Звернення Глави УГКЦ у 159-й тиждень повномасштабної війни, 2 березня 2025 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ось минає вже 159-й тиждень жахливої повномасштабної війни в Україні. Проте ми знаємо, що війна на наших землях триває ще з 2014 року. Цей тиждень, окрім тяжких боїв на фронті, щоденних атак із неба на наші міста і села, мабуть, увійде в історію як період міжнародних дипломатичних потрясінь. Україна змушена боротися за свої права, гідність і справедливість навіть тоді, коли йдеться про мир. Ми свідчимо на весь світ, що не може бути підписаний мирний договір без правди і справедливості. Багато хто сьогодні говорить про території в Україні, але наша Церква і наша держава захищають людей, їхнє право на існування, їхню свободу.
Ми вкотре цього тижня промовляли до міжнародної спільноти, зокрема під час сесії Постійного Синоду Єпископів УГКЦ у Канаді. Окрім синодальних засідань, ми мали зустрічі з громадою, з представниками Католицької Церкви Канади, очільниками Канадської держави. І ми всюди говорили про біль України, шукали друзів для неї, захищали гідність нашого народу в різних вимірах нашого громадського, суспільного і релігійного буття.
Зважаючи на події, які сталися цього тижня, прагну звернутися до всіх наших людей, громадян України. Не бійтеся могутніх світу цього! Хоч би що про нас говорили у світі, Господь Бог нас любить, Він є нашим єдиним справжнім союзником. Це Він каже нам сьогодні: «Не надійтеся на князів, на синів людських, бо в них немає спасіння» (пор. Пс. 146, 3). Попри різні сигнали із західних столиць, для перемоги України ми повинні мати холодний розум, гаряче серце і сталеву волю. Тому від імені багатостраждального українського народу вкотре проголошую на весь світ: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Наша Церква в Україні й на поселеннях розпочинає шлях Великого посту. Ця неділя, яка є дверима у Великий піст, називається неділею Всепрощення. Цього дня ми відчуваємо: щоб мати сміливість просити в Господа відпущення гріхів, мусимо згадати тих людей, які нам завдали болю і кривди. Отримане від Бога прощення потрібно поширювати довкола себе, зокрема серед близьких, рідних, сусідів, членів парафіяльної спільноти. Сила любові й прощення Господа є секретом стійкості й непереможності християнина в боротьбі зі злом.
Запрошую вас до здійснення трьох діл, без яких неможливий справжній піст. Перша річ — це здатність людини панувати над собою. Намагайтеся стримуватися від того, що вас розпорошує, краде вашу увагу, забирає ваш час і ваші сили. Закликаю кожного з вас укласти особисту програму на час Великого посту і боротися з тим, що дошкуляє саме вам і відтягує вас від Бога. Нехай це буде ваш піст. Стримуйтеся від грішних вчинків, від будь-якого зла!
Друге діло, яке потрібно плекати в час Великого посту, це молитва. Те, про що ми просимо в молитві, отримуємо через піст. Молитва є необхідною умовою для зцілення людини від рани гріха. Це момент, коли Господь Бог посилає свого Святого Духа до кожного, хто Його просить, — момент, коли відновлюються наші духовні сили. Тому моліться в той час! Знайдіть більше часу для того, щоб бути з Богом, до Нього промовляти, Його слухати!
Третє діло — це милостиня. Подумайте, що ви можете зробити доброго для ближнього. Святі Отці кажуть, що ніхто не є настільки бідним, щоб не робити діла милосердя. Йдеться не лише про грошову пожертву. Пожертвуйте своїм часом, своєю увагою, щоб допомогти тим, хто є в потребі.
Піст, милостиня і молитва хай будуть трьома вимірами нашого великопісного шляху, який, як відомо, є шляхом перемоги, бо Христос уже переміг зло. Ми під час Великого посту маємо виявити ту перемогу добра над злом, зробити її реально присутньою в особистому житті, у житті наших родин, спільнот і народу.
Хай Господь Бог благословить усіх вас! Пускаймося у великопісну дорогу до Воскресіння Христового!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
