EN

Голова Комісії з міжконфесійних та міжрелігійних відносин бере участь у науковій конференції в Римі

15 листопада 2023, 22:32 145

У Папському Східному інституті у Римі 15–16 листопада пройшла міжнародна конференція, присвячена голосу Східних Католицьких Церков у діалозі з Православними. Конференція організована Інститутом екуменічних студій УКУ у співпраці з Папським Східним інститутом (ПСІ).

Голова Комісії з міжконфесійних та міжрелігійних відносин бере участь у науковій конференції в Римі

З благословення Блаженнішого Святослава участь у конференції бере о. Ігор Шабан, голова Комісії з міжконфесійних та міжрелігійних відносин. Під час виступу о. Ігор презентував учасникам зустрічі останні напрацювання Української Греко-Католицької Церкви в екуменічній сфері, зокрема розповів про Екуменічну концепцію УГКЦ та на базі цього документу представив доповідь про ідентичність УГКЦ. Доповідач акцентував на особливостях історії Київської Церкви, її богословській думці та сучасному розумінню міжконфесійного діалогу на рівні як локальному так і світовому.

«Важливим знаком надії та довіри у сучасному світі, позначеному жахливими війнами та екуменічною ситуацією, яка зазнає своїх болісних наслідків», — назвав конференцію у вступному слові на відкритті заходу кардинал Курт Кох, префект Дикастерії сприяння християнській єдності.

У конференції взяло участь 20 доповідачів з дев’яти країн: України, Італії, Лівану, Німеччини, Австрії, Франції, Канади, Румунії, Угорщини. Підтримку заходу надали фонди CNEWA і L’Œuvre.

«Що унікального Східні Католицькі Церкви (СКЦ) привносять в екуменічний діалог; що об’єднує Східні Католицькі і Православні Церкви і чим відрізняються Східні Католицькі Церкви між собою?» — цим питанням була присвячена значна частина доповідей конференції.

Отець д-р Пол МакПартлан (Вашингтон, США), о. д-р Томас Марк Немет (Відень, Австрія) і д-р Брайан Бутчер (Торонто, Канада) підкреслили значення СКЦ для розуміння вселенськості як невід’ємної якості Церкви. Їх існування демонструє, що різноманіття традицій, підходів, богословської термінології і, навіть, незгода в певних питаннях не мусить призводити до відокремлення.

Що вже є спільним для Східних Католицьких Церков і Православних?

Отець д-р Марк Морозович (Вашингтон, США) наголосив, що Церкви об’єднує літургійна спадщина й, водночас, прагнення оновлення богослужбового життя Церкви з огляду на літургійне богослов’я, яке в академічних колах Америки поділяють як православні, так і східні католики.

Отець Ігор Ранця (Париж, Франція) показав, що східні католики з православними поділяють і виклики в устрої Церкви, адже правило «одне місто — один єпископ» не працює у великих містах ні у православних, ні у східних католиків, а тому потребує переосмислення.

Павло Смицнюк (Прінстон, США) запропонував приділити більше уваги політичній мотивації екуменізму, що впливає на Церкви всіх традицій.

Отець Юрій Аввакумов (Нотр-Дам, США) ствердив, що сучасні православні і східні католики сформовані одні одними і виникнення цих Церков як окремих конфесій сталось, в тому числі, внаслідок протиставлення одна одній. Це, в свою чергу, призвело до розвитку іншого, конфесійного богослов’я роз’єднаних Церков.

На практичному рівні ця теза була розвинута в доповіді Ронні ель-Гемайєля (Бейрут, Ліван), який відзначив кількакратне зростання числа арабомовної християнської літератури з православного і східно-католицького боку внаслідок унійної полеміки.

Митрополит Йов Ґеча (Вселенська патріархія) на прикладі документів «Fratelli Tutti» Папи Франциска і «За життя світу» Патріарха Варфоломія продемонстрував спільність у соціальному вченні Церков щодо розгляду питань війни і миру через пошанування людської гідності. Водночас з тим, митрополит уточнив, що вчення Російської Православної Церкви про війну і мир в «Основах соціальної концепції» має значні відмінності, які й сприяли виправданню агресивної війни росіян проти України.

Що роз’єднує православних і східних католиків та є перепоною на шляху до діалогу?

Едвард Фарруджа (ПСІ, Рим) звернув увагу на історію заперечення православними суб’єктності Східних Католицьких Церков і на процес виникнення образу унійних Церков як «мосту» між православними і римо-католиками.

В свою чергу православний дослідник Дімітріос Керамідас (Ангелікум, Рим) зазначив, що перепоною для екуменічного діалогу з СКЦ є бажання православних вести справу з цілою Католицькою Церквою, відмовляючи в такому праві окремим її частинам.

На нові виклики в діалозі між Церквами, що постали внаслідок синодального шляху Католицької Церкви, вказав Петер Сабо (Будапешт, Угорщина). Серед таких викликів доповідач звернув увагу на призначення в Католицькій Церкві вірян на адміністративні посади без сакраментального характеру такого поставлення, тобто без свячень, що не практикується на офіційному рівні в Православних Церквах.

Дорожню карту для екуменічного руху в майбутньому накреслив о. д-р Іван Дацько (Львів, Україна), особливо приділивши увагу необхідності якнайчастішої спільної молитви і спільному ж святкуванню Пасхи.

Від теорії до практики

Другою частиною конференції стало обговорення практичних досягнень і невдач екуменічного руху та оцінки ситуації в окремих країнах.

д-р. Терезія Гайнталер (Франкфурт, Німеччина) підсумувала більш ніж 50 років історії міжнародного діалогу між Католицькою Церквою і орієнтальними Церквами, головно в площині христології.

д-р Сурая Бечеалані (Бейрут, Ліван) показала як працює діалог між Церквами в регіональному контексті на прикладі Ради Церков Середнього Сходу, яка об’єднує 27 Церков у 8 країнах.

Тарас Курилець (Львів, Україна) проаналізував причину невдачі екуменічної ініціативи «одночасного сопричастя» наприкінці ХХ ст. на прикладі Мелхітської- і Української Греко-Католицьких Церков.

Стан діалогу з православними в окремих Східних Католицьких Церквах

Д-р Томас Кремер (Айхштетт, Німеччина) застановився на різноманітності СКЦ, кожна з яких має унікальні умови діалогу з православною стороною, а тому сам діалог в кожній окремій Церкві коливається від майже сопричастя з православними до вкрай прохолодних відносин.

Про виклики, що стоять перед плідним діалогом в Румунській Церкві, свідчив о. д-р Александру Бузалік (Клуж-Напока, Румунія), а багатоманітний індійський контекст представив о. д-р Ентоні Мечеррі (ПСІ, Рим).

Натомість о. д-р Роман Фігас (Львів, Україна) проаналізував екуменічний контекст України під час війни і поділився актуальними проєктами Інституту екуменічних студій УКУ. Одним з таких є «Східні Католицькі Церкви: місія єдності і католицькості», у рамках якого і відбувалася ця конференція «Екуменічна візія Східних Католицьких Церков у діалозі з Православними» в Папському Східному Інституті. У 2024 році заплановано наступну конференцію, присвячену еклезіології СКЦ.

Програма конференції

Посилання на трансляції:

1 день конференції: https://www.youtube.com/watch?v=TvVChM2TgEQ
2 день конференції: https://www.youtube.com/watch?v=-itQ2KBbAHY

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами РІСУ

Дивіться також