Звернення Глави УГКЦ у 91-й тиждень повномасштабної війни, 12 листопада 2023 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Минає вже 91-й тиждень великої, кривавої війни, яку російський агресор веде проти незалежної, вільної України. Останній тиждень був одним з найбільш кривавих. Велика кількість російських солдатів невпинно атакує позиції українських воїнів довкола Авдіївки. Щодня ми чуємо про понад тисячу загиблих росіян, яких їхня держава немилосердно кидає на смерть. Ворожі атаки пережив Південь України: Одещина, околиці Запоріжжя, Нікополь, Кривий Ріг. Балістичними ракетами ворог знову хотів влучити в столицю нашої Батьківщини, наш Київ.
На тлі ескалації військових дій на Святій землі та в Секторі Гази існує небезпека того, що трагедія війни в Україні на піку кривавого протистояння може перетворитися на забуту або замовчувану війну. Повідомлення про біль українського народу поступово зникає з новин європейських держав. Тому дуже важливо не дати замовчати голосу України. Наше християнське сумління сьогодні стукає до сердець народів у цілому світі. І ми вкотре кажемо: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Цими днями відбулося кілька дуже важливих історичних подій для нашого народу і нашої держави. За Божим провидінням я перебував у Європейському парламенті у Брюсселі саме в той момент, коли комісія Євросоюзу відкрила шлях рухові України до членства в європейській спільноті. Маючи нагоду зустрітися з очільниками структур ЄС, я вкотре доніс голос українського народу про наше незмінне бажання повернутися до сім’ї вільних європейських народів.
Спадає на думку подія, яка сталася 10 років тому, коли дивний президент Янукович вагався щодо вектора розвитку нашого народу. Саме тоді до Брюсселя приїхала делегація Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, щоб донести голос православних, католиків, протестантів, юдеїв і мусульман України про те, що ми, як єдиний народ, декларуємо європейську ідентичність і волю нашої держави.
І ось 10 років по тому ми чуємо про відкритість Євросоюзу… Я знову представив до уваги очільників цієї спільноти документ десятирічної давнини, який вже сьогодні підписаний не главами Церков, а кров’ю найкращих синів і дочок українського народу. І ми відчуваємо, що біль і прагнення України нині все ж таки є в пріоритетах керівників Європи. Ми так хочемо, щоб українці нарешті відчули себе почутими, шанованими, запрошеними, а європейська солідарність допомагала нам і далі невпинно прямувати до перемоги України над російським агресором!
Цієї неділі у Ватикані відбулося урочисте завершення ювілейного року, присвяченого 400-річчю мученицької смерті святого Йосафата Кунцевича. Цікаво, що ці завершальні святкування набули потужного міжнародного характеру. Як ми бачили, постать святого Йосафата об’єднує народи Литви й України, Білорусі й Польщі. Ми чули цікаву фразу, яку він сам про себе сказав, що його зродила Русь-Україна, виростила Литва, вінчала — також мученицькою смертю — білоруська земля, зокрема Полоцьк і Вітебськ. Цей святий надалі ще мало знаний, тому на завершення урочистостей відбулася важлива наукова конференція в Папському східному інституті. На цій конференції найкращі науковці з різних країн світу представили джерела, що по-новому висвітлюють постать святого Йосафата, який у нинішній складний період життя нашого народу і нашої Церкви знову вийшов на поле борні за незалежність України і майбутнє нашої Церкви.
Сьогодні просимо: святий Йосафате, заступайся на небесах за наш народ, за нашу Церкву. Разом із архистратигом Михаїлом і всім небесним військом підтримуй борню нашого народу за свободу.
Боже, благослови український народ! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, даруй перемогу Україні над російським агресором! Боже, поблагослови нашу землю, наш народ, нашу державу Твоїм справедливим, небесним миром.
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
