Владика Богдан Дзюрах звершив першу Архиєрейську Літургію в Ашаффенбурзі
18 травня апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії Богдан Дзюрах з душпастирським візитом відвідав українську громаду в місті Ашаффенбург (Німеччина), яка існує близько року.
Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату.
Попри короткий час від заснування, спільнота тут поступово розвиває духовне життя та парафіяльну структуру.
Під час святкового богослужіння одна з юних парафіянок прийняла Перше Святе Причастя.
У проповіді, виголошеній на основі уривка з Євангелія від Йоана (17, 1–13), архиєрей зосередився на «Архиєрейській молитві» Ісуса Христа.
«Ісус, звівши очі до неба, промовив: „Отче!“. Він починає своє спілкування з Богом не зосередженням на земних справах чи на загрозах і стражданнях, які вже чекають на Нього, а скеровує свій погляд до неба — до Бога, Якого називає Отцем. І саме це є серцем молитви — вміти відвести погляд від себе і своїх страхів та поставити в центр Бога», — наголосив владика Богдан.
Розмірковуючи над словами «Прийшла година!», владика Богдан пояснив, що ця година — не просто час страстей, а момент найвищого вияву жертовної любові. «Це — година Ісуса і година кожного справжнього Христового учня: момент у житті, коли настає час жити радикально і до кінця волею Божою, навіть якщо це вимагатиме жертв, зусиль і самовідречення», — сказав єпископ.
Окремо єпископ зупинився на спокусі жити «егоїстичною логікою претензій» — відчуттям, що хтось тобі щось винен: батьки, діти, сусіди, Церква, або навіть сам Господь Бог. «Це — світська логіка, яка не веде до життя, а навпаки — висмоктує його. Від таких людей хочеться віддалитися, бо від них віє холодом», — сказав архиєрей. Натомість справжня молитва вчить людину смиренно визнавати, що все є чистим Божим даром, і вміти дякувати — за всіх і за все.
Завершуючи проповідь, владика Богдан нагадав, що у справжній молитві завжди є місце для іншої людини. Навіть у молитві «Отче наш», коли молиться одна особа, звучить спільнотне «ми» — «дай нам», «прости нам». Наші ближні, підкреслив єпископ, не є нашою власністю: «Вони є Божим даром для мене, але водночас залишаються Божими. Моє покликання — передавати їм Божі слова, ділитися з ними Божим життям і — перш за все — молитися за них».
Наостанок єпископ подякував настоятелю о. Іванові Сохану та всім, хто допомагає йому у служінні, і запевнив громаду у своїй молитовній підтримці.
Департамент інформації УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
