Пармська єпархія святого Йосафата

Опис

Пармська єпархія святого Йосафата — складова частина Української Греко-Католицької Церкви із осідком у м. Парма (штат Огайо, США), яка входить до складу Філадельфійської митрополії. Територіально до єпархії належать штати Огайо, Міссісіпі, Західна Вірджинія, Кентуккі, Теннессі, Алабама, Джорджіа, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Флорида, і західна частина Пенсильванії, включаючи наступні округи: Поттер, Клінтон, Сентр, Міффлін, Гантінґдон, Фултон, а також усі округи штату на захід від них. Таким чином, загальна площа Пармської єпархії сягає близько 1 260 048 км², а чисельність населення — близько 84 081 342 осіб. Беручи до уваги географічне розташування, Пармська єпархія святого Йосафата межує із Чиказькою єпархією святого Миколая на заході, із Філадельфійською архиєпархією та частково із Стемфордською єпархією — на півночі. Окрім цього, єпархія омивається водами Атлантичного океану на сході та водами Мексиканського заливу на півдні.

Герб Пармської єпархії святого Йосафата Членами єпархії є католики східного українського обряду:

1. які емігрували до Сполучених Штатів Америки з Галичини, Буковини та інших українських регіонів,
   
2. які походять від зазначених осіб (див. Канон 755 Кодекс канонічного права),
   
3. жінки, що вийшли заміж за чоловіків, зазначених у п. 1 і 2 вище, якщо вони відповідають Канону 98, п. 4 Кодексу канонічного права,
   
4. які змінили обряд відповідно до Канону 98, п. 3 Кодексу канонічного права,
   
5. які навернулися до Католицької Церкви східного українського обряду, та
   
6. всі інші католики східного українського обряду, які належать до парафій, що підпадають під юрисдикцію єпарха Пармської єпархії св. Йосафата УГКЦ.
   

Місія єпархії св. Йосафата — бути, як Христос, яскравою живою іконою Божою, і ця візія, яка надихає на життя і служіння українську греко-католицьку єпархію святого Йосафата в Пармі, церкву, відкриту для всіх людей всіх етнічних груп та соціальних умов. Ця візія закликає нас жити вірою в цілісності, щоб як істинна ікона ми могли бути для кожного і для всіх справжнім знаком Божої Присутності.

Два сильні аспекти підтримують нашу життєву та спільну ідентичність як живої ікони:

• Як людське співтовариство, ми використовуємо всі доступні засоби, щоб забезпечити живе служіння через адміністрування, гарантоване ефективними єпархіальними структурами, які сприяють енергійному життю та служінню на парафіяльному рівні.
  
• Будучи віруючими людьми східнохристиянської традиції, ми прагнемо зробити літургію серцевиною нашої громади та джерелом нашої життєвої сили. Зібрані з Христом в молитві, особливо на Божественній Літургії, ми жертвуємо жертву хвали і відкриваємося перед присутністю Божого Святого Духа, що запрошує та перетворює.
  

Парафії

а) штат Флорида

• Сент-Пітерсбург;
  
• Бруксвілль;
  
• Норт-Порт;
  
• Маямі;
  
• Апопка.
  

б) штат Джорджіа

• Коньєрс.
  

в) штат Теннессі

• Пауелл;
  
• Нашвілл.
  

г) штат Північна Кароліна

• Шарлотт;
  
• Гарнер;
  
• Ралі;
  
• Пайнвілль.
  

ґ) штат Західна Вірджинія

• Вілінг.
  

д) штат Пенсильванія

• Аліквіппа;
  
• Алтуна;
  
• Амбрідж;
  
• Арнольд;
  
• Карнегі;
  
• Форд-сіті;
  
• Дженнет;
  
• Джонстоун;
  
• Латроб;
  
• Линдора;
  
• МакКіс-Рокс;
  
• МакКіспорт;
  
• Нью-Александрія;
  
• Північна Камбрія;
  
• Піттсбург (2 парафії);
  
• Рамей;
  
• Ревлок;
  
• Західний Лічбург.
  

е) штат Огайо

• Акрон;
  
• Остінтаун;
  
• Кантон;
  
• Клівленд;
  
• Лорейн;
  
• Парма (3 парафії);
  
• Россфорд;
  
• Солон;
  
• Янгстаун.
  

Духовенство

Відповідно до статистичних даних за 2012 рік, душпастирське служіння Пармської єпархії святого Йосафата зосереджене у 43 парафіях для 10 685 вірних. Це служіння здійснюється 40 священиками, серед яких 39 єпархіальних та один ієромонах, та один диякон. Окрім цього, у єпархії присутні богопосвячені особи: 3 ченців та 2 черниці.

Локація

Персони

Матеріали

Єпископ

Правлячий Архиєрей

Правлячим Архиєреєм Пармської єпархії святого Йосафата з 7 серпня 2014 року є Преосвященний владика Богдан Данило.

Катедральний храм

Катедральним храмом Пармської єпархії є собор Святого Йосафата у м. Парма (штат Огайо, США).

Покровить єпархії

Покровителем Пармської єпархії, як вже слідує із офіційної назви, є святий Йосафат Кунцевич.

Історія

З історії єпархії

Основна хвиля еміграції припала на післявоєнний час 1949–1951 років. Друга ж хвиля українців прибула до США близько 10 років тому. Окрім цього, є ще новіша: ті люди, які прибули зовсім нещодавно.

Єпархія св. Йосафата у Пармі для українців була канонічно заснована 5 грудня 1983 року відділення із тодішньої Філадельфійської єпархії. Першим Ординарієм став владика Роберт Москаль, який здійснював своє служіння аж до 2009 року. З 29 липня 2009 року по 2014 рік Апостольським адміністратором був владика Іван Бура. 7 серпня 2014 року у Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець Франциск призначив всечесного отця Богдана Данила, із клиру Стемфордської єпархії УГКЦ в США, дотеперішнього ректора Стемфордської духовної семінарії святого Василія Великого, Правлячим єпископом єпархії Святого Йосафата в Пармі УГКЦ у США. Таким чином, з 4 листопада 2014 року, з часу своєї єпископської хіротонії, Пармську єпархію очолює Правлячий Архиєрей Богдан Данило.

З історії катедрального храму

Історія парафії почалася із приїздом перших емігрантів до Клівленду на початку 20-го століття. Перший священик о. Дмитро Добротвор прибув в грудні 1909 року і відразу зініціював будову церкви свв. Петра і Павла при 7-ій вулиці (захід) в Клівленді, яку закінчено і посвячено в 1910 році. В 1912 році митрополит Андрей Шептицький зробив візитацію нової парафії.

У 1930-их роках парох о. Филимон Тарнавський запросив сестер Чину святого Василія Великого допомагати йому у парафії та вчити дітей у парафіяльній школі. В 1947 році, за старанням пароха о. Дмитра Ґреська в околиці Трімонт, неподалік парафії була відкрита цілоденна школа під опікою сестер Василіянок. А вже в листопаді того року землю під будову нової школи в Пармі посвятив єпископ Константин Богачевський разом з єпископом Едвардом Гоґаном із римо-католицької дієцезії Клівленду. Співслужили парох о. Дмитро Ґресько, о. Олександер Крохмальний з Амбрідж, Па, о. Стефан Побуцький, о. Іннокетій Лотоцький та монср. Кляренс Елвел, суперінтендент католицьких шкіл клівлендської дієцизії.

В початовому періоді Парма була під духовною опікою матірної церкви свв. Петра і Павла в Клівленді. В березні 1949 році розпочато будову нової школи і каплиці св. Йосафата. Перший будинок закінчено і посвячено 31 травня 1951 року. Другий шкільний будинок і дім для сестер-учительок посвячено 9-го травня 1954 року, а в листопаді розпочато науку в новій школі та відправи для учнів і жителів Парми у каплиці. Відправляли служби та допомогали вчити в школі о. Андрій Улицький та о. Мирослав Любачівський, пізніший Кардинал і Патріарх.

Від 1950 року розпочали чисельно прибувати нові емігранти, які поселювалися ближче до школи в Пармі. 13-го серпня 1959 року Філадельфійський митрополит і архиєпископ Константин Богачевський заснував нову парафію св. Йосафата та назначив о. Андрія Улицького першим її парохом. І тут починається дійсна історія парафії св. Йосафата. В цей час парафія начисляла 1 500 родин.

Під проводом о. А. Улицького (1959–1971) було збудувано парафіяльний дім та гараж для шкільних автобусів. В травні 1961 року почато будову модерної «High School», знаної як «Астродом». Будівництво основувалося на добровільній праці парафіян, оплачуючи тільки вартість матеріалів, проте будова посувалася доволі повільно. Крім того, в 1965 році було створено ще одну парафію св. Андрія в Пармі, до якої відійшло близько 500 родин парафії св. Йосафата. Тепер увесь тягар будови і утримання парафії впав на зменшене число парафіян. По 8-ох роках, 20-го квітня 1969 року, митрополит Амвросій Сенишин посвятив монументальну будову. Але «Астродом» ніколи не був використаний згідно з первісним призначенням. Приміщення було віддано для вжитку різним громадським організаціям, а пізніше частину будинку було переоблаштовано на канцелярію для Пармської єпархії.

Отцеві А. Улицькому допомагали о. Іван Маланчук (1961–1962), о. Павло Шиманський (1962–1967) і о. Генрик Саган (1969–1970). Також асистували отці, які вийшли на відпочинок, крилошани А. Тимків та Е. Цегельський.

В липні 1971 року другим з черги парохом назначено о. Ярослава Сірка (1971–1979). Йому також допомагали вище названі священики та о. крилошанин Іван Оришкевич. Хоч парафія ще була обтяжена боргами, о. Сірко мріяв про побудову нового храму. Та його плани були знівечені наступними двома подіями. В квітні 1973 року згоріла каплиця і відправи відбувалися в Астродомі, в якому ми зустрічали Блаженішого Патріарха Кардинала Йосифа Сліпого 16 травня 1973 року.

Того самого 1973 року в Пармі постала нова парафія за старим (юліанським) календарем, Покрова Пресвятої Богородиці, до якої перейшла частина парафіян св. Йосафата.

У 1979 році через поважну хворобу о. Сірка, а дальше його смерть, адміністратором назначено о. Стефана Зарічного.

В грудні 1979 року о. мітрат Михайло Федорович (1979–1983) був назначений третім парохом. Він відразу висловився за побудову церкви, як перед тим о. Сірко. Почалася будова 24 червня 1981 року. Завдяки щедрості парафіян структуру будинку було зведено до кінця літа 1983 року. В цей час було створено нову єпархію св. Йосафата в Пармі. Від цього часу вже добудовувалася катедральна церква. Отцеві Федоровичу допомогали о. Йосиф Кіснер (1980–1982), о. Іван Сенів (1982), о. Антоній Кубацький (1982–1983) та о. Данило Троян (1983). Отець Михайло Федорович за своїм бажанням в 1983 році повернувся до Філадельфійської єпархії. В міжчасі через 6 тижнів (січень-лютий 1984 року) о. Іван Стевенський, з допомогою о. д-ра Василя Бойсака та о. Петра Гронського, гостя з Польщі, обслуговували парафію.

15 січня 1984 року о. Михайло Ревтюк був призначений парохом св. Йосафата і перебрав опіку над парафією 12 лютого 1984 року. Його першим завданням було підготовити план і процедуру інтронізації владики Роберта Москаля, першого єпископа єпархії св. Йосафата в Пармі, запланованої на 29 лютого 1984 року. Інтронізація відбулася в гарно декорованій залі «Астродому». Не зважаючи на снігову бурю, в ній взяло участь 1 500 вірних. Бенкет відбувся у готелі «Стофер» в центрі міста Клівленд.

Виникли інші завдання, крім адміністрування парафією і школою. Для єпархіальних бюро перемодельовано частину «Астродому». Також внутрішнє облаштування церкви треба було облаштувати відповідно до вимог катедрального храму. Отець Ревтюк запросив Еміля Теліжина з Торонто (Канада) для мистецького оформлення в середині церкви, о. монаха студита Ювиналія Мокрицького для написання ікон в іконостасі. Було переглянуто багато проектів. І врешті в 1985 році вирішено іконостас, святилище та бічні престоли збудувати із мармуру і бронзи та завершити мозаїкою, а ззовні вионати декоративні мозаїки, що зображали б Хрещення України.

В часі святкування 1000-ліття хрещення Руси-України, новий храм був посвячений в неділю, 1-го травня 1988 року, Патріархом Мирославом Іваном Любачівським при співучасті папського нунція Піо Лягі, єпископа Роберта Москаля та інших українських католицьких єпископів та декількох римо-католицьких єпископів.

Отець Ревтюк був піднесений Папою Іваном Павлом ІІ до рангу монсеньйора в жовтні 1984 року. 21 травня 1992 року Патріарх Мирослав Любачівський нагородив отця мітрою. Під час його служіння йому допомагали о. Петро Гронский (1984–1985), о. д-р. Василь Бойсак (1984), о. Іван Ропке (1984), о. Доглес Лоренс (1984–1986), о. Петро Васло (1986–1988), о. Андрій Гановський (1988–2008), о. Михайло Крупка (1988–1989, 1993–1994), о. Іван Ґрібік (1989–1992), о. Валеріян Міхлік (2000–2001), архидиякон Джефрі Смолило (від 1991), як також вислужені священики о. Іван Оришкевич, о. Володимир Грабець та диякон Стефан Шафран (1984–1985).

До 1989 року парафія зуміла сплатити всі заборгованості в сумі 748 000 доларів. Від 1990 до 2000 року всі внутрішні стіни були вкриті мармуром і мозаїкою. Також на вікнах були встановлені вітражі. Отець Андрій Гановський (який був призначений адміністратором школи в червні 1995 року та піднесений до рангу крилошанина в квітні 1998 року) зобразив нариси мозаїки на західній стіні (хори), представляючи мучеників, беатифікованих Папою Іваном Павлом II під час його візиту в Україну в червні 2001 року. Чин освячення цієї мозаїки відбувся 8-го листопада 2002 року під час візиту до катедри Св. Йосафата Патріарха Любомира Гузара. Завершення внутрішньої оздоби храму виконано без відтермінування позики, завдяки жертвенності парафіян та працівників при варениках.

Врешті, не можна не пригадати, що від початку року через шість декад, центром уваги, довкола якої вирувало життя громади Парми, була школа св. Йосафата, яка вже відсвяткувала своє 60-ліття у вересні 2007 року. Ця школа не тільки дала учням знання, вона також дала їм можливість пізнати українські традиції та українську культурну спадщину. Дякуючи учителям — сестрам-василіянкам, світським учителям та отцям — школа св. Йосафата здобула репутацію найкращих народних шкіл штату Огайо. Вона також здійснила свій внесок у скріплення духовності нашої молоді.

На превеликий жаль, 61-ліття школі не судилося відсвяткувати, бо 22 січня 2008 року було прийняте важке рішення про закриття школи, головно з огляду на брак студентів та неможливість утримання школи.

Роки 2008-2009-ий були ознаменовані значними змінами. У вересні 2008 року парохом був призначений отець мітрат Мартин Канаван, а в липні 2009 року знову сталися зміни — катедральну парафію очолив о. Михайло Кулик, а сотрудником став о. Василь Петрів. В єпархії, на місце владики Роберта Москаля, який пішов на спочинок, 29 липня було призначено Папського Адміністратора єпископа Івана Буру.

В цьому часі відновив свою діяльність Чоловічий клуб, який активно включився в життя та діяльність парафії. Працю жіночого Апостольства молитви пожвавлено. Тогорічний парафіяльний фестиваль 19-го вересня, пов’язаний із відкриттям Українського Села в Пармі під опікою Українських Злучених Організацій Огайо, відбувся із надзвичайним успіхом.

Літом 2010 року призначено отця Клаудіо Мельницького сотрудником катедри, а через рік він став адміністратором парафії. В червні 2011 року помічником адміністратора парафії призначено отця Богдана Барицького.

Катедральний собор святого Йосафата — це дочірня церква храму Святих Верховних Апостолів Петра і Павла у м. Клівленд (штат Огайо, США), яка розпочала свою історію вже у 1910 році. «З цієї церкви розпочалося все. Це є матірна церква для всіх українських церков у США, чи то праволавних, чи греко-католицьких. При престолі цієї церкви двічі служив Божественну Літургію Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький і залишив для громади срібну позолочену чашу», — стверджує о. Андрій Гановський, парох цього храму.

При парафії діє ряд організацій та спільнот: дитячий садочок «Світличка», жіночий вокальний ансамбль «Зоря», Дорадчий комітет парафії святого Йосафата, «Фабрика вареників» парафії святого Йосафата. Окрім цього, при парафії відкритий «Шевченковий дім» для людей старшого віку, що потерпають від злиднів та фінансових труднощів.

Контакти

Контактна інформація

Адреса: 5720 State Road, P. O. Box 347180, City of Parma, Cuyahoga County, Ohio 44134, USA

Телефон: +1 (440) 888-15-22
Факс: +1 (440) 888-34-77

Ел. пошта: [email protected]

Сайт: stjosaphateparchy.com