Українці у Словаччині здійснили другу прощу до Лютини
26–27 липня у Марійському паломницькому місці в Лютині (Словаччині) близько 300 українців зібралися на спільну прощу, під час якої молилися за перемогу України та стійкість у вірі. Богослужіння очолив митрополит Пряшівський Йона Максім. Із ним співслужили: голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владика Степан Сус, єпископ єпархії Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ у Мельбурні владика Микола Бичок, єпарх Кошицький владика Кирило Васіль, генеральний вікарій для східних католиків в Австрії о. Юрій Коласа і душпастирі українців у Словаччині.
У межах другого паломництва українців відбулася молодіжна проща до Лютини. Впродовж трьох днів, з 23 по 26 липня, молодь пройшла пішки горами 60-кілометровий шлях від Літманови до Лютини.
Паломники роздумували над мотивом прощі, яким стали слова апостола Павла з Послання до римлян: «То знай, що не ти носиш корінь, корінь тебе» (Рим. 11, 18). Духовним провідником був ієромонах Пантелеймон Гербери, духівник осередку «УМХ-Кошице», душпастир для українців.
«Літманова та Лютина — два основних осередки у Словаччині. Це був похід через гори з чудовими краєвидами. Найважливіше, що програма була насичена молитвою та роздумами, спільними молитвами в церквах, Божественними Літургіями. Нас зустріли дуже привітні люди, дали нам дах над головою, приготували їжу», — розповів про пішу прощу молоді о. Пантелеймон.
«Ми зупинилися тут, щоб побути сам на сам із Богом, щоб поділитися з Ним думками, які нас турбують, щоб поставити Йому питання, які тривожать наше серце. Проща — це також нагода переглянути своє життя. Проща — це дорога до себе. Чудовий час для молитви, сповіді, розуміння себе», — ствердив владика Степан Сус.
«На прощі в Лютині зібралися українці з усієї Словаччини, а також були священники та вірні з Австрії, Угорщини. Ми мали можливість молитися Вечірню, брати участь у нічних чуваннях, поході зі свічками до відпустової гори, де спільно молилися Божественну Літургію», — зазначив о. Ігор Марусин, душпастир для українців у Братиславі.
У проповіді під час Архиєрейської Божественної Літургії митрополит Йона зазначив, що «те, що ми можемо тут молитися, є ласкою Божою; те, що можемо, хоч не у великій кількості, зібратися тут з усієї Словаччини, Угорщини, Австрії — це велика ласка Божа». Він наголосив на важливості розуміння, що саме внутрішня свобода нас робить правдивими людьми.
Архиєрей згадав про патріарха Йосифа Сліпого, який провів дуже багато років у тюрмах, але зберіг внутрішню свободу. Митрополит Пряшівський підкреслив, що українці, хоч і страждають в Україні, але коли матимуть внутрішню свободу — будуть незламними.
На завершення Літургії нові члени осередку УМХ склали присягу на вірність Христові.
«УМХ — це така спільнота, яка допомагає служити Богові, бо в ній знаходиш справжню родину, справжніх друзів у Христі. Набагато легше служити Богові з людьми, які самі йдуть за Господом», — поділилася Ліза, яка разом із Анною цього року стала новою членкинею УМХ.
«Для мене ця присяга є особливою через те, що я довго обдумувала своє рішення, вагалася. Але восени я зрозуміла, що хочу стати членкинею УМХ, послужити Богові і зробити щось корисне», — додала Анна.
«Найважливішим завданням українців у Словаччині є розповідати про Україну, хто такі українці і якою є їхня культура», — вважає п. Людмила Вербицька, директорка українського інституту у Словаччині.
Департамент інформації УГКЦПерсони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
