Звернення Глави УГКЦ у 309-й день війни, 29 грудня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні четвер, 29 грудня 2022 року, а в Україні вже 309-й день великої, повномасштабної війни, яку росія принесла на нашу мирну землю.
Упродовж останньої ночі й цього ранку Україна переживає потужну атаку з повітря, яку росія здійснює з різного виду зброї. Вночі різні міста нашої Батьківщини зазнали атаки дронами. А зараз — знову повітряна тривога на всій території Україні. Ворог випустив десятки ракет, лунають вибухи в Києві та Харкові, Одесі й Сумах.
Принагідно звертаюся до всіх наших українських слухачів із проханням не нехтувати сигналами повітряної тривоги, перебувати в укриттях. Бо зараз здійснюється ракетна атака на нашу Батьківщину. Ми молимося цього ранку з подякою за наші Збройні сили України, які стримують російську навалу на фронті, та за протиповітряні сили України, від яких в ці хвилини залежить наше життя.
Ворог намагається нас залякати, знищити, позбавити можливості жити, зокрема в цю холодну пору року. Але ми сьогодні хочемо сказати собі й усьому світові в цей страшний ранок жорстокості й непевності: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Останніми днями ми намагалися разом із нашою молоддю думати про те, що потрібно зробити, щоб підготувати «тривожну духовну валізу», адже, поспішаючи в бомбосховище, ми мусимо взяти із собою найбільш необхідні речі, від яких може залежати наше життя в разі ракетного удару чи іншого нещастя. У тій валізі ми маємо вже дві життєво важливі речі. Ми говорили про те, що першою істиною християнської віри є добра новина, що Бог — це любов. Друга істина — Христос спасає. Він причетний до життя кожного з нас, ми ж маємо сприйняти Його своєю вірою. Віра дає нам можливість зробити діяльним у своєму житті діло спасіння нашого Господа.
А в цей тривожний ранок, коли ворог сіє смерть на нашій землі, візьмімо із собою в бомбосховище в «духовну тривожну валізу» третю істину — що Христос живий. Це велике сповіщення молоді в сучасному світі.
Ми, християни, віримо в Бога, який є спільнотою, Пресвятою Тройцею — Отцем, Сином і Святим Духом. Наш Господь не є лише ідеєю, плодом людського розуму. Бо з ідеєю, богом філософів чи ідолом, які є витворами людської уяви, не можна розмовляти, до них неможливо молитися. А ми, християни, віримо в Бога, який з нами спілкується. До нашого Отця ми кажемо: «Ти, Отче наш, що єси на небесах…». Можемо сказати: «Ти — мій Спаситель, Господь і Бог», як це сказав апостол Тома, зустрівши воскреслого Христа.
Ми віримо в живого Бога, у живого Христа-Спасителя. І осердям нашої віри є Його пасхальне таїнство. Для того щоб отримати спасіння, навчають нас святі апостоли, треба вірити, що Ісус Христос страждав за нас на хресті, помер і воскрес на третій день задля нас, людей, і нашого ради спасіння. Саме сповіщення про те, що Христос воскрес, віра в живого воскреслого Спасителя є змістом християнства. Каже апостол Павло: «Якщо Христос не воскрес, марна ваша віра».
Живого воскреслого Христа допомагає нам пізнати третя Божа особа — Дух Святий, який оживляє та надихає нас і оновлює лице землі. Усі Таїнства Христової Церкви звершуються силою і діянням Святого Духа, до якого ми теж звертаємося і кажемо: «Ти, Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, прийди і вселився в нас…».
Отож, дорогі дівчата і хлопці, Христос живий! Про це потрібно постійно нагадувати собі та іншим, бо ми часом ризикуємо сприймати Його лише як добрий приклад із минулого, як спомин про те, що сталося більше ніж дві тисячі років тому. Якщо ми перетворимо нашого живого Бога лише на якусь ідею чи модель поведінки, то це не принесе нам жодної користі, і ми залишимося такими, як і були. Це знання про щось ніколи нас не визволить. Натомість живий Христос наповнює нас своєю благодаттю, визволяє, робить кращими, зцілює і потішає. Він поруч. Він відповідає, діє. Це воскреслий Христос, наповнений надприродним життям, одягнений у безконечне світло, приходить сьогодні, цього жахливого ранку, до мене і до тебе.
Християнська віра розпочинається не з великої ідеї чи з якогось морально-етичного вибору, а із зустрічі з подією, з особою, яка відкриває нам нові горизонти, надає новий сенс нашому життю, ба більше, сама стає вирішальним напрямком мого життя. Живий Христос є дорогою, істиною і життям.
У цей жахливий ранок, сповнений тривоги і руйнування, ми просимо: Господи, прийди, почуй нас! Ми знаємо, що Ти є поруч, що Ти спішиш до нас набагато швидше, ніж летять російські ракети. Господи Ісусе, поділися з нами Твоїм життям, оживи, благослови, спаси і порятуй нас, дай нам життя!
Боже Ісусе Христе, благослови наше українське військо, наших захисників, хлопців і дівчат, які хочуть жити! Боже, дай їм нову перспективу справжнього, повноцінного життя для Бога, для своєї Церкви, для свого народу! Боже, благослови нашу багатостраждальну українську землю Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
