EN

«Мирянин — апостол Христа завжди і всюди». Сім думок патріарха Любомира Гузара про мирян

26 червня 2023, 10:43 1571

Щороку 26 червня Українська Греко-Католицька Церква відзначає День мирянина. З цієї нагоди пропонуємо сім думок блаженнішого Любомира Гузара про місію та способи апостоляту, якими він свого часу поділився із членами молодіжного руху УГКЦ «Українська молодь — Христові».

«Мирянин — апостол Христа завжди і всюди». Сім думок патріарха Любомира Гузара про мирян

Сам факт роздумів про мирян — уже добрий знак. Уже саме запрошення поділитися думками про апостолят мирян мене дуже втішило, бо воно віддзеркалює усвідомлення потреби мирянського апостоляту в житті нашої Церкви зокрема і суспільства загалом. Словом — добрий знак — молодь не пірнула у вигідну дрімку.

Апостолювати — це значить проповідувати, ширити Божу науку. Існує таке поняття, як клерикалізм, згідно з ним, проповідь Божої науки належить винятково священнослужителям або, як популярно кажеться, духовним особам. Не може бути сумніву про дуже серйозний обов’язок священнослужителів якнайчастіше, можливо, словами святого апостола Павла «в пору і невпору» голосити Боже слово.

Миряни також повинні брати активну участь в апостолюванні Божого слова. Про це дуже гарно і чітко висказалися учасники Патріаршого Собору, який недавно відбувався в Івано-Франківську. Його учасниками були єпископи, священники, монахи та миряни. Сказати, що також миряни говорили про такий обов’язок духовних осіб — це далеко не все, бо всі учасники Собору в той священний обов’язок додали і мирян.

Апостолювати — це значить проповідувати Боже слово, а не людську мудрість. Треба собі дуже солідно усвідомити, що таке апостолювання. Пригадуючи знову слова святого апостола Павла, що апостолювати — це значить проповідувати Боже слово, а не людську мудрість. Упродовж віків багато мудрих людей дуже успішно висловлювали певні життєві правди, які надають глибокий зміст людській поведінці та належно скеровують ту поведінку в напрямі щасливого буття. Це правда, яку не треба заперечувати, але не можна забувати, що людська мудрість, як і людське щастя, обмежені, а інколи навіть можуть завести у сліпий кут. Цього також не треба заперечувати.

Немає нічого ціннішого на світі, ніж могти людині показати дорогу до неба. Краса і важливість апостолювання Божої науки полягає власне в тому, що, з одної сторони, воно має солідну непомильну підставу Божого об’явлення, а з другої  — воно спасаюче.

Як апостолює мирянин? Живим словом, письмом і приміром свого життя. Він може це робити живим словом, наприклад, пригадуючи своєму сусідові, що Господь також його любить і про нього дбає. Може це робити письмом, наприклад, публікуючи християнський часопис. Дуже ефективний спосіб апостолювання — приміром власного життя.

Слова дуже важні та потужні, але вони далеко не такі переконливі, як конкретний примір щоденного життя. Поведінка християнина вдома чи у громаді, на заводі, в уряді, чи у сповнюванні своєї професії може і повинна застановити тих, хто його бачить, запитати: чому цей чоловік чи ця жінка так поводяться, чесно та з щирим бажанням зробити ближньому добро? Такий спосіб апостолювання, до прикладу, абсолютно відкритий для всіх. Не потребує нічого іншого, як бажання поділитися Божими дарами зі своїми ближніми.

Підготувала Христина Потерейко

Персони

Дивіться також