Глава УГКЦ у 231-й день війни: «Щоб правильно пережити біль, треба віднайти його зміст і сенс»
Найбільшої шкоди біль завдає особі тоді, коли залишається прихованим. Однією з ознак стійкості є вміння визначити, який біль вартий нашої уваги, а який ні. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму щоденному воєнному зверненні у 231-й день масштабної війни росії проти України.
Глава Церкви відзначив, що вчора Україна пережила другу хвилю терористичних атак з боку росії у вигляді масованого ракетного обстрілу. Постраждала вся Україна від Сходу до Заходу, під Півдня до Півночі…
«Знову страждання, біль, сльози, кров наповнили серця мільйонів українців. Знову палали українські міста і села. Водночас на всій лінії фронту йдуть тяжкі бої. Особливо болить наше серце за місто Запоріжжя, яке стало осердям щоденного удару з боку росії великою кількістю ракет одночасно», — зазначив Предстоятель.
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! І ми дякуємо Господу Богу і Збройним Силам України, що ми живі у цей ранок.
Блаженніший Святослав продовжив роздуми про стійкість серед болю.
Нас болить, каже він, те, що сьогодні ворог чинить з нашим народом. Але як правильно переживати біль? Як правильно поводитися в таких тяжких, драматичних обставинах?
«І ось сьогодні я хочу з вами роздумати над плодом мудрості нашого багатостраждального народу, який каже нам голосом своїх героїв, мучеників, страстотерпців, що для правильного переживання болю треба віднайти його сенс, зміст і значення. Справді, існує біль, що дозволяє нам зростати, допомагає ставати ближчими до Бога і до людей. Але витримати біль означає не змусити його зникнути, а швидше обернути його на певну мудрість, знайти в ньому якесь значення. І от саме чеснота стійкості допомагає нам біль перетворити на мудрість, страх на хоробрість, а страждання на міцність», — вважає духовний лідер.
Між болем і стражданням, на його думку, існує відмінність. Інколи у нас не існує іншого вибору, коли доводиться відчувати біль, але страждання — це те, як ми ставимося до нашого болю. Щоб допомогти пацієнтові пережити страждання, лікарі часом радять йому описати власний біль. Опис болю, рефлексія, роздуми над ним дозволяють дистанціюватися від нього. Ми здатні обирати сенс, який вкладемо у свій біль.
Бо не кожна прикрість, каже Глава Церкви, не кожний біль має значення. Часом треба справді вміти надавати правильного сенсу тому болю, який повинен мати зміст і стає кроком у досягненні нашої мети.
«Сьогодні хочу, щоб ми всі разом помолилися за тих, хто страждає. Бо найгірше нам тоді, коли ми не розуміємо сенсу нашого болю. Сучасна культура споживання, властиво, начебто вихолощує сенс людських страждань, знечулює наше тіло, а найгірше, знечулює наше сумління. Помолімося за тих, хто страждає», — закликав Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
