Звернення Глави УГКЦ у 66-й день повномасштабної війни, 30 квітня 2022 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота, 30 квітня 2022 року, і український народ переживає вже 66-й день тяжкої, кровопролитної російської війни.
Увесь схід і південь України у вогні… Ворог частково окупував Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області. Важкі бої йдуть під наших Харковом і Миколаєвом. За повідомленнями генерального штабу військ України, щодня ворог інтенсивно намагається наступати на сході нашої Батьківщини. Але великого успіху не має і зазнає великих втрат.
Увесь народ молиться за своє військо і старається підтримувати одне одного. Ця війна — це час величезної солідарності наших людей, величезного відкритого серця. Ніхто нікого не питає, звідки ти, якою мовою говориш чи до якої церкви ходиш, а намагаються одне одному в усьому помогти, послужити.
Сьогодні я б хотів з вами роздумати над ще одним євангельським блаженством, яке каже нам: «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть». Думаю, що саме це блаженство Ісус Христос подає нам як певну дорогу до радості. У контексті пасхального часу воно начебто віддзеркалює природу всіх інших Євангельських блаженств.
На відміну від Божих заповідей Старого Заповіту, Блаженства є не проголошенням якихось майбутніх благ, а радше розкриттям того дару, який ми вже отримали. Зокрема, у контексті світлої Пасхальної седмиці ми відчуваємо, що Блаженства вже є в нас як дар Воскресіння Христового, — дар того, що «усі, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися». І той дар ми повинні в собі відкрити, ба більше, жити будучи йому вірними.
І ось коли мова йде про милосердя, «блаженні милосердні», ми відчуваємо, що першими помилуваними, тими, до кого Господь Бог виявив своє милосердя, є ми — християни. Це на нас Господь Бог проявив свою любов. Це над нами Він змилосердився, прийнявши як своїх синів та дочок і наділивши нас даром вічного життя у Воскресінні Христовому.
А тепер Він просить, щоб ми були Його інструментом дії в цьому світі. Через нас, християн, через наше милосердя до інших людей Він хоче над іншими милосердитися. Боже милосердя — це великий вияв Його любові до людини. Це вияв того, що саме любов є змістом людського життя. «Саме в Божу любов ми повірили», — каже нам євангелист Іван.
Війна — це час найбільшого насилля, найбільшого немилосердя, найбільшого знущання з іншої людини. Ми питаємо себе: як бути милосердними під час війни, яка є періодом великої жорстокості? Ми маємо виявити те милосердя, яке Господь Бог учинив над нами.
У перші дні війни українці спонтанно, виявляючи милосердя до тіл убитих ворогів, зверталися до їхніх родичів у росії, хотіли допомогти, щоб ті тіла з України приїхали додому і були поховані. Але російські окупаційні війська відмовилися, — відмовилися бути милосердними до своїх. І продовжують бути жорстокими до нашого українського народу.
Але Україна стоїть! Україна бореться! І ми віримо, що Боже милосердя переможе жорстокість. Ми віримо, що носимо в собі його зародок і просимо: «Боже, помилуй нас, помилуй Україну. Боже, захорони Твоїх дітей, вилий на них Твою любов. Покажи, що Твоя любов сильніша від ненависті, а Твій мир сильніший від війни, тому Україна сильніша від ворога, який нас сьогодні вбиває. Боже, благослови Україну!».
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
