Як на новий календар переходили громади УГКЦ в Італії
1 вересня 2023 року, з початком нового Літургійного року, Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить на новий стиль календаря для нерухомих свят. Усі релігійні свята, крім пов’язаних із Пасхою, українці відзначатимуть за григоріанським календарем. Безперечно, таке рішення Архиєрейського Синоду — ще один крок у розвитку Церкви. Та все ж таки вірян неминуче чекає період адаптації до святкувань за новими датами.
УГКЦ в Італії вже має подібний досвід, адже перейшла на григоріанський календар повністю ще у вересні 2021 року. Ми поспілкувалися з п’ятьма священниками з різних регіонів Італії, щоб дізнатися, як українці за кордоном два роки тому пережили період змін. Священнослужителі радо поділилися досвідом переходу на новий календар, розповіли про процес адаптації серед вірян і дали мудрі настанови тим, хто ще не готовий святкувати нерухомі свята в нові дати.
Перед тим, як апостольський екзарх в Італії владика Діонісій Ляхович оголосив про перехід на григоріанський календар, у громадах проводилися певні зібрання з вірянами, щоб обговорити зміну календаря, а також дізнатися позицію і думки вірних щодо цих змін. Це було важливо, адже громади екзархату — перші, які почали цей процес.
«За узгодженням владики Діонісія, такі збори були проведені в усіх громадах нашого екзархату, щоб ми знали більш-менш статистику: скільки людей позитивно дивляться на перехід, скільки негативно, скільки нейтрально», — розповів о. Володимир Медвідь, капелан українських греко-католицьких громад в Італії міст Каттоліка, Пезаро, Фано, Сенігаллія та Річчоне.
Отець Володимир Медвідь з парафіянами під час паломництва у Лорето
Важливо також зазначити, що в Апостольському екзархаті відбувалася певна ретельна підготовка вірян до змін — священники пояснювали детально про календарну реформу та її переваги.
«Ми багато пояснювали про цю календарну реформу, про важливість переходу на новий календар, чому він є правильний і точніший. Тобто проводилися такі певні моменти своєрідної інформаційної політики, щоб надати людям певне роз’яснення переваг», — зазначив о. Володимир Медвідь.
Апостольський екзарх владика Діонісій Ляхович 31 травня 2021 року видав Декрет, у якому постановлено, що з початком нового Літургійного року УГКЦ в Італії повністю переходить на григоріанський календар. За словами душпастирів громад у різних регіонах Італії, більшість вірян, як молодь, так і люди старшого віку, позитивно сприйняли цю новину, проте для деяких — це було певним внутрішнім викликом.
Зокрема, складність полягала в тому, що найбільшою сентиментальною проблемою для вірян, які вже тривалий час перебувають за межами Батьківщини, — це зв’язок із домом. Про це розповів о. Марко Семеген, настоятель собору Святої Софії в Римі.
Отець Марко Семеген з парафіянами собору Святої Софії в Римі
«Очевидно, що були різні реакції. Не всі були задоволені, тому що традиційність деколи тяжко змінювати. Але загалом якихось проблем не виникало, адже люди дуже швидко зрозуміли, що це правильно», — зазначив о. Марко.
«Сьогодні ж, коли Україна робить такий крок, поступово повертаючись до григоріанського календаря, українські родини об’єднуються — святкують і моляться в один день», — о. Марко Семеген
Вагомим позитивним наслідком переходу на новий календар було те, що чи не в кожній українській громаді кількість вірних у храмах значно зросла. Це пов’язано з тим, що державні вихідні були лише на свята за григоріанським календарем. Раніше більшість українців фізично не могли молитовно та євхаристійно відзначати великі свята за юліанським календарем, адже в цей час мали робочий день.
«Пов’язано з італійським середовищем, це дуже зручно, оскільки коли припадали певні свята, наші люди були зайняті працею і не могли відвідувати богослужіння та долучатися до святкування у євхаристійному вимірі, — розповів о. Тарас Зуб, капелан громад УГКЦ у Неаполі, Афраголі й о. Прочида. — Кількість вірян у храмі стала більшою, оскільки вони одержали можливість прийти до церкви».
Проте, наприклад, у громадах у Мілані та Тренті, на початках ще залишалися українці, що мали певну ностальгію за святкуваннями на Батьківщині й були прив’язані до неї ментально.
«Спочатку всі прийняли це з ентузіазмом — і священники, і люди. Але все-таки було певне розчарування у реформі, адже люди ностальгували за старими традиціями», — зазначив о. Августин Баб’як, священник УГКЦ у м. Трент, що на Півночі Італії.
Отець Августин Баб’як з парафіянами і владикою Діонісієм Ляховичем
«Досить багато людей сприйняло Різдво 25 грудня як звичайний вихідний день, тобто: „Це не наше Різдво, і до церкви ми не йдемо“», — розповів о. Ігор Крупа, священник УГКЦ в українській громаді м. Мілан.
Саме «прив’язаність» до дому та рідних в Україні підсилило позитивну реакцію на новину про перехід УГКЦ в Україні на новий стиль для нерухомих свят, адже вже з 1 вересня багато українських родин молитовно єднатимуться і відзначатимуть свята одночасно.
Про реакцію вірян на Півночі Італії розповів о. Ігор Крупа: «Новину про перехід Церкви в Україні на новий календар люди тут сприйняли позитивно. Віряни дуже вітають цей крок і вважають, що він об’єднує українські родини, члени якої опинилися в різних країнах».
Також, на думку священника, в Україні буде менш болісний перехід, ніж він відбувся за кордоном: «Коли це буде робитися разом, одночасно, без жодних винятків, це принесе дуже добрі, як на мене, плоди».
Отець Ігор Крупа з парафіянами під час паломництва в Люрді
Для того, аби більшість людей в Україні належно сприйняли календарну реформу та зрозуміли правильність рішення про перехід на новий календар, особливо важлива робота душпастирів. Священники в Італії вже мали досвід розмови й аргументованого пояснення вірянам про переваги реформи, тому закликають духовенство в Україні не відкидати запитання людей, а намагатися якомога правильніше побудувати з ними діалог на цю тему.
«Людям треба пояснювати. Ми претендуємо бути європейцями, і сьогодні немає сенсу триматися слов’янських традицій», — наголошує о. Августин Баб’як.
«Якщо ми хочемо справді бути українцями і свідомими прихожанами, то маємо обирати Церкву проукраїнську, але вільну, самостійну і незалежну щодо держави», — о. Августин Баб’як
Та все ж таки кожен із нас повинен зрозуміти, що якою б не була дата святкування, ми повинні переживати зміст свята передовсім духовно.
«Якщо ми душею прагнемо у великий день прийти до сповіді, прийняти причастя, то тоді це набуває зовсім іншого виміру, ніж просто дата», — о. Тарас Зуб
Священники наголошують, що важливо не прив’язуватися до дати, оскільки більшим сенсом наповнене святкування. Якщо ми переживаємо суть свята, його розуміння і святкування, то тоді дата не має значення.
«Ми або переживаємо Різдво як фольклорне, культурне свято зі старовинними традиціями, або утаємничуємося в подію Різдва — вітаємо народженого Христа», — о. Ігор Крупа
У ці роки війни українців у всьому світі об’єднала Церква Христова. Саме Вона стала духовним центром, який об’єднав кожного. Тому так важливо сьогодні не боятися змін і рухатися під супроводом Господа Бога.
«Ми єдині, непохитні і йдемо під проводом Духа Святого», — о. Володимир Медвідь
Департамент інформації УГКЦ
