Київська Біблія. FAQ
Проф. д-р Василь Бабота, д-р Олег Правець та о. д-р Роман Островський, яких Блаженніший Святослав іменував відповідальними за працю над офіційним перекладом УГКЦ Святого Письма українською мовою, відповідають на найпоширеніші запитання щодо цієї боговгодної праці, яка триватиме десятиліття.
Читайте також:
Глава УГКЦ створив координаційну групу для перекладу УГКЦ Святого Письма українською мовою
В Україні, як і за її межами, протягом століть видавали різні переклади Святого Письма українською мовою, деякі були часткові, а інші — повні. В Українській Греко-Католицькій Церкві найвідомішими є переклад о. Івана Хоменка (1963 року, з поправками 1983 та 2004 років), який вважається офіційним. Також у 2020 та 2023 роках були представлені переклади о. Рафаїла Турконяка, які видало Українське біблійне товариство.
Чому потрібен новий переклад?
Колегіальна робота різних фахівців стала сучасною світовою практикою, а особливо, коли йдеться про офіційний переклад біблійних текстів. Тому для таких видань уже багато десятиліть не використовуються авторські переклади.
Єврейські, арамейські, давньогрецькі тексти, які складають Старий Завіт відображають різні епохи останнього тисячоліття перед приходом Христа. Філологічні, текстуальні, екзегетичні та богословські науки, особливо після Другого Ватиканського Собору, як і археологічні віднайдення давніх семітських та грецьких текстів покращили його розуміння.
Варто наголосити на важливості біблійного канону. У Католицькій Церкві взірцем є Nova Vulgata (1998), на основі якої визначається кількість книг, їхній обсяг і послідовність у каноні. Жоден наявний новий переклад не відповідає цим вимогам.
Ба більше, як наголошують документи Церкви, переклад Біблії треба робити з оригінальних мов та найсучасніших критичних видань. Наявні переклади ґрунтуються на застарілих критичних виданнях. Проте біблійні тексти оновлюються завдяки новим знахідкам старих рукописів. Наприклад, єврейські тексти після віднайдення рукописів Мертвого Моря та грецькі — після папірусів з Єгипту. Тому текстологія допомагає дослідникам відтворити найстарший авторитетний текст для якнайкращого перекладу, що є нашою метою. В останні 50 років з’явилися значно покращені критичні видання текстів Святого Письма, як єврейською/арамейською (єврейська Біблія), так і грецькою (Септуаґінта та Новий Завіт). Це стало серйозним викликом та ще раз показало потребу в новому перекладі Біблії українською мовою.
Для покращення перекладу, крім знання давніх мов, важливо використовувати сучасні наукові екзегетичні напрацювання, до яких належать словники, лексикони, статті, коментарі, монографії, що сприяють кращому розумінню біблійного тексту.
Які критичні видання використають при перекладі «Київської Біблії»?
Для перекладу єврейської/арамейської частини Старого Завіту використовуватимемо критичне видання Biblia Hebraica Quinta, а де можливо — Hebrew University Bible. Для грецької частини Старого Завіту (второканонічні книги та грецькі додатки до книг Естер і Даниїла) будемо основуватися на Septuaginta: Vetus Testamentum Graecum (Göttingen) та додатках до цього видання. Щодо Нового Завіту, використовуватимемо Nestle — Aland, Novum Testamentum Graece (2012 року, 28-ме, а згодом наступне — 29-те видання).
Як буде організована праця спеціалістів у випадку кожної окремої книги?
Для кожної біблійної книги буде призначено одного перекладача-бібліста, а в окремих випадках висококваліфікованого філолога зі семітських мов, одного рецензента-бібліста та одного рецензента-філолога з біблійних мов. Кінцевий текст перевірять два фахівці української мови.
Для гарантування якості, авторитету й успішного завершення перекладу відбір усіх фахівців ґрунтуватиметься на їхньому академічному ступені, академічній компетентності, виявленої в публікаціях, і бажанні працювати колегіально. Розподіл відповідальності за окремі частини Святого Письма зазначений у Декреті.
Який стратегічний розвиток перекладу?
Спочатку плануємо перекласти П’ятикнижжя та Історичні книги, Пророчі книги, Іванівський корпус та католицькі послання. Згодом — наступну частину: Псалми та Мудрісні книги, Синоптичні Євангелія, Діяння апостолів та Павлівський корпус.
Вважаємо доцільним видавати окремими томами біблійні книги, що відкриє можливість до ширшого обговорення перекладу та критики, а вже згодом — повний офіційний переклад Святого Письма.
Також розглядаємо можливість видати переклад біблійних книг із поясненнями.
Проф. д-р Василь Бабота, д-р Олег Правець, о. д-р Роман Островський
