Звернення Глави УГКЦ у 14-й день повномасштабної війни, 9 березня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі, брати і сестри, сьогодні 9 березня 2022 року. І ми завершуємо вже другий тиждень, переживаємо чотирнадцятий день кровопролитної, нелюдської, жорстокої війни.
У цій війні ми бачимо, що чи не головною жертвою стає мирне населення. Найбільше потерпають мешканці міст і сіл, беззахисні люди, жінки, діти, старці.
Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій, яка об’єднує 95 % всього релігійного середовища України, представників Православних, Католицьких Церков, протестантських спільнот, єврейських, мусульманських релігійних організацій, підносить свій голос на захист невинного, цивільного населення України.
Вчора ми ухвалили особливу відозву до світової громадськості, де пояснюємо, розповідаємо, як загарбник порушує міжнародні гуманітарні правила війни. І справді цивільне населення стає головною жертвою цієї агресії.
Під бомбами нищиться наше духовне надбання: храми, наші духовні, культурні цінності, вбиваються священики, волонтери, всі ті, хто намагається в якийсь спосіб облегшити страждання стікаючого кров’ю українського народу.
Сьогодні, як ніколи, усі Церкви в Україні об’єднані у намаганні відстояти, захистити свій народ. Я особливо сьогодні закликаю синів і дочок Української Греко-Католицької Церкви з відкритим серцем ставитися до представників інших Церков і релігійних організацій. В обставинах такого лиха кується єдність Української Церкви, єдність у служінні своєму страждаючому народові.
Ми все сьогодні повинні зробити, щоб світ почув голос Церков, щоб світ почув плач України, щоб побачив ріки крові і море сліз, які сьогодні проливаються на землях України.
Сьогодні усі наші спільноти, усі парафії Української Греко-Католицької Церкви перетворюються на центри соціального служіння. Там, де йде війна, там, де падуть бомби — у Києві, Харкові, Чернігові, Сумах, у Миколаєві — ми намагаємося зробити все, щоб з одного боку рятувати цивільне населення, а з іншого доставити гуманітарні вантажі, забезпечити наших людей харчами, ліками, зокрема тих, кого потрібно вивезти з зони бойових дій.
В інших частинах України відкриваються безліч центрів, де ми приймаємо внутрішньо переміщених осіб, надаємо їм необхідну допомогу. Якраз цими днями разом з кардиналом Кондратом Краєвським ми відвідаємо такі центри порятунку цивільного населення. Зробимо це для того, щоб можна було справді відчути близькість Святішого Отця до страждань українського народу.
Ми сьогодні відзначаємо день народження пророка українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Його слово завжди допомагало нам відновити наші сили, а відтак усвідомити Божий задум щодо нашого народу.
Сьогодні мені до серця так припадають його слова про долю. Слово Шевченка про долю України звучить сьогодні по-особливому.
Він каже до нас сьогодні:
«Ти не лукавила зі мною,
ти другом, братом і сестрою
сіромі стала…»
А далі каже:
«Ми не лукавили з тобою,
ми просто йшли; у нас нема
зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя,
мій друже вбогий, нелукавий,
ходімо дальше, дальше слава,
а слава — заповідь моя!»
Нехай ці слова про похід до слави, будуть сьогодні світлом надії для нашої України!
Благословення Господнє на вас з Його благодаттю і чоловіколюб’ям завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
