У Брюховичах розпочався XIV Спецкурс місійного служіння для семінаристів УГКЦ
11 червня у Брюховичах стартував XIV Спецкурс місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання, який щорічно проводить Пасторально-міграційний відділ УГКЦ. У спецкурсі, який триватиме 5 днів, беруть участь майже 100 вихованців з усіх духовних семінарій УГКЦ в Україні: Київської, Дрогобицької, Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської.
Про це повідомляє пресслужба Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.
Студії розпочалися Божественною Літургією, яку очолив голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владика Степан Сус. Єпископ побажав семінаристам глибше пізнати своє покликання, пізнати Церкву за межами України, зокрема в тих країнах, де немає структур УГКЦ, а також краще підготуватися до місійного служіння там, де є потреба.
Після Літургії до присутніх звернувся отець ректор Василіанського інституту філософсько-богословських студій імені митрополита Йосифа Велямина Рутського Артемій Новіцький, ЧСВВ. Він висловив упевненість, що курс буде вдалим, бо «земля у Брюховичах добра, і зерно, яке сіятимуть доповідачі, є добрим, тому проросте і дасть щедрі плоди».
У межах першого дня місійного курсу братам-семінаристам про служіння в Австралії розповів владика Микола кардинал Бичок, єпископ Мельбурнської єпархії. Він також поділився першим місіонерським досвідом служіння у Сибіру, а згодом — у Сполучених Штатах Америки.
«Усе стає приводом зав’язати розмову, кожен знак — український прапор, українська мова — є початком діалогу», — зазначив кардинал.
Він зауважив, що наразі для УГКЦ в Австралії викликом є служіння родині та дітям. «Із них розпочинається духовно-патріотичний шлях. На жаль, є певні труднощі. Наприклад, в Австралії наші люди сприймають Церкву як одну з організацій. Тому ми скеровуємо працю на те, щоб широко показати місію Церкви, — розповів владика Микола. — Крім наших внутрішніх викликів, маємо і труднощі, пов’язані зі сучасними тенденціями й ідеологіями. Вплив секуляризації та асиміляціє дуже відчутний. Проте наше завдання — проголошувати Христа навіть тоді, коли маємо терпіти».
Відтак економ Патріаршої курії УГКЦ о. Любомир Яворський розповів учасникам спецкурсу про фінансову складову в житті Церкви. Він наголосив, що вміння управляти ресурсами важливе і є ознакою відповідальності. Священник зауважив, що перед державою УГКЦ представлена у трьох іпостасях: «Релігійна організація», «Благодійна організація» та «Підприємство релігійної організації».
Про «Парафіяльне життя як проголошення кериґми» розповів семінаристам владика Йосафат Мощич, голова Патріаршої комісії у справах євангелізації. Єпископ розповів також про діяльність Комісії у справах євангелізації, завдання якої — познайомити з особою Ісуса Христа.
«Євангелізація зосереджена у звіщанні кериґми, проголошення особи Ісуса Христа, Його уприсутнення, померлого, воскреслого і прославленого, який приніс нам дар спасіння. Тож наша місія — катехизувати, навчати і пояснювати правди віри», — зазначив владика Йосафат. Він додав, що змістом кериґми є шість тем: Божа любов, Ісус Спаситель і Господь, віра, навернення, Таїнства, Святий Дух і спільнота.
Також спікером першого дня XIV Спецкурсу місійного служіння для семінаристів був о. Роман Гром, парох сіл Мшанець, Галівка і Плоске на Львівщині. Отець Роман зауважив, що ще 10 років тому він сам був учасником спецкурсу ПМВ з місійного служіння. А вже після свячень отримав призначення парохом у невеличке село Мшанець.
«Першим враженням від села було велике здивування і страх. Дороги не було… 15 км доводилось їхати майже 1,5 години, — поділився отець Роман. — Люди теж не надто очікували від нового священника, бо звикли, що душпастирі швидко змінювались».
Водночас священник не занепав духом, а став думати, як виправити ситуацію. Розпочав з вирішення головної проблеми — дороги. Зняв відеоролик про її жахливий стан, зацікавивши усі місцеві ЗМІ, використовував різні громадські методи впливу на владу (страйк, голодування). І через кілька років мета була досягнута — мешканці села отримали нову дорогу.
Другим проєктом душпастиря були «Мшанецькі колиби». Священник переконаний, що регіон має потенціал зеленого та агротуризму, тож напрацював проєкт з будівництва дерев’яних колиб на гірських схилах. Після захисту проєкту о. Роман отримав на його реалізацію 200 тисяч гривень від Львівської освітньої фундації. Розповів, що будувати взялися всім селом. І це згуртувало людей та укріпило їхню віру в потенціалі свого краю.
На завершення душпастир поділився таємницею свого успіху — «робити добре там, де є» і «робити добре для Церкви».
Протосинкел Київської архиєпархії владика Йосиф Мілян розповів учасникам про реалії душпастирського життя в центральній та східній Україні, зазначивши, що ці терени суттєво відрізняються від західних областей, тому служіння потребує особливої уважності та відкритості до вірних у їхніх конкретних обставинах. «Де б не довелось служити майбутнім душпастирям, важливо, щоб священник молився і молитвою супроводжував вірних», — наголосив він.
Єпископ зауважив, що сьогодні в Київській архиєпархії не вистачає священників: «Є багато міст, які просять про духовне служіння». Нині тут служать 163 священники, з них 33 — надають духовну опіку вірним УГКЦ за кордоном. Богослужіння звершуються у 52 храмах, а ще 21 храм перебуває на стадії будівництва.
Про душпастирське життя на Волині розповів екзарх Луцький владика Йосафат Говера. Він наголосив, що регіон має славну історію, пов’язану з іконою Холмської Богородиці, святим Йосафатом Кунцевичем, блаженними мучениками Миколаєм Чернецьким і Василем Величковським, отцем Романом Бахталовським. Водночас єпископ зауважив, що Російська імперія століттями нищила структури та вірних УГКЦ, щоб стерти сліди Церкви. Сьогодні Луцький екзархат переживає третю хвилю відродження.
Єпископ Йосафат поділився з семінаристами інформацією про стан храмів, духовне життя екзархату та потреби в душпастирях. Він підкреслив, що служіння у місійних теренах — це не лише виклик, а й можливість бути близько до людей і творити спільноти живої віри.
Департамент інформації УГКЦПерсони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
