Звернення Глави УГКЦ у 114-й тиждень повномасштабної війни, 21 квітня 2024 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Минає 114-й тиждень великої війни, яку росія принесла повномасштабним вторгненням на нашу мирну українську землю. Проте вже 11 років в Україні триває війна, яка щодня забирає нові життя. Ми дякуємо Господу Богу і українському війську, що живемо. Церква, український народ продовжують жити і працювати, молитися і боротися за свою свободу, за своє майбутнє.
Цей тиждень знову був позначений величезними злочинами росіян проти людяності на українській землі. Зокрема, 17 квітня ворог завдав масованого ракетного удару майже по центру нашого княжого Чернігова. Три ракети влучили в центр міста і забрали життя багатьох українців. На сьогодні відомо про 78 постраждалих, із них 18 осіб загинули. Серед постраждалих є четверо дітей. Цей ракетний удар був здійснений зранку, коли люди йшли на роботу, коли життя в центрі міста оживає.
А через день, 19 квітня, росіяни здійснили подібний злочин на Півдні нашої Батьківщини, у Дніпрі та в інших населених пунктах Дніпропетровської області. За повідомленнями, загинуло щонайменше вісім людей, серед них дві дитини. На сьогодні відомо, що постраждало 29 осіб, які отримали поранення різного ступеня важкості.
Ми дякуємо всім рятувальникам, парамедикам, лікарям, які рятують людське життя. Нас вразили слова чернігівського парамедика, який, виймаючи поранене тіло хлопця, голосно молився до Господа Бога, кажучи, той повинен жити. Ще раз складаємо щиру подяку тим, хто рятує життя українців, і промовляємо на весь світ уже всім знайомі, але для нас такі важливі слова: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Нині новини з України, на жаль, часто потрапляють на маргінеси світових медіа. Увага світової спільноти прикута до Святої землі, до тих подій, які відбуваються довкола атаки Ірану на Ізраїль. Про нашу Батьківщину починають забувати. Росія все робить для того, щоб відвернути увагу світу від своїх злочинів.
Але нам, особливо християн України, болить доля нашого народу. Ми уважно слухаємо все те, що про нас говорять очільники держав, політики тих чи тих країн. Цього тижня християн, юдеїв і мусульман України вразили слова деяких американських конгресменів, які вважають, що російський лідер захищає християнські цінності в сучасному світі, мовляв, росія тепер є чи не останнім оплотом традиційних цінностей, Церкви, зокрема в Україні.
Ми стверджуємо, що повернення до радянських способів впливу на Церкву, які сьогодні чинить росія, означає неволю для Церкви, незалежно від конфесії, для будь-якої релігійної спільноти. Ми, греко-католики, добре пам’ятаємо, як у Радянському Союзі ми були позбавлені легального статусу й існували в катакомбах, були найбільшою суспільною опозицією совєцькому режиму у ХХ столітті.
Сьогодні росія, окуповуючи українські землі, насамперед нищить релігійну свободу. Понад 600 храмів різних конфесій було знищено на окупованих територіях. Кажемо нині всім, хто повторює кліше московської пропаганди: там, де приходить російський окупант, зникає гідність, свобода, зокрема й релігійна.
З болем констатуємо деградацію церковного життя в росії. Російська Православна Церква перестає бути Церквою, перетворюючись на частину державної машини із своєрідними релігійними прикрасами. Християни України, серед них і православні брати, які перебувають у євхаристійній єдності з московським патріархатом, зауважують, що доктрина про війну РПЦ починає набирати всіх ознак інструменталізації релігії, що досі було властивим мусульманському світу і здійснювалося під маркою доктрини ісламської держави.
Спочатку колективний захід називають сатанинським і оголошують проти нього метафізичну війну. Потім намагаються оправдати злочини, вбивства, насилля супроти християн, зокрема й українського народу, обіцяючи злочинцям вічне життя і відпущення гріхів за злодіяння в Україні. А останнім часом чуємо, що ця війна, яку спочатку назвали національно-визвольною війною російського народу, оголошена священною.
Отже, той, хто представляє себе як останнього захисника Церкви і традиційних християнських цінностей, стає богохульником. Бо, називаючи війну священною, чинить злочин не тільки проти людини, а й проти Господа Бога, — чинить акт святотатства.
Ми прагнемо, щоб увесь світ чув біль України, чув голос релігійного середовища нашої держави, представників різних Церков і релігійних спільнот. Водночас хочемо подякувати тим, хто має відвагу дивитися у вічі правди, яка визволяє і без якої немає справедливості, істинної свободи, не тільки в Україні, а й у Європі, Північній Америці чи будь-якій іншій країні світу.
Боже, благослови всіх людей, які сьогодні солідарні з Україною! Боже, благослови синів і дочок України, які мають відвагу стати на захист святості й гідності людського життя! Боже, благослови синів і дочок України, які терплять від російських злочинів! Боже, благослови українське військо, яке захищає мир в Україні! Боже, благослови Україну, нашу землю, наш народ Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
