Господь, спільнота і лідерство — тема свіжого номера часопису «Патріярхат»
12 грудня до читачів вирушає п’ятий номер журналу «Патріярхат», церковного часопису українських мирян-греко-католиків. Головна тема номера — «Господь, спільнота і лідерство».
Про це повідомляє редакція суспільно-релігійного часопису «Патріярхат».
Ікона на обкладинці цього випуску зображує митрополита Андрея Шептицького під час дослідження Святого Письма — у момент екзегези. Як зауважує п. Іванка Димид, з-під пензля якої вийшла ця ікона, митрополит сидить у візку, бо в нього був ревматоїдний поліартрит, але наполегливо працює. Жити, служити і провадити свій народ до Божого царства, до святості, нашому великому митрополитові судилося в дуже складні періоди історії і, незважаючи на всі людські немочі, понад 40 років. Образ Шептицького — князя Церкви, етнарха — це образ християнського лідера, який став архетипним. Владика Андрей життям та «муравлиною працею» показав, яким має бути лідер, і його приклад ще більше актуалізують події новітньої української історії.
Відкриває поточне число інтерв’ю з літургістом о. Василем Рудейком, присвячене темі місця в Церкві клиру та вірян. Скрупульозно аналізуючи історію й сучасність, дослідник зосереджує увагу на служінні у храмі, яке є концентрацією і моделлю для служіння християн у суспільстві. Він акцентує на співдіянні, бо у християнстві лідерство — це не про домінування, а про служіння, підтримку. Серед завдань сучасних лідерів, цитуючи слова Глави й Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава, висновує промовець, «покинути свої п’єдестали і вийти до народу».
Служіння лідера, специфічний стан його буття «між» Богом і народом, аналізує у статті про лідерство Мойсея о. Роман Островський. Серед багатьох важливих думок цього тексту особливо хочеться виділити питання відповідальності лідера за наслідки дій. Між іншим, саме Андрея Шептицького часто називають «українським Мойсеєм», тож думки бібліста про старозавітного лідера поєднуються з думками про українського лідера, який стояв на порозі нашої сучасності. Ідеали митрополита Андрея сягають нашого майбуття, як ідеали Мойсея сягали віками в перед юдейської історії.
Текст філософа п. Андрія Кулика — приклад живих роздумів українського християнина ХХІ століття про лідерство «тепер». Цим же напрямом йде політолог Дмитро Шеренговський у статті про лідерство в міжнародній політиці.
Особливе місце у групі текстів із «Теми номера» займає «Лідерство на війні» військового лікаря п. Романа Замрія. Бо ким є лідер на війні і яким має бути на ній лідер-християнин? Про це можуть розказати і показати приклад не теоретики спокійних часів, а практики. Читаючи текст п. Замрія, задумуєшся, як багато «старих» лідерів відійшло, зникло, «здулося», а то й відверто розчарувало свій народ із початком війни. І як багато ми отримали нових лідерів: жертовних, відважних, простих — бо з народу. Ні-ні, вони не ідеальні, як не ідеальним є й (кожен) народ. Але вони — реальні. І в цьому один із вимірів цінності наших часів. Події повертають нас до реальності із власних комірок та віртуальних світів. Бо лідер тепер — той, хто вміє жертвувати. Жертви віртуальними не бувають…
Про реальності життя християнських парафій-спільнот у різних країнах Європи, про їхнє служіння-лідерство пише у статті про участь українців у Колоквіумі європейських парафій п. Олексій Манько. Із цього тексту бачимо, як багато викликів стоїть перед Церквою, розуміємо, що вони будуть і після чергового подоланого рубежу. Важливо бути готовими до них. Важливо знати «для чого» й «навіщо» їх долати. Роздумами на цю тему ділиться з нами наступний автор — п. Богдан Андріївський.
Цьогоріч Церква вшановує 400-річчя від вбивства священномученика Йосафата — одного з лідерів ширення великої ідеї єдності Церкви. Противники замордували цього Полоцького архиєпископа, уродженця українського міста Володимир на Волині, але фактом стало те, що лідер може бути прикладом і по завершенні земного шляху. Його можуть боятися, коли він уже у засвітах. Новим дослідженням про політику затирання пам’яті про священномученика російською світською й церковною владою ділиться історик п. Денис Лісейчиков. А о. Тарас Бублик представляє результати архівних пошуків про служіння підпільного греко-католицького священника Севастіана Зубрицького. Ба більше, навіть дві рецензії книжок, вміщені в номері, немов намистинки на нитку, несподіваним способом нанизалися на тему лідерства. Мова про огляд книжки п. Богдани Матіяш «Жити таїнством. Вісім розмов із митрополитом Борисом Ґудзяком» від п. Юлії Вінтонів та нового видання заповіту патріарха Йосифа Сліпого від п. Світлани Гуркіної.
«Патріярхат» є у Facebook та Twitter. Архів номерів шукайте на сайті часопису.
Департамент інформації УГКЦ
