Відбулася дводенна піша проща молоді Львівської архиєпархії
10–11 червня втретє молодь Львівської архиєпархії здійснила дводенну пішу прощу зі Львова до Духовного відпустового центру «Святе джерело» в с. Новосілки. У ній взяло участь понад 150 учасників.
Розпочалося паломництво в каплиці Святого Івана Богослова філософсько-богословського факультету УКУ на Сихові.
«Ми йдемо на прощу кожен зі своїми наміреннями, випрошуватимемо в Господа і Пресвятої Богородиці ласк для себе, своєї родини, спільноти, країни. Це паломництво також є можливістю гарно провести час у колі однодумців, намилуватися природою. Але найважливіше зараз і протягом цих двох днів — розуміти, для чого ми тут і з чим пройдемо цей шлях. Тоді ця проща матиме сенс», — наголосив о. Анатолій Гецянин, СДБ, під час проповіді.
Оганізаторами прощі є Комісія у справах молоді Львівської архиєпархії УГКЦ та отці салезіани.
Паломники пройшли таким маршрутом: Львів—Зубра—Жирівка—Вовків—Кугаїв—Підтемне—Раковець—Новосілка. Під час зупинок розважали над основною темою паломництва «Марія встала та пішла швидко» (Лк. 1,39). Ввечері в Новосілці відбулася молитва Тезе за Україну.
У неділю проща завершилася Архиєрейською Божественною Літургією, яку звершив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир Груца.
Під час проповіді архиєрей привітав зібрану молодь у Новосілці. Відтак поділився роздумами про святість: «Слово „святість“ вказує на покликання християнина, на його життєве завдання. Тобто, метою життя є святість. Сьогоднішнє свято — результат дії Святого Духа. Але ніхто не може нас зробити святими без нашої згоди. Що означає для вас слово „святий“? Ніби нескладне запитання, на яке можна легко відповісти, але не завжди вдається так жити. Бути святим — це поставити Господа Бога на перше місце у своєму житті».
«Ми приймаємо власне життя як великий дар і скарб. Але для освячення, удосконалення вимагається наша співпраця. Тут Бог немов би залежний від нашої волі, яку нам подарував разом із життям. Святість — плід усього нашого життя. Свята людина є живим коментарем Євангелії, який вона пише своїм життям день за днем. Святі тим самим нахиляють небо до землі. Отже, святість — це не лише далека перспектива — вона дотикає мого життя сьогодні. Тому нехай нинішній недільний день буде нашим особистим святом», — підсумував проповідник.
Наприкінець владика Володимир подякував молоді за відвагу, з якою вона вирушила вдорогу, а також організаторам — Комісії у справах молоді й салезіанській родині за організацію. «Дякую тобі, дорога молоде, за витривалість, за ісповідництво віри. Бо йти серед дощу, жити в полі в наметах, не знаючи, коли і яким прийде цей ранок: з тривогами чи без. Це ісповідництво нашого часу», — наголосив єпископ-помічник.
Провінційний настоятель Згромадження салезіан УГКЦ о. Михайло Чабан подякував владиці Володимирові за спільну молитву. «У цей важкий час для України нехай Господь обдаровує вас здоров’ям, багатьма ласками, щоби ви справді могли довго бути з нами і в інших моментах нашого молодіжного життя», — побажав настоятель салезіан.
Отець Володимир Битюга розповів, що головна мета цієї прощі — створити нагоду молодіжним спільнотам відбути паломництво, спільна молитовна дорога, а також знайомство, спілкування й формування спільних планів на майбутнє.
«Цьогорічна проща була особливою, бо ми знову відновили програму з нічними чуваннями і ночівлею. А чування у воєнний стан завжди створюють певні особливі відчуття й переживання. Упродовж дороги паломники мали нагоду разом зі священниками розважати на певні духовні теми, а також заслухати свідчення молодих людей, яких Бог звільнив від різного роду залежностей», — розповів о. Володимир Битюга.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами пресслужби Львівської архиєпархії
