# СпоЖити: У Чернівцях говорили про екологію, боротьбу з голодом та інформаційну гігієну
2 березня в Чернівцях, із благословення владики Йосафата Мощича, Чернівецького єпарха та голови Ради з питань Євангелізації при Главі УГКЦ, відбулася ще одна масштабна подія ековідповідального проєкту — # СпоЖити, який реалізує Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ.
Про це йдеться на сайті «ДивенСвіт».
Цього разу учасники події мали нагоду більше дізнатися про важливість формування культури екологічного мислення і споживання.
Як і на кожному заході, який організовує Патріарша комісія у справах молодії УГКЦ, усе почалося зі спільної молитви, котру провадив заступник голови комісії о. Роман Демуш.
Учасники події побували на єпархіальній екофермі «Козиний двір». Детально про вирощування кіз та виготовлення сирів розповів о. Ігор Романишин. Після оглядин ферми й цеху присутні мали нагоду посмакувати сирами і трав’яним чаєм.
Завершилися відвідини «Козиного двору» озелененням території. Учасники події висадили кілька десятків туй на території фермерського господарства.
Друга частина заходу була присвячена інтелектуальному зростанню. Зокрема, відбулося знайомство зі соціальною ініціативою ГО Tarilka.org, яка дбає про раціональне споживання їжі, оптимізацію органічних відходів і формування продовольчого банку їжі.
Пані Анастасія Слюсаренко акцентувала на важливості боротися з однією з екологічних катастроф — голодом. І в різний спосіб долучатися до цієї ініціативи.
Дбаючи про різносторонню екологізацію, для присутніх на події підготували важливу зустріч з п. Оксаною Мороз — засновницею та авторкою просвітницького проєкту з інформаційної гігієни «Як не стати овочем». Пані Оксана пояснила, наскільки шкідливе і небезпечне «споживання» і поширення неякісного контенту. Зокрема, на прикладах вона детально пояснила, як формують альтернативний збір інформації і як для досягнення своєї мети нами, користувачами різних соціальних мереж, маніпулюють. Також приділила увагу питанню маніпуляції на тему релігійності та релігії.
«Треба розуміти, що безоплатної інформації зараз нема. Вся інформація, яку ми знаходимо, — заплачена. „Валюта“, якою за неї платимо, — це наша увага і наш час. Також маємо розуміти, що наші дані збирають не лише цифрові платформи, а це відбувається й тоді, коли ми реєструємося та погоджуємося з усіма запропонованими правилами. Це сприяє створенню нашої інформаційної бульбашки», — наголосила п. Оксана.
Експертка також зауважила, що ми добровільно надаємо доступ до особистої інформації, коли проходимо різні тести в соцмережах, не вбачаючи в цьому небезпеки, та після натискання кнопки даємо згоду на те, щоби скопіювали наші дані й наших друзів. За тим самим принципом збирають про нас інформацію, коли ми беремо участь у різних масових флешмобах чи переопубліковуємо різні заклики.
Небезпечний також і застосунок Getcontact, користуючись яким, ми даємо доступ до всіх контактів у нашій телефонній книзі.
Аналізуючи ситуацію в інформаційному просторі, п. Оксана зауважила, що, за результатами дослідження Інституту соціології, з’ясувалося, що українці більше схильні довіряти астрологам, аніж офіційним джерелам інформації. І ця проблема виникає через те, що значна кількість респондентів прагне отримати прості рішення. Також вони більше довіряють дописам у соцмережах від пересічних користувачів, ніж державним органам.
«У цьому є велика небезпека, бо більшість користувачів інтернетом не часто перевіряють інформацію та її першоджерело, та й далеко не завжди можуть відрізнити правду від брехні. Межа між медіа і соціальними мережами вирівнялися. Ми бачимо, що Телеграм став головним джерелом отримання інформації. Хоча цей ресурс не має жодного фільтрування інформації. Також масштабнішою стала проблема псевдоекспертизи. І це відбувається в усьому світі. В Україні це значно концентрованіше, бо ми живемо в умовах війни», — наголосила п. Оксана.
Проблемою є також поширення фейкової інформації через різні молитовні групи та маніпуляція емоціями людей, які шукають розради в духовному вимірі.
Департамент інформації УГКЦ
