«Все, що ми робимо з любові та в любові, утверджує Боже життя в нас», — владика Богдан Дзюрах у Новому Ульмі, Німеччина
Ваша громада є унікальною у своїй історії, бо в ній ми відчитуємо історію нашого народу в ХХ столітті, а тепер ви творите історію нашого народу на цих землях у ХХІ столітті, - народу, який має тисячолітню християнську історію. Такими словами 18 вересня 2022 року звернувся до вірних однієї з найстаріших парафій, а саме Успіння Пресвятої Богородиці в м. Новий Ульм (Німеччина), апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах.
У своєму слові єпископ згадав часи творення християнства на українських землях і його подвижників, а відтак підкреслив, що ми є носіями цієї віри. «Скільки було гнобителів і загарбників, які прагнули знищити наш народ і Церкву, та їм не вдалося. Бо ми є Божим народом, який дві тисячі років іде дорогою Христа. А хто йде цією дорогою, не загине, а буде жити навіки. Коли ми живемо з Христом, будемо жити вічно. Ми народ, якого ніякі потуги пекла не здолають. Тому ми сьогодні дякуємо Богові за той дар віри, яка тримає нас при житті як народ, як спільноту і кожного з нас зокрема», — сказав проповідник.
Владика Богдан, говорячи про важливість Божого слова в житті людини, наголосив на тому, що воно скероване як до народу, так і до кожної людини зокрема. Тому значущим є пізнати, що Господь хоче нам сказати.
«У Посланні апостола Павла до галатів читаємо: „Я з Христом розп’ятий. Живу вже не я, а живе Христос у мені“. Що це означає? Хто з нас може так само сказати — я з Христом розп’ятий? Думаю, коли дивимося на теперішню історію нашого народу, наш народ є зараз із Христом розп’ятий. Бо як про Христа сказано: „Зненавиділи вони Мене без причини“, - так само можемо сказати про наш народ. Ця війна не мала жодної причини. Вона не була ніким і нічим спровокованою. Вони нас зненавиділи без причини. Вони нас розпинають на очах усього світу. Але ми не самі, бо з нами Бог. Тож намагаймося бути з Богом. Ми віримо і знаємо, що Христос страждає в кожному з нас, страждає в нашому народі, у наших захисниках, волонтерах, капеланах, лікарях, у наших полонених, які зносять тортури і яких убивають. Але Христа неможливо полонити і перемогти. Вони можуть вбити наше тіло, але духа нашого від нас вони не заберуть. Божий дух воскресить тіло нашого народу. Маємо турбуватися про те, щоб Божий Дух жив у нашому народі, у кожному з нас», — наголосив апостольський екзарх.
Далі владика Богдан через призму Євангелія показав шлях, яким можна осягнути життя в Христі. «Живу вже не я, а живе в мені Христос», — як це осягнути, що для цього треба зробити? Апостол Павло навчає: щоб жити з Христом, треба вмерти для гріха, для світу, для диявола. Не може в одному домі жити Бог і диявол. Не може в одному серці жити сатана і Христос. Не можемо, каже Ісус, двом панам служити. Мусимо для когось одного вмерти. І тоді ми вмираємо для гріха, для диявола, щоб жити для Бога. Або, не дай Боже, вмираємо через гріх для Бога. Отже, розірвати стосунок із сатаною, попрощатися з гріхом — це перший крок до того, щоб жив у нас Христос.
Наступним кроком єпископ назвав любов, посилаючись на слова Івана Богослова: «Хто любить — Бог у ньому перебуває, а він — у Бозі». «Все, що ми робимо з любові та в любові, утверджує Боже життя в нас. Це може бути дрібна річ: усмішка до людини, зацікавлення її життям чи здоров’ям, телефонний дзвінок до рідних (запитуючи про їхнє життя, запевняємо, що про них пам’ятаємо і молимося). Простий жест підтримки і любові, вже не кажучи про геройську самопожертву за ближнього — найвищий акт любові. Тому Христос живе сьогодні в тих, хто віддає своє життя за Батьківщину, за нас із вами. Вони можуть із повним правом сказати: живу вже не я, живе вже в мені Христос, розп’ятий, але й воскреслий. Ця віра в Христа воскреслого дає їм силу витримати, а нам дає надію, що вони витримають, переможуть не людською силою, бо диявола можна перемогти тільки Божою силою. Тому нам треба неустанно просити про Божу силу з висот для нас і для наших захисників“, — сказав проповідник.
Підсумовуючи ці кроки, владика Богдан сказав: «Щоб Боже життя було в нас, маємо зректися гріха, жити в любові та кормити нашу душу Божою поживою — Його Словом, яке є духом і життям».
А відтак єпископ наголосив на важливості читання Святого Письма в сім’ях: «Я вас прошу і благаю, щоб ви вдома разом читали Святе Письмо. Батьки, дбайте про те, щоб Боже слово жило у ваших родинах. Як ставите на стіл поживу своїм дітям, так само беріть Святе Письмо до рук і разом читайте, роздумуйте, щоб ваша родина жила, а не просто існувала навіть у земному забезпеченому комфорті. Комфорт матеріальний — це ще не є життя. Бо не від надміру того, хто що має, залежить його щастя і життя, каже Ісус Христос. А друга найважливіша пожива — це сам Ісус у Євхаристії. „Хто споживає Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, а Я в ньому“, — сказав владика Богдан.
На завершення своєї проповіді архиєрей закликав вірних до застанови та переміни у Христі: «Питаймо себе, наскільки Христос живе в мені, наскільки я вже перемінений у Христа. Щодня боріться зі спокусами. Зараз великою спокусою для нашої віри є наші страждання. Борімося з гріхом і живімо в любові один до одного, в любові до людей, яких Бог ставить на дорозі нашого життя. Нехай Господь на тій дорозі нас спомагає і благословить», — мовив єпископ.
Департамент інформації УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
