Звернення Глави УКЦ у 225-й тиждень повномасштабної війни, 7 червня 2026 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Цієї неділі ми відраховуємо 225-й тиждень великої святотатської війни, яку російський агресор веде на мирній українській землі.
Минулий тиждень був надзвичайно важким і кривавим. За даними офіційних джерел, на всій лінії фронту значно активізувалися бойові дії. Щодня російська армія втрачає понад тисячу військовослужбовців убитими та пораненими. Однак попри такі втрати ворог продовжує нищити власне військо і нехтувати людським життям.
Сам факт того, що ми живі, що Україна вистояла, є черговим Божим чудом. Тому ми щиро дякуємо Господу Богові і Збройним силам України за дар прожити ще один тиждень під Божим покровом.
Упродовж цього тижня мирні міста і села України щодня зазнавали атак різними видами російської зброї. Наймасованіший удар було завдано в ніч з 1 на 2 червня, а його головною ціллю став Київ. Ворог застосував понад 600 безпілотників різних типів і майже сотню ракет повітряного, наземного та морського базування. Зброя, створена для ураження військових об’єктів, була спрямована проти мирних міст і сіл, житлових будинків та цивільного населення.
Тієї ночі в укриттях київського метро практично не залишалося вільного місця. Загинули мирні люди в Києві та Дніпрі, серед них — діти. Десятки осіб отримали поранення.
Водночас у ці дні Україна пережила багато Божого світла. У Львові відбулася особлива громадська подія, під час якої місцева громада відзначила багаторічне служіння та духовну-виховну працю наших отців салезіан. Особливу нагороду отримав отець Михайло Чабан, який започаткував розвиток ампфутболу в Україні. Ветерани, які пройшли через горнило війни та втратили кінцівки, не лише повернулися до активного життя. Своїм прикладом, своєю мужністю та здатністю перемагати навіть на спортивному полі вони надихають сьогодні мільйони українців.
Особливо зворушливою постаттю в цій команді є маленький хлопчик Михайлик, який також пережив ампутацію. Попри свій юний вік, серед могутніх ветеранів він виконує особливу місію — повертає їм віру у власні сили та допомагає долати внутрішній біль.
Сам він називає себе «масажистом духу». Коли бачиш, як Божий Дух, оживляючи людський дух, підносить людину з розпачу й зневіри, допомагає долати наслідки найтяжчих травм, тоді справді усвідомлюєш: воскресіння з мертвих існує. Саме тому Україна живе, бореться і надіється на Божу силу, яка об’являється навіть у наших ранах і немочах.
Тож і сьогодні ми знову проголошуємо на весь світ: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Сьогодні, відповідно до ритму пасхалії Східної Церкви, ми святкуємо Неділю всіх святих. Візантійська церковна традиція закликає нас побачити плоди Зіслання Святого Духа в історії всього людства. Вшановуємо всіх святих — усіх часів, народів і культур, у яких Святий Дух виливає на людину Божу святість. Сила Святого Духа і сьогодні в Україні об’являє нам нові види християнської святості, свідчення героїзму віри.
Бути святим в умовах війни — це особливий виклик. Проте ми бачимо, що справжніх героїв християнської віри народжує передусім любов до Бога і ближнього, діяльна любов до Батьківщини. Бути святим сьогодні в Україні означає бути готовим віддати навіть власне життя заради Бога та порятунку ближнього.
Тому цієї неділі ми прикликаємо всіх святих у небі на допомогу нашому народові та нашим воїнам, які прямують дорогою святості й уже тепер живуть у сопричасті святих Христової Церкви.
Просимо: усі святі, моліться за нас! Допомагайте нам щодня перемагати зло. Допомагайте вистояти в невидимій боротьбі з усім тим, що продовжує забирати й нищити людське життя в Україні. Усі святі, моліть Христа — Князя миру, щоб ця війна якнайшвидше завершилася!
Боже, благослови нашу багатостраждальну Україну і наш народ Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
