Глава УГКЦ: Закон 8371 — захист релігії від мілітаризації, а не заборона Церкви
Закон 8371 про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором, не є забороною на діяльність Церкви, а спрямований на захист релігії від перетворення її на зброю. Про це заявив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час зустрічі з керівницею культурного відділу Посольства Німеччини п. Лізою Гейке, яка відбулася 20 серпня в його резиденції в Києві.
Основною темою зустрічі була релігійна ситуація в Україні під час війни та новий Закон 8371, який Верховна Рада ухвалила цього ж дня, 20 серпня 2024 року.
Блаженніший Святослав підкреслив, що Закон 8371 «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї („Weaponization of religion“)». Цей закон, за словами Глави Церкви, має на меті захистити релігійне середовище України від інструменталізації і мілітаризації релігії, що стало характерним для діяльності Російської Православної Церкви в контексті війни. Варто зазначити, що термін «Weaponization of religion» вживає також синод Англіканської Церкви, говорячи про небезпеки мілітаризації РПЦ.
На переконання Глави УГКЦ, релігійне середовище стало мішенню російської агресії. «Закон стосується всіх релігійних організацій із керівними центрами у країнах, визнаних Верховною Радою України агресорами. Росія використала підконтрольне їй православ’я як інструмент мілітаризації, перетворивши його на нейротропну зброю», — зазначив Предстоятель.
Ще одним аспектом нового закону, на думку Блаженнішого Святослава, є захист від ідеології «русского міра». За його словами, закон передбачає реакцію на ідеологію «русского міра» так само, як європейські країни реагують на ідеологію релігійних екстремістських груп, як-от «Ісламська держава».
Під час зустрічі з п. Лізою Гейке Блаженніший Святослав висловив подив, що законопроєкт було ухвалено саме цього дня, незважаючи на те, що його обговорення тривало понад рік. Він зазначив, що Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій підтримала основні принципи законопроєкту, але не була залучена до його остаточної редакції.
Основні принципи, які підтримала Рада Церков, охоплюють: співпрацю і партнерство між державою та Церквами, відсутність державної Церкви і рівність всіх релігійних організацій, невтручання держави в церковні справи, а також право й обов’язок держави гарантувати національну безпеку, реагуючи на можливу інструменталізацію релігійних організацій державами-агресорами.
Блаженніший Святослав наголосив, що, хоча закон має захистити релігійну свободу від маніпуляцій, важливо стежити за тим, як він буде реалізований практично. Він також висловив занепокоєння щодо можливих негативних наслідків для релігійних громад і важливості прозорості й чіткості в застосуванні закону.
Зустріч Глави УГКЦ з очільницею культурного відділу Посольства Німеччини стала нагодою обговорити не лише законодавчі ініціативи, а й загальні виклики, які постають перед релігійними громадами в умовах війни.
