«Для родин загиблих героїв їхні могили — найспокійніше місце у світі», — владика Володимир Груца
Коли я відвідував могили наших героїв на Личаківському кладовищі, одна жінка мені показувала, що в одному місці похоронений її зять, а в іншому — син. Можна уявити, що є в житті цієї жінки. Але вона каже, що для неї — це найспокійніше місце у світі. Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир Груца в інтерв’ю для Департаменту інформації УГКЦ про біль війни.
Архиєрей поділився, що слова цієї жінки його дуже довго супроводжували у роздумах. На його переконання, це дивовижно, що цвинтар, якого всі бояться, де є дотик зі спогадами та з болем, вона вважає своєю терапією.
«Ця жінка сюди може прийти, бо тут є її рідна людина. У такий спосіб вона теж йде своєю дорогою зцілення. Бо для більшості цвинтар — це місце страху. Туди не хочуть йти, тим більше ввечері», — сказав єпископ-помічник.
Читайте також:
Сліди болю нерозривні з людиною надії: Владика Володимир Груца про біль війни
Також владика Володимир поділився досвідом часто звершених похоронів військових у Гарнізонному храмі та душпастирства рідних загиблих.
«У момент похорону дуже важко знайти слова підтримки. Не дуже стараюся це робити безпосередньо. На похороні є завжди слово. Це завжди гарна нагода промовити Боже слово до людей, щоби вони пам’ятали про померлого. Якщо йдеться про родину, то тут не так слова важливі, як присутність, навіть у тиші. В момент похорону людина не дуже може щось запам’ятати, що б я їм не говорив, бо вони емоційно розгублені», — розповів архиєрей.
«Тому, коли я приходжу на цвинтар чи бачу рідних, то не стараюся дуже потішати. Найперше стараюся прийти і постояти в тиші, нічого не кажучи. Ці люди бачать, що я є, можливо, не знають, хто я, але потім, якщо відчуваю, що є християнський контекст, то запитую, чи можемо разом коротенько помолитися. Молитва завжди всім потрібна. Після молитви можу обійняти людей, і тоді здебільшого вони самі починають говорити», — поділився єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
«Навіть гаслом військових капеланів є слова: бути завжди поруч. Не питання компетенції, проповідування, навертання. Ні! Завжди поруч!» — додав владика Володимир.
Департамент інформації УГКЦ
