Звернення Глави УГКЦ у 65-й день повномасштабної війни, 29 квітня 2022 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні п’ятниця, 29 квітня, і український народ переживає в цьому 2022 році вже 65-й день російської війни, агресії проти України. Це день, у якому вкотре ввесь наш народ захищає Батьківщину.
Остання добра була доволі складною і важкою. Згідно з повідомленнями із фронту, ворог посилив інтенсивність атак на півдні та сході України. Тривають кровопролитні бої на Харківщині, Луганщині, Донеччині, Херсонщині та в Запоріжжі.
Вчора ввечері ворог завдав масового ракетного удару по центральній Україні. Київ був поранений п’ятьма ракетами в сам центр міста.
Нас зворушила і занепокоїла заява Міжнародної агенції з атомної енергетики «МАГАТЕ» про велику небезпеку ракетних ударів по атомних електростанціях України, що може стати великою атомною катастрофою не тільки для України, Росії, Білорусі, а й для всієї Європи.
Але України стоїть. Україна бореться. Україна захищає своїми грудьми від цієї небезпеки, від цього зла Європу і світ.
Роздумаймо сьогодні над наступним євангельським блаженством, яке Ісус Христос об’явив своїм учням у Нагірній проповіді та яке по-особливому розкриває нам свій зміст у цей пасхальний час, у цю Світлу п’ятницю, що її ми сьогодні переживаємо.
Каже Господь: «Блаженні голодні і спраглі справедливості, бо вони наситяться». Спрага і голод є природними ознаками життя людини. Людина, яка спрагла і голодна, справді потребує забезпечення базових потреб для цього земного життя. Проте в цьому блаженстві Господь відриває ще якусь глибшу рису людської істоти, бо кожна людина покликана до вічності. І справді, блаженний той, хто має голод і спрагу за повнотою життя в тій вічності. Бути голодним і спраглим справедливості означає прагнути святості. Господь Бог закликає свій народ: «Будьте святими, бо Я є святий». І ось, голод, спрага, ота внутрішня потреба святості — це риса тих, хто носить у собі зародок воскресіння як благодать Святого Хрещення. І саме Господь Бог є джерелом, яке тамує спрагу людини не тільки в потребах її земного життя, а і для життя вічного. Тому блаженні ті, які шукають істинної справедливості. Блаженні ті, які вміють відрізняти правильне від неправильного. Блаженні ті, які голодні і спраглі святості й тієї вічності, яку дає нам Господь Бог.
Роздумуючи над тим євангельським блаженством про голод і спрагу справедливості в контексті війни в Україні, ми бачимо кричущу несправедливість, яка проявляється не тільки через брак поваги до гідності людини, а й через щось набагато гірше. Нещодавно наші вороги отримали певний підручник з геноциду українського народу, у якому сказано, що українців як народу не існує, що українці — це не народ, не нація, а західна ідеологія. Підручник наголошує, що той, хто не відмовляється від цієї ідеології і хоче зберігати свою національну тотожність як українець, має бути вбитий або пройти процес перевиховання в концтаборах.
Ми відчуваємо, що війна, яка ведеться проти України, має чітку ідеологічну основу і наш народ приречений на загладу з боку несправедливого нападника. Тому сьогодні кожен, хто вважає себе громадянином України, незважаючи на те, до якої нації належить, по-особливому відчуває спрагу за справедливістю. Бо від того, наскільки ми сьогодні розуміємо правду і неправду, справедливість і беззаконня, залежить мир у сучасному світі, справедливість між народами, правда нашого співжиття.
Вчора в Україні, у Києві, перебував Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, який приїхав як посланець миру — так він сам про себе сказав. Він відвідав Київ і Москву для того, щоб за допомогою міжнародних інституцій зупинити війну. Якраз під час його перебування в Києві по центру було випущено п’ять ракет. Це зневага міжнародних інституцій, міжнародних зусиль, для того щоб справедливість і справедливий мир запанували в Україні.
Проте ми, українці, голодні та спраглі справедливості і тому почуваємося блаженними. Ми будемо голосом тієї справедливості, щоб сучасний світ міг жити в мирі.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наше військо! Боже, благослови дітей України, які змушені покинути свої домівки і втікати від війни! Боже, благослови Україну і світ миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
