EN

Що таке стійкість і чому її потрібно плекати під час війни? 25 думок

13 листопада 2023, 13:35 307

Повномасштабна війна росії проти України стала великим викликом для українців. Воєнні дії, обстріли, вибухи, постійні смерті, полони, евакуації, примусові переселення вже понад 620 днів знищують життя, психічне і фізичне здоров’я українського народу. Українська Греко-Католицька Церква із благословення Глави Церкви Блаженнішого Святослава впроваджує освітню програму «Зцілення ран війни», якою піклується про психологічну стійкість українців.

Що таке стійкість і чому її потрібно плекати під час війни? 25 думок

Без сумніву, одна з чеснот, яка допомагає українцям вистояти у війні, — стійкість. Пропонуємо вашій увазі 25 думок із книги Еріка Ґрейнтенса, які навчать і допоможуть нам плекати особисту психологічну стійкість.

Стійкість — це чеснота, яка надає людям силу вистояти в тяжкі часи й допомагає стати кращими. Страждання й боротьба допомагають відкрити в собі величезні резерви внутрішньої сили.

Стійкість визначає результат. Стійкість має значення, бо саме вона визначає результат.

Важливо обрати життя стійкої людини. Недостатньо хотіти бути стійкими. Ми маємо обрати для себе життя стійкої людини.

Стійкість наповнює життя сенсом і радістю. Ми всі потребуємо стійкості для того, щоби прожити життя недаремно, щоб наповнити життя сенсом і радістю.

Стійкість — це ключ до прекрасно прожитого життя. Стійкість не прагне досягнень, а виробляє спосіб життя. Існують стратегії опанування страхом і болем. Проте жодна стратегія не впорається із твоїм страхом та болем.

Мета життя — це не уникання боротьби, а участь у правильних битвах; не уникання турбот, а змога піклуватися про правильні речі; не відсутність у житті страхів, а протистояння вартому уваги страхові, з усією силою та пристрастю, на яку ми здатні. Стійкість починається зі здатності зробити вибір.

Біль — це реальність. Визнати біль — витягнути його під сонячні промені.

Витримати біль — це не означає примусити його зникнути, а обернути на певну мудрість. Є біль, якого ми шукаємо. І є біль, який шукає нас. Важкі рани болять. Дозволь собі відчувати біль. Шлях до подолання болю лежить у здатності сміливо подивитися йому в очі. Ми самі обираємо, у яких стосунках перебувати з болем. Одна з ознак стійкості — вміння визначати, який біль вартий нашої уваги.

Стійкість — це практика, яку ми вибудовуємо у трагічному світі, де кожен із нас має обмеження в часі, знаннях і можливостях.

Уникнути критики неможливо. Кожен, хто робить щось вартісне, щось шляхетне, щось важливе, завжди матиме критиків.

Вирішити — не означає зробити, а захотіти — не означає обрати. Трансформація відбувається не тоді, коли ти вирішуєш захотіти, а тоді, коли обираєш і робиш.

Стійкість знадобиться тобі й тоді, коли ти вирішиш бути щасливим. Примушувати себе до зростання, до того, щоби ставати кращим, щоб пірнати глибше — ось у чому криється щастя.

Якщо ти відчуваєш у собі ревнощі — це лише означає, що ти — людина. Якщо ж стаєш ревнивою людиною, це означає, що ти втрачаєш контроль над своїм життям.

Досконалості можна лише прагнути. Не існує точки, у якій би ти міг зупинитися і вмитися настільки добре, щоб уже більше ніколи не приймати душ.

Важливо мати змогу переживати провали. Коли ти ростеш, то, як правило, переживаєш провали. Якщо ж провалів у тебе немає, то, найпевніше, ти й сам не ростеш.

Чесноти без практики помирають. Стійкість, якщо її не практикувати, слабшає.

Звичка, яка необхідна, щоби бути стійким — це брати на себе відповідальність за власне життя. Ти відповідальний за те, як реагуєш на все, що з тобою коїться. Взяти на себе відповідальність — це потужний спосіб вгамувати біль.

Відчувати страх — це нормально. Тобі це потрібно. Як і більшість емоцій страх стає руйнівною силою тільки тоді, коли виходить із-під контролю й опановує нами. Правильний страх — це частина того, що ми отримуємо разом із відповідальним дорослим життям.

Досконалість вимагає болю. Самовиправдання обіцяє звільнення від болю. У захисті самовиправдання не можна жити повним життям. Чому? Бо самовиправдання дуже часто звільняє людину від відповідальності.

Люди, які вважають тебе слабким, пропонуватимуть виправдання. Люди, які тебе поважають, пропонуватимуть випробування.

Дуже легко ізолюватися у своєму болю. Це також бензин для самовиправдання. Ти уявляєш, ніби твій біль настільки особливий, що ніхто інший не в змозі його осягнути. Проте люди плавають у цілому океані однакового досвіду. Твій біль реальний, але не унікальний.

Те, над чим ти працюєш, працює над тобою. Усі травми й поранення містять у собі одну велику спільну правду. Із плином часу може виявитися, що перешкодою, яка не дає змоги одужати, це не отримана травма, а ми самі.

У житті завжди буде щось, що відволікатиме увагу. Знервувати іноді може навіть звучання тиші. Зосередження приходить від потужної самовіддачі.

Стійкість — не шлях до досконалості. Навпаки ми прагнемо набути стійкості перед лицем недосконалості життєвої реальності. Досконалість ховається в обгортку тяжкої праці. Перемагаємо ми тому, що дуже тяжко працюємо.

Велика прірва між «говорити» і «робити». Чи не найбільша прірва в житті людини лежить між тим, щоб говорити про добро, і тим, щоб робити добро. Роблю або нероблю. Немає ніяких «стараюся». Щобільше ти бачитимеш можливості практикуватись у тому, як жити, то стійкішим ставатимеш…

Ще більше цінних думок, настанов та просто мудрих порад про шляхи і способи опанування болю, необхідність розмірковування, про друзів, наставників, команду, справжню свободу можна віднайти прочитавши книжку.

Джерело: Ерік Грейтенс. Стійкість: тяжко виборена мудрість для ліпшого життя / пер. з англ. О. Тільна. Харків: Вид-во «Ранок»: Фабула, 2022. 432 с.

Підготувала Христина Потерейко,
Департамент інформації УГКЦ

Дивіться також