EN

Звернення Глави УГКЦ у 106-й тиждень повномасштабної війни, 25 лютого 2024 року

25 лютого 2024, 20:40 89

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Ось минає вже 106-й тиждень великої, кривавої, святотатської війни. Цей тиждень, мабуть, увійде в історію військового мистецтва, героїчної боротьби України за свою свободу під знаком Авдіївської трагедії. Світ став свідком злочину агресора не тільки проти України, а й проти власного народу, власного війська. Один із російських кореспондентів, військових пропагандистів, який побачив, як командири знущаються зі своїх солдатів і масово кидають їх на українські позиції, вчинив самогубство. Такі «м’ясні штурми» — це нечувана зневага до гідності воїна в умовах війни. Злочинна російська влада це замовчує, але світ бачить… Військові експерти стверджують, що така кількість втрат лише в одному тактичному протистоянні була б неприйнятною для жодної іншої армії. Натомість для росіян, які хочуть осягнути політичних цілей військовими методами, людське життя навіть власного солдата нічого не варте.

Але Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться! Україна зболена, зранена, але не підкорена!

Цей тиждень у житті нашого народу та нашої Церкви був часом пам’яті й молитви. Ми спогадували десятиріччя розстрілів українців на Майдані в Києві в контексті події, яка відома у світі як Революція Гідності. Наші Герої Небесної сотні назавжди поставили високу моральну планку для влади, для суспільства та для всіх, хто прагне добра і свободи, — планку, на яку рівнятимуться покоління українців.

Ми також згадували десять років початку загарбницької війни росії проти України, яка розпочалася з окупації Криму і Донбасу. Пам’ятаємо й молимося про наших воїнів Антитерористичної операції (АТО) і Операції об’єднаних сил (ООС), які захищали Батьківщину майже голіруч, без зброї. Складаємо шану Героям Іловайського котла, Донецького аеропорту і тим, які сягнули вершини мужності й любові до Батьківщини і десять років борні яких ми цього тижня спогадували.

Та особливим болем відлунює в наших серцях спогад про 24 лютого, другу річницю повномасштабного вторгнення. Вкотре перед нашими очима постали жахливі кадри перших бомбардувань Києва та його околиць, перших звірств росіян супроти мирного населення України, а також ясні образи перших українських Героїв, які, не задумуючись, віддали життя, щоб рятувати Батьківщину. Ми пам’ятаємо і ревно молилися.

Щиро дякую тим, хто долучився до всесвітнього, всенародного молитовного стояння 24 лютого, у День молитви і посту за справедливий мир і перемогу України, відповідаючи на заклик владик нашого Синоду.

Складаю подяку й тим, хто розпочав безперервну молитву у своїх парафіях, єпархіях. Ця молитва не обмежується одним днем чи моментом: як биття серця Церкви, вона не закінчиться доти, доки сонце миру не засяє над Україною. Подвигом молитви ми підтримуємо подвиг українського воїна в цей тяжкий час.

Наша Церква не тільки стоїть поруч зі своїм народом — вона є народом, невід’ємною частиною громадянського суспільства і завжди перебуває в гущавині подій, якими живе наш люд. Наші священники є на передовій, щоб допомогти воїнам залишитися людьми в нелюдських обставинах, коли агресор знецінює, дегуманізує власне військо. Наша Церква є серцем, душею українського суспільства, його матір’ю і вчителькою. Вона старається всіма своїми засобами служити для добра нашого народу: чи допомагаючи в гуманітарному служінні, чи здійснюючи капеланське служіння, чи звертаючись від імені України до світу потужним голосом правди.

Дякуємо всім, хто чує наш голос, хто підтримує наш народ, хто розуміє, що події, які сьогодні відбуваються в Україні, раніше чи пізніше заторкнуть кожну людину у світі. Тож хай ніхто не буде байдужим вже зараз! Ми дякуємо тим, хто є поруч з нами. Хоч би де ви були, хоч би в який спосіб підтримували Україну, — молитвами, пожертвами чи співпрацею для добра українського народу та його держави, — усім вам кажемо: «Дякуємо!».

Боже, благослови нашу Батьківщину! Підтримай тих, хто знеохочується, у кого опускаються руки! Поверни надію безнадійним! Господи, ми знаємо, що Ти є з нами. Попровадь нас за собою дорогою миру, правди і справедливості! Благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, небесним миром.

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Персони

Інші фото та відео

Дивіться також