіанська обитель стала осідком галицько-львівських єпископів, а церква — катедральним храмом.

У 1673 р. за рішенням єпископа Йосифа Шумлянського до собору Святого Юра із Теребовлянського василіанського монастиря було урочисто перенесено чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, яка належить до найстаріших плакучих ікон. Щодо походження ікони Пресвятої Богородиці, то можна ствердити, що вона із давніх часів належала родині Римбалів, яка з покоління в покоління успадковувала священичий сан у Теребовлі. У 1700 р. для ікони побудували окрему каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, примістивши її на гарно облаштованому престолі.

Теперішній архикатедральний собор Святого Юра було збудовано в 1744–1760 рр. за проектом добре відомого на той час архітектора Бернарда Меретінера. Декоративні роботи в соборі тривали аж до 1780 р. Репрезентативний вівтар собору Святого Юра виконав скульптор Себастьян Фесінгер. На фасаді знаходяться скульптури роботи Івана-Георгія Пінзеля. Інтер’єр храму прикрасив скульптор Михайло Філевич. Авторами величних композицій були відомі художники Юрій Радивилівський, Франциск Смуглевич, Лука Долинський та Еразм Фабіянський. До новозбудованого собору була перенесена Теребовлянська чудотворна ікона Богородиці.

Архикатедральний собор Св. Юра у м. ЛьвівАрхикатедральний собор Св. Юра у м. Львів Навпроти собору знаходяться Митрополичі палати, збудовані в 1760–1762 рр. за проектом Клеменса Фесінгера. Компонентами Свято-Юрського архітектурного ансамблю є також капітульні будинки (XIX cт.) та дзвіниця (у ній знаходиться дзвін ще княжих часів), споруджена у 1828 р. за проектом архітектора Гаєка. Протягом всього часу існування собор Святого Юра багато разів зазнав реконструкційно-реставраційних робіт (1850, 1866, 1911, 1933, 1950, 1987 і 1996 р.).

Після відновлення Галицької митрополії у 1808 р. Свято-Юрський собор став архикатедральним. Тому 1817 р. отці василіани перенесли звідси свою обитель до монастиря Святого Онуфрія.

Важлива подія сталася у львівському соборі Святого Юра 14 жовтня 1836 р., у день прослави Теребовлянської чудотворної ікони Богородиці: того дня виголосив проповідь українською мовою Маркіян Шашкевич, започаткувавши цим під покровом Пресвятої Богородиці духовне відродження нашого народу на західноукраїнських землях.

У 1946 р., після Львівського псевдособору, Свято-Юрський архітектурний комплекс був тривалий час підпорядкований Російській Православній Церкві. 19 серпня 1990 р. повернутий УГКЦ. У квітні 1991 р. сюди прибув із Рима Глава УГКЦ кардинал Мирослав Іван Любачівський. А наступного року, у серпні, військовим літаком Збройних сил України було перевезено з Ватикану останки Патріарха Йосифа Сліпого до крипти собору Святого Юра.

У палатах Свято-Юрського комплексу 25–26 червня 2001 р. перебував під час свого візиту в Україну Папа Римський Іван Павло II. Він помолився перед відреставрованою Теребовлянською чудотворною іконою (реставраційні роботи виконав Ярослав Мовчан із сином Данилом) та особисто заклав золоті корони на голови зображених на іконі Ісуса і Пресвятої Богородиці.

21 серпня 2005 р. відбулося перенесення осідку Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви зі Львова до Києва. Однак Свято-Юрський комплекс не втратив від цього свого історичного та духовного значення. У всі пори року сюди прибувають вітчизняні та зарубіжні паломники, щоб вшанувати чудотворну ікону Богородиці, копію Туринської плащаниці, мощі святих апостола Петра, Миколая, Шарбеля, Антонія Падевського, Пантелеймона Цілителя, Валентина, Йосафата Кунцевича, Миколая Чарнецького та відвідати крипту-усипальницю ієрархів УГКЦ (Сильвестра Сембратовича, Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого, Володимира Стернюка та Мирослава Івана Любачівського).

Святині

Культурні пам’ятки

Основними культурними пам’ятками на території Львівської архиєпархії є безліч давніх храмів м. Львова (Храм Преображення Господнього, Гарнізонний храм свв. Верховних Апостолів Петра і Павла, Храм св. Ольги і св. Єлизавети, Храм св. Архистратига Михаїла, Храм Різдва Пресвятої Богородиці, Храм Пресвятої Євхаристії, Храм св. ап. Андрія та ін.), церква Богоявлення Господнього із 1693 року у с. Кугаїв (Пустомитівський район, Львівська область), церква Стрітення Господнього із 1757 року у с. Черепин (Пустомитівський район, Львівська область), костел св. Станіслава із 1553 року у с. Щирець (Пустомитівський район, Львівська область), костел Внебовзяття Пречистої Діви Марії із 1626 (1760) року у с. Наварія (Пустомитівський район, Львівська область), церква і дзвіниця Різдва Пресвятої Богородиці із 1670 року у м. Яворові (Львівська область), церква св. Михаїла із 1600 року у с. Мужиловичі (Яворівський район, Львівська область), церква св. Параскеви із 1638 року у с. Старий Яр (Яворівський район, Львівська область), церква та дзвіниця св. Параскеви із 1676 року у с. Бунів (Яворівський район, Львівська область), церква св. Миколая із XVI ст. у м. Золочеві (Львівська область), костел Внебовзяття Пречистої Діви Марії із 1613 року у с. Білий Камінь (Золочівський район, Львівська область), костел св. Миколая із 1400–1651 рр. у с. Вижняни (Золочівський район, Львівська область), церква Преображення Господнього із 1735 року у с. Підлисся (Золочівський район, Львівська область) та багато інших.

Відпустові місця та чудотворні ікони

Щодо відпустових місць на теренах Львівської архиєпархії, то, перш за все, потрібно сказати про Марійський духовний центр у с. Страдч (Яворівський район, Львівська область), де можна віднайти чудотворні ікони Матері Божої Нерушимої Стіни (Страдецька Богородиця) (копія, написана після Другої Світової війни) та чудотворну ікону Успіння Пресвятої Богородиці (ймовірно XVIII ст.), Єрусалимську хресну дорогу та поховання блаженного священномученика Миколая (Конрада) та його блаженного співця Володимира (Прийми). Окрім цього, варто згадати про церкву святих Мучеників Макавейських над чудотворним джерелом у с. Новосілка (Пустомитівський район, Львівська область). Також неможливо оминути увагою рідне село митрополита Андрея Шептицького — с. Прилбичі (Яворівський район, Львівська область), де можна віднайти усипальницю родини Шептицьких, давню церкву Собор Пресвятої Богородиці, музей-садибу митрополита Андрея.

Окрім цього, безліч святинь Львівської архиєпархії розташовані у самому княжому місті Лева: церква Святого Андрія із Деревнянською чудотворною іконою Пресвятої Богородиці (друга пол. XVIII ст.) та із мощами покровителя храму апостола Андрія Первозванного, унікальна дерев’яна церква Пресвятої Трійці із XVII ст., церква Священномученика Йосафата із мощами блаженного Миколая Чарнецького, каплиця Блаженних преподобномучениць Олімпії та Лаврентії із мощами блаженних покровительок храму, музей блаженного священномученика Василя Величковського із його мощами, церква Різдва Пресвятої Богородиці із мощами блаженного священномученика Григорія Лакоти, святих Йосафата і Пантелеймона.

Також чудотворними іконами Львівської архиєпархії є Лісківська чудотворна ікона Замилування у церкві св. Юра у м. Яворові (Львівська область), чудотворна ікона Розп’яття Христового (сер. XVII ст.) у с. Глиняни (Золочівський район, Львівська область), Махнівцівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (XVI-XVII ст.) у церкві свв. Безсрібників Косми та Дам’яна у с. Махнівці (Золочівський район, Львівська область), Поморянська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (сер. XIX ст.) у церкві Собору Пресвятої Богородиці у с. Поморяни (Золочівський район, Львівська область), Лісківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (копія) у церкві Положення чесного пояса Пресвятої Богородиці в с. Лісок Чернилявський (Яворівський район, Львівська область), Голубицька чудотворна ікона Богородиці (1724 рік, копія) у монастирі Вознесіння Господнього у м. Золочів (Львівська область) та ін.

Контакти

Контактна інформація

Адреса: пл. Св. Юра, 5, Львів 79000, Україна

Телефон/факс: +380 (32) 261-08-94; +380 (67) 320-62-82

Ел. пошта: ugccla@gmail.com

Сайт: ugcc.lviv.ua