«Майже століття служіння і випробувань», — Блаженніший Святослав висловив співчуття із приводу смерті Патріарха Філарета
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав висловив співчуття митрополитові Київському і всієї України, Предстоятелю Православної Церкви України Епіфанію із приводу смерті Патріарха Філарета.
«Із сумом сприйняли ми звістку про те, що по вічну нагороду до нашого Господа на дев’яносто восьмому році життя перейшов почесний Патріарх Філарет. Від імені всієї нашої Церкви — владик, священства, монашества та мирян — висловлюю Вам щирі співчуття та запевнення у братній молитві в наміренні спочилого», — йдеться у листі Глави УГКЦ.
Блаженніший наголосив, що Господь обдарував покійного архипастиря довгими роками життя, проведеними в єдності з Богом — «майже століття, сповнене випробувань війнами, голодом, терором і жорстокими переслідуваннями за віру».
За його словами, це було століття молитви, служіння, вірного свідчення про Божу любов і перемогу воскреслого Христа.
«Споглядаючи на тернистий життєвий шлях Патріарха Філарета, бачимо пастиря, який, усвідомлюючи тягар відповідальності, завжди прагнув наслідувати Ісуса Христа. Його слова і діла здобули авторитет у суспільстві. До нього прислухалися політики й бізнесмени. Він стояв на захисті духовного та культурного спадку нашого народу та був ревним захисником його прав і свобод», — сказав Предстоятель.
Він також відзначив, що завдяки харизмі Патріарха Філарета та його вірності Господеві народ України отримав автокефальну Церкву з рук Вселенського Патріарха Варфоломія. Предстоятель згадав і про плідну співпрацю між Церквами у Всеукраїнській раді Церков і релігійних організацій, екуменічних ініціативах та спільних зверненнях щодо суспільно-політичних питань.
«Молимося, щоб Господь прийняв новопреставленого у свої люблячі обійми, для слави якого він жив. Сьогодні його останнє слово проповіді промовляє до нас: „Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг“ (II Тим. 4, 7). Віддаємо душу новопреставленого Патріарха Філарета в руки безмежного Божого милосердя та з вірою промовляємо: „Несказанної слави Твоєї сподоби, Христе, того, що до Тебе переставився, де є житло тих, які веселяться, і голос чистої радості“. Прийми, Господи, у свої вічні оселі Твого пастиря та у блаженному успінні даруй йому вічну пам’ять!».
Департамент інформації УГКЦ
