«Україна цією війною бере на себе гріхи світу»: в Італії помолилися за жертв Голодомору 1932-1933-х років
До 90-х роковин злочину проти людства, який вчинив комуністичний радянський режим — Голодомору 1932-1933 років, з ініціативи Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії у співпраці з Міланською архидієцезією відбулося паломництво та молитва за мир у катедральному соборі Мілану (Duomo).
Вранці 20 листопада близько двох тисяч українських паломників і священнослужителів з усіх куточків Італії зібралися на молитву в міланській базиліці Санто-Стефано-Маджоре, що була заснована ще в п’ятому столітті. На початку Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив владика Діонісій Ляхович, апостольський екзарх, до присутніх звернувся о. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, протосинкел Апостольського екзархату.
«Свята Божественна Літургія — це радісне богослужіння, що нагадує нам про перемогу життя над смертю. Під час цієї тріумфальної молитви Христової Церкви ми неодноразово згадуємо також і про страждання та смерть нашого Спасителя. Ця жертва Ісуса на хресті стає для нас надією, приводом для радості, бо саме через цю смерть та воскресіння, яке після неї настає, Господь відкриває нам двері до щасливого і вічного життя», — звернувся він до паломників.
Промовець пригадав причину і мотив спільної молитви в міланському храмі: «Ми зібралися сьогодні, щоб згадати події 1932-1933 років, які призвели до численних жертв Голодомору, що мав на меті вирвати із сердець українців бажання будувати самостійну, незалежну, вільну Українську державу. Як забути про те, що від штучного голоду щохвилини в Україні вмирало сімнадцять людей й одна тисяча чотириста — щогодини, а, отже, понад тридцять тисяч українців гинуло щодня! Ця згадка невинно вбитих людей стає молитвою за їх душі і бажанням виявити християнську позицію щодо цінності людського життя. Це й свідчення того, що хліб повинен бути доступним для всіх: „Християнам та людям інших віросповідань слід навчитися хлібом справедливим ділитися!“».
У проповідницькому слові владика Діонісій звернувся до вірних з проханням піднести серця до Господа, відкрити перед Ним серце, дати Господеві доторкнутися себе і самим доторкнутися до Нього. Пояснюючи значення Євангельського слова на двадцять четверту неділю по Зісланні Святого Духа, він пригадав, що існують «два дотики — важливі в нашому житті». «Ісус бере за руку дівчину, а жінка дотикається до Ісуса. Діткнутися когось і дозволити, щоб до тебе доторкнулися. Такий є Ісус Христос. Доторкається там, де є страждання, і дає можливість тим, що страждають, до нього доторкнутися. Дотик означає віру, близькість; це дорога пізнання, зцілення, чуда. "Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!"» — сказав проповідник.
«Тому запрошую, щоб ми дотикалися до Бога в наших проблемах і дали можливість, щоб Бог доторкнувся до нас через своє Слово, особливо коли тепер ми психологічно, а може навіть фізично поранені війною в Україні. Війна — в Україні, а в Італії має бути шпиталь, де ми лікуємо рани, де ми ділимося нашим хлібом — гуманітарною допомогою чи висилаємо ліки. Україна цією війною бере на себе гріхи світу, як той Агнець Божий, вона терпить заради спасіння світу. Україну б’ють, розпинають, хочуть знищити її пам’ять, чинячи справжній геноцид, але тим самим не поширюється війна по всьому світі і небезпека спалення всього живого ядерним вогнем», — емоційно закликав владика Діонісій.
Присутні мали змогу вітати після Літургії великого друга України, єпископа Маурі́ціо Мальвесті́ті з римо-католицької єпархії Лоді (регіон Ломбардія). А він натомість звернувся зі своїм словом українською: «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь. Я навчився від вас цих слів благословення Богові, який є Святим, є Сильним і Безсмертним, щоб прославити Святу Трійцю, з якої мир сходить для наших сердець, для Церков». Єпископ закликав українців не впадати у відчай: «Ми поруч із вами, як і увесь світ та Папа Франциск. Мир всім!». Після цього о. Теодосій від імені всього Апостольського екзархату подякував дону Альберто Віталі, директору відділу «Мігрантес» Міланської архидієцезії, який зробив все можливе, щоб українці з усіх частин Італії змогли об’єднатися в молитві за жертв Голодомору.
Після закінчення Божественної Літургії і панахиди за жертв Голодоморів процесійною ходою паломники вирушили до міланського катедрального собору, де український клир вітав архиєпископа Маріо Дельпіні, митрополита Міланської архидієцезії.
На початку молитви за мир Даніела ді Карло, президентка Ради християнських Церков Мілана, титулярна пасторка Вальденської церкви міста, процитувала «Мрію» Мартіна Лютера Кінга у відомій промові, виголошеній ним у 1963 році, визначаючи сенс відповідальності християн і звертаючись безпосередньо до українських вірних. «Ми хочемо й далі мріяти, щоб, завдяки вірі в Ісуса Христа, настав мир. Християнські Церкви Мілана мріють, щоб незабаром свобода і мир запанували у вашій країні. Ми з вами і з усіма регіонами на землі, які переживають війни. Ми не хочемо здаватися, тому що ми, брати і сестри, потрібні одне одному. Ми також молимося за тих, хто несе політичну відповідальність, щоб Бог міг просвітити їхні розуми, аби християни та інші релігії стали будівничими миру, сестринства та братерства. Рада християнських Церков виступає проти будь-яких форм насильства та зловживань основними правами та свободами, щоб мир, проголошений Христом, дійсно міг настати».
Відтак у головному соборі Мілана розпочалася молитва Молебню до Пресвятої Богородиці за мир, який виконував хор українською мовою. Наприкінці владика Діонісій звернувся до паломників зі словами, основаними на молитві «Отче наш»: «Нехай святиться Твоє ім’я в серцях і розумі людей, у нас, у наших родинах і громадах, у всьому світі; нехай прийде Твоє Царство любові, гідності та світла, миру та справжньої справедливості. Нехай буде воля Божа, нехай це стане історією, життям віруючих; щоб Бог був усім у всьому, Божа воля полягає в тому, щоб ми мали мир».
Він наголосив, що Голодомор триває й сьогодні: «Це велика трагедія, яку тепер переживає Україна через несправедливу, шалену, святотатську агресію. Злий може заволодіти людьми, тому що він здатний тільки ненавидіти, а не будувати, тільки руйнувати, а не дарувати, бити населення ракетами і бомбами. Тож молімося з великою силою: „Отче наш, визволи нас від лукавого і нагадай нам заповідь любові одне до одного. Отче наш, якщо хтось хоче мене вбити, я не буду чинити опір, але якщо хтось хоче вбити мою Батьківщину, я маю обов’язок захистити її від несправедливої агресії. Ми покликані бути будівничими миру навіть ціною свого життя“.
Наприкінці архиєпископ Маріо Дельпіні також звернувся до українських вірних та інших християн, що в таку болісну хвилину хотіли взяти участь у молитві за мир. «Народе України, зранений, стільки разів у своїй історії постраждалий, принижений народ, жертва знущань, братній народе, молимось, щоб ти знав, що ми поруч з тобою…» — звернувся він. У молитві, за його словами, ми повинні визнавати, що безсилі, але й сповідувати нашу віру.
На завершення всі присутні співали молитву «Під Твою милість прибігаємо».
Департамент інформації УГКЦза матеріалами Відділу комунікації апостольського екзархату