Глава УГКЦ у 236-й день війни: «Прошу про молитву за наших братів і сестер, які опинилися на окупованій території»
На жаль, у нас є такі сім’ї, коли один із членів сім’ї опинився в окупації, бо не зміг евакуюватися, а друга частина сім’ї є на вільній території України. Як вони страждають, і моляться, і плачуть одні за одними! Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у щоденному зверненні у 236-й день війни росії проти України.
Предстоятель зазначив, що цього ранку знову центр Києва, Шевченківський район, був атакований російськими дронами-камікадзе. Палають підбиті, бомбардовані будівлі. Так само наш Миколаїв, багатостраждальне місто, став мішенню 15 іранських дронів. Деякі з них вдалося збити, але було завдано нової шкоди важливій критичній інфраструктурі цього міста. Також потужних обстрілів зазнала Сумщина.
У відеозверненні архиєрей звернув духовну увагу вірян на рани української родини: «Велике лихо війни порозбивало українські сім’ї. Ми вже згадували, що війна розкидала членів сім’ї по різних кутках України і світу. Спілкування між родичами зводиться до дзвінка по телефону чи через інтернет, а часто взагалі втрачений цей зв’язок через перебування окупації. Але сім’я, як союз єдності між чоловіком і жінкою, так потребує жити в цій єдності! Розлучені серця так прагнуть знову бути разом! Властиво, сім’я має дуже глибокий духовний сенс, бо єдність у Дусі Святому між чоловіком і жінкою є іконою єдності між Христом і Його Церквою. Навчає нас апостол Павло: як Христос полюбив Церкву і віддав себе за неї, так само і чоловіки повинні любити своїх жінок. Ця подружня любов під час війни є глибоко зранена. І тому українська сім’я в нових обставинах знову шукає цієї повноти, шукає цієї нової домівки, тимчасової або навіть постійної. Перед нашими сім’ями стоїть велике болюче питання — як розпочати усе спочатку, як пустити нове коріння на новій землі, якщо ворог вигнав тебе з дому?».
Блаженніший Святослав закликав усіх державних мужів, відповідальних за соціальну політику, робити усе для того, щоб не розлучати наші сім’ї.
«Спілкуючись із нашими біженцями, — розповів Предстоятель, — особливо на півдні України, на Одещині, я чув так багато історій отаких зранених сімей. Жінка не перестає носити чоловіка у своєму серці навіть тоді, коли він є далеко від неї, десь на фронті, коли з ним немає зв’язку. Вона його носить у своєму серці своєю подружньою вірністю і любов’ю. Так само наші воїни, які захищають на фронті нашу Батьківщину, носять свою сім’ю, свою родину у своєму серці. Це надає їм сили і відваги обстоювати життя, свободу, незалежність своєї сім’ї і свого народу».
Патріарх згадав, що на окупованій території Запоріжжя — у Мелітополі, буквально за останні дні окупанти насильно мобілізували 3000 мужчин, примушуючи їх воювати проти своїх сімей. «Молімося за те, щоб ця тимчасова окупація Херсонщини, Запоріжжя, Миколаївщини, Криму і Донбасу якнайшвидше закінчилися і щоб наші родини знову об’єдналися», — закликав Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
