«Бути ефективним Божим інструментом зцілення ран війни»: Синод Єпископів УГКЦ обговорив фінансові питання
«У цей період російської війни ми прагнемо не тільки підтримувати потребуючих і постраждалих українців, але й дарувати їм надію на краще майбутнє для кожного із нас та нашої держави». Про це мовив о. Любомир Яворський, Патріарший економ УГКЦ та директор Патріаршої фундації «Мудра справа» під час доповіді перед владиками Синоду Єпископів УГКЦ 9 липня 2024 року.
Однією із ключових тем кожного зібрання Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви є блок економічних питань.
Фінансовий звіт та подальші плани
Передусім отець Любомир Яворський разом із п. Наталею Паркулаб, керівницею Фінансового департаменту Патріаршої курії УГКЦ, представив фінансовий звіт Патріаршої курії УГКЦ за 2023 рік, який був вміло приготований спеціалістами та затверджений після аудиторської перевірки.
Опісля Синод Єпископів УГКЦ затвердив бюджет на 2025 рік.
Збірки загальноцерковного значення
Також Патріарший економ звітує про фінансові збірки загальноцерковного значення, такі як «Андріїв гріш», «Місійний фонд», Фонд священничої солідарності та Фонд єпископської солідарності.
Збірка «Андріїв гріш» проводиться з метою допомоги Отцю і Главі УГКЦ Блаженнішому Святославові швидко й оперативно служити потребуючим. «В умовах великої війни, великого горя українського народу на рідних землях, збірка „Андріїв гріш“ показує свою особливу ефективність — дає можливість допомагати швидко, допомагати адресно», — зазначив Блаженніший Святослав. Таким чином, «Андріїв гріш» сьогодні — це прояв єднання та солідарності українців з Главою УГКЦ у його служінні постраждалим від російської війни.
Натомість Місійний фонд УГКЦ призначений для підтримки парафіяльних спільнот на місійних теренах, зокрема на прифронтових територіях, які постійно страждають від обстрілів. Зокрема, цьогоріч із акумульованих коштів було підтримано відбудову церкви на Харківщині, яка постраждала унаслідок російських обстрілів.
«За всяку ціну ми бажаємо бути поруч у служінні, щоби разом прямувати до нашої державотворчої переміни та воскресіння. Попри усі перешкоди та намагання ворога нас знищити ми воліємо бути ефективним Божим інструментом зцілення ран війни як нашої Української Греко-Католицької Церкви, так і нашої держави», — підсумував о. Любомир Яворський.
Стратегічні та трансформаційні проєкти «Мудрої справи»
Під час другої частини свого звіту о. Любомир вже як директор Патріаршої фундації представив діяльність «Мудрої справи» за минулий рік. Він зазначив, що вона переживає певні зміни, пов’язані із викликами війни та розвитком самої фундації. Йдеться про перехід на проєкти стратегічного, трансформаційного значення. «Насамперед йдеться про навчально-просвітницькі проєкти для всебічного відновлення громад — „Зцілення громад“ та „Дія в Надії“. Також це активізація нашого Консультаційного центру УГКЦ для парафіяльних спільнот, які прагнуть розвивати соціальне служіння та підприємництво. Не можна оминати увагою й встановлення Центрів зцілення ран та запуску цілої мережі з окремими парафіяльними осередками Психологічної порадні, яка надає як індивідуальні, так і групові послуги задля покращення ментального здоров’я українців», — повідомив о. Любомир Яворський.
До прикладу, навчально-просвітницький проєкт «Зцілення громад» створений для того, щоб допомогти українським громадам відновитися під час та після війни, а відтак стати сильнішими. Він ґрунтується на ідеях Праведного митрополита Андрея Шептицького, який вірив, що освіта та просвіта є ключем до кращого та справжнього життя.
Проєкт включає як освітній напрямок, так і психологічну реабілітацію, духовне відновлення кожного учасника. Задля цього упродовж 5 днів учасники беруть участь у лекціях від професійних викладачів, стратегічних сесіях, дискусіях та духовних розмовах, відвідинах історичних пам’яток Львова та дослідженні самих себе.
Для участі у навчальних модулях та психологічно-духовній реабілітації, які відбувалися у Патріаршому дому у Львові, було попередньо відібрано 10 громад із прифронтових територій. Загалом це понад 300 осіб, серед яких підприємці, бізнесмени, представники влади та органів місцевого самоврядування, громадські активісти та лідери думок.
Фото: Департамент інформації УГКЦ
