Звернення Глави УГКЦ у 135-й тиждень повномасштабної війни, 15 вересня 2024 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ось минає 135-й тиждень великої війни. На жаль, ми продовжуємо рахувати дні і ночі цієї великої трагедії. Українська земля далі горить під ударами, бомбами російських окупантів. Ллється кров, гинуть люди.
Цього тижня ми особливо молилися за північне прикордоння України, за Суми і Харків, за Охтирку і Конотоп, які перетворюються на одне з найгарячіших полів бою, сутичок, страждань мирного населення.
З цієї території продовжується вимушена евакуація українців. Наші молитви сьогодні — за героїчний Покровськ, за українське військо, яке, як ми чуємо, нарешті зупинило просування ворога в цьому напрямку. На жаль, з міркувань безпеки вже була зупинена евакуація мирного населення з Покровська.
Наша Церква, зокрема наш єпископат, пережив ще одну втрату. На 76-му році життя у Варшаві після важкої недуги відійшов у вічність преосвященний владика Василь Медвіт — один із тих єпископів, які відроджували нашу Церкву в Києві, у Центрі та на Сході України. Він був апостольським візитатором українців у Казахстані та секретарем Синоду Єпископів УГКЦ.
Господь Бог за своїм дивним задумом дозволив мені супроводжувати владику Василя в останні години життя. Тут, у Варшаві, ми разом із ченцями Чину святого Василія Великого молилися за вічний спочинок його душі.
Незважаючи на наші втрати, болі, ми стоїмо. Ми зранені, але не впокорені. Ми зболені, але стійкі. І тому вкотре хочемо сказати: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Минулий тиждень був також особливим часом адвокаційної місії нашої Церкви на різних континентах, у різних країнах, різними мовами та в різних культурах. Зокрема, на запрошення єпископату з Еквадору, наш владика Григорій Комар брав участь у Євхаристійному конгресі країн Латинської Америки в місті Кіто, промовляв від імені України до католиків цієї частини світу, цього величезного континенту. Наш єпископ засвідчив, що Євхаристія є джерелом сили, стійкості, невмирущості та відродження українського народу. Він розвінчав міфи російської пропаганди, які поширюються на латиноамериканському континенті.
Крім того, Господь Бог покликав мене до Німеччини. На запрошення німецького єпископату я взяв участь у щорічному релігійно-громадсько-політичному заході «Свято-Михайлівський бенкет», на якому збираються очільники Німецької держави, громадські та політичні діячі.
Я мав нагоду промовляти до цієї широкої і дуже важливої аудиторії, зокрема до Канцлера Німеччини Олафа Шольца. Окрім цього, відбулася наша з Канцлером двостороння зустріч.
Німеччина нині є дуже важливим партнером України. Однак, на думку російських пропагандистів, з усіх країн Європи саме німецьке суспільство найбільш вразливе до бомбардувань російської пропаганди. Росія тепер посилить атаки на це суспільство, тому що в Німеччині розпочинається рік передвиборчих перегонів. Тож голоси Католицької Церкви Німеччини та Української Церкви, які звучать в унісон, будитимуть сумління німців на підтримку України.
Як вже було згадано на початку, я відвідав також Варшаву. Мав зустріч із державними, політичними та релігійними діячами, яка відбулася в межах презентації польського перекладу книжки моїх щоденних звернень першого року війни. Передмови до польськомовного видання написали Примас Польщі Войцех Поляк і Вселенський Патріарх Вартоломей.
Ця подія була надзвичайною нагодою вкотре звернутися до польської громадськості на захист, підтримку України та розвінчати міфи, які сьогодні поширюються в польському середовищі. Я вдячний всім тим, хто стоїть поруч із нашим народом, зокрема друзям України в Латинській Америці, Німеччині, Польщі та інших країнах Європи та світу.
Ми сьогодні просимо: Боже, благослови всіх людей доброї волі, які підтримують Україну, вболівають і моляться за нас! Боже, благослови наше українське військо, наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, завдяки Тобі та зусиллям українського війська ми живі, можемо жити і працювати на Божу славу і для добра українського народу. Боже, благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
