«Перший крок у наслідуванні Христа — стати Його учнем», — владика Богдан Данило про покликання та супровід молоді

21 листопада 2026, 12:08 14

«В Оттаві була молода дівчина, яка протягом Великого посту щосереди і щоп’ятниці брала участь у Літургіях Передосвячених Дарів, а також приходила на інші богослужіння. Одного разу священник підійшов до неї й запитав, чи вона почувається ученицею Христа. Дівчина відповіла: „Ви перша людина, яка мене про це запитала“». Цією історією поділився владика Богдан Данило, єпископ Єпархії Святого Йосафата з осідком у Пармі (США) та голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах духовенства, під час зустрічі молодіжних душпастирів і лідерів, організованої Патріаршою комісією УГКЦ у справах молоді.

«Перший крок у наслідуванні Христа — стати Його учнем», — владика Богдан Данило про покликання та супровід молоді

Про це повідомляє «ДивенСвіт».

Учасники зустрічі бговорили, як допомагати молодим людям розпізнавати своє покликання, підтримувати їх у час сумнівів та створювати середовище, у якому вони зможуть зростати у вірі.

Продовжуючи розповідь, єпископ наголосив, що участь у церковному житті не завжди супроводжується усвідомленням власного покликання бути учнем Христа.

«Попри те, що дівчина брала участь у церковному житті, ми рідко нагадуємо, що перший крок у наслідуванні Христа — стати Його учнем. Якщо нам вдасться плекати серед молоді це усвідомлення, зокрема через Тиждень молитви за покликання, це вже буде дуже важливий крок», — зазначив владика Богдан.

Присутність священника як свідчення покликання

Однією з головних тем зустрічі стала роль священника в житті молодої людини. За словами владики Богдана, молодь потребує не лише навчання чи організованих заходів, а передусім особистої присутності душпастиря, готового слухати, підтримувати й супроводжувати її на шляху віри.

«Молоді люди просили про присутність священників на молодіжних заходах, бо ніщо так не промовляє про наше життя, про покликання до священства, богопосвяченого життя, про покликання йти за Христом, як просто бути присутнім серед нашої молоді», — наголосив єпископ.


Він пригадав, що для багатьох священників важливим моментом розпізнавання покликання стала зустріч із душпастирем, який власним прикладом засвідчив красу священничого служіння або особисто заохотив замислитися над цим шляхом.

Окрему увагу владика звернув на підлітків, які вже у віці 12–14 років починають ставити серйозні запитання про віру та власне місце в Церкві. За його словами, саме в цей період молоді люди можуть внутрішньо вирішувати, чи залишатимуться вони в церковній спільноті, навіть якщо продовжують відвідувати богослужіння разом із батьками.

«Щоб супроводжувати їх і допомогти в цю хвилину непевності, маємо пам’ятати: підлітки у 12, 13, 14 років ставлять дуже серйозні запитання. А ми часом відповідаємо на них поверхово або не готові зупинитися й піти разом із ними», — підкреслив владика Богдан.

Говорячи про підхід до молодіжного душпастирства, єпископ навів приклад святого Івана Павла ІІ, виокремивши три риси його спілкування з молоддю: готовність зустрічатися, уміння слухати та сміливість ставити високі моральні вимоги.

«Ми часом любимо проповідувати, але не завжди слухати. Ми нерідко недооцінюємо підлітків і молодих людей у їхній готовності зростати у святості, докладати до цього зусиль», — зауважив єпископ.

Тиждень молитви за покликання: матеріали для парафій і родин

Під час зустрічі владика Богдан представив матеріали до Тижня молитви за покликання, який розпочинається 21 листопада, у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці.


Їх підготували Патріарша комісія УГКЦ у справах духовенства та Патріарша комісія у справах молоді спільно з Департаментом інформації УГКЦ.

До комплекту увійшли порадник для священників, путівник для домашньої Церкви та посібник для проведення парафіяльної зустрічі з молоддю.

Єпископ заохотив душпастирів організувати такі зустрічі вже 22 листопада, наголосивши, що їхньою метою має бути не опрацювання всіх запропонованих тем, а початок тривалого діалогу про покликання.

«Ідея полягає в тому, щоб ви могли зустрітися і почати говорити передусім про покликання до учнівства та покликання до святості», — пояснив владика.

Читайте також:
Сім днів молитви за покликання: УГКЦ підготувала матеріали для парафій і родин

Особливу увагу він приділив путівнику для домашньої Церкви, розрахованому на 7 днів. Кожен із них містить уривок Святого Письма, короткі роздуми, запитання для родинної розмови, практичні завдання та молитву за покликання.

За задумом організаторів, родини можуть щовечора присвячувати 15–20 хвилин спільній молитві й роздумам над тим, до чого Господь кличе кожного з них. Ініціатором такої зустрічі може стати не лише хтось із батьків, а й підліток.

Посібник для парафіяльної зустрічі з молоддю побудований на євангельській розповіді про учнів, які прямували до Емауса, та словах «Тоді відкрилися їм очі». Він пропонує пройти чотири етапи: зустріч, слухання, розпізнавання та відповідь на Божий поклик.


Владика Богдан наголосив, що покликання не обмежується священством чи богопосвяченим життям. Ідеться також про подружжя, родину, професійне, місіонерське та інші форми служіння.

«Важливо, щоб молодь побачила різні покликання — до чого одного дня Господь може покликати її в житті. Але першим, очевидно, є наше спільне покликання — покликання всіх до святості», — зазначив єпископ.

Підготовлені матеріали пропонують використовувати не лише протягом Тижня молитви, а й у подальшій праці з молоддю. На час зустрічі англомовна версія вже була доступна на сайті УГКЦ, а іспанську та португальську готували до оприлюднення. Також передбачено поширення коротких відеосвідчень єпископів про їхній шлях до священства.

«Справа покликань — це справа всієї Церкви»

У подальшому обговоренні заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді о. Роман Демуш наголосив, що відповідальність за плекання покликань не може обмежуватися окремими церковними структурами.

«Справа покликань — це справа всієї Церкви, усієї спільноти. Вона не належить лише окремому єпископові, священникові чи якійсь комісії», — зазначив він.

За словами священника, результати соціологічних досліджень, проведених напередодні Синоду Єпископів УГКЦ, засвідчили важливу роль молодіжних спільнот та організацій у розпізнаванні покликання.

Продовжуючи цю думку, Тарас Косар порушив питання готовності церковних громад виходити за межі парафіяльного середовища, підтримувати молодіжних служителів і залучати тих, хто поки не бере участі в житті Церкви.

Відповідаючи, владика Богдан визнав, що система підтримки молодіжного душпастирства потребує змін.

«Чи Церква готова підтримувати? Мусимо сказати собі щиро: думаю, що ні. Саме тому такі зустрічі, як наша, є, можливо, першим зрілим кроком», — зазначив єпископ.

Він підкреслив важливість відкритого діалогу між молодіжними лідерами, духовенством і церковним проводом, зокрема щодо практичних потреб тих, хто працює з молоддю.

Про кризу покликань і роль родини

Під час дискусії о. Роман Демуш також запитав про зменшення кількості кандидатів до священства в Україні та про те, як Церква допомагає молоді розпізнавати покликання до подружжя, батьківства й материнства.

Владика Богдан пояснив, що головною темою цьогорічного Синоду було душпастирство покликань до священства та богопосвяченого життя. Водночас, за його словами, ці питання неможливо розглядати окремо від становища родин, демографічних змін і загальних тенденцій участі молоді в церковному житті.

«Чи маємо вже величезну кризу? Ні. Але повинні дивитися на життя Церкви в сусідніх країнах — у Польщі, Словаччині та інших державах, де ще двадцять років тому було багато покликань, особливо в латинських семінаріях. За короткий час вони почали їх втрачати», — зауважив єпископ.

Він наголосив, що розмову про покликання необхідно починати в родині, допомагаючи дітям і молоді відкривати Божий задум щодо власного життя.

Окремо владика звернув увагу на потребу створювати безпечне середовище для тих, хто розпізнає покликання, зокрема з огляду на можливий досвід цькування чи нерозуміння з боку оточення.

«Господь кличе. Питання в тому, чи ми готові відповісти на Його поклик і чи вміємо створити середовище, у якому людина почуватиметься безпечно й буде готова зростати у своєму покликанні», — підкреслив він.

Супровід випускників семінарій та зрілі покликання

Ще одним питанням зустрічі став супровід випускників духовних семінарій, які завершили формацію, але ще не прийняли священничих свячень. Зокрема, йшлося про тих, хто перед свяченнями готується до одруження.

Відповідаючи на запитання о. Івана Харевича, владика Богдан зауважив, що після завершення семінарії майбутні священники нерідко залишаються без належного супроводу.

На його думку, відповідальність за цей період могли б переймати єпархіальні директори чи промотори покликань, підтримуючи зв’язок із кандидатами та допомагаючи їм готуватися до свячень.


Владика Богдан Данило та о. Іван Харевич. Фото: Івано-Франківська духовна семінарія

Окремим викликом залишається матеріальне забезпечення випускників, особливо тих, хто створює сім’ю. Одним із можливих рішень є оплачуване служіння молодіжними лідерами на рівні деканатів за підтримки кількох парафій.

«Можливо, на цей період вони могли б стати молодіжними лідерами в деканаті. Тоді одна парафія не мусила б сама їх утримувати — кілька парафій могли б долучитися до підтримки такого випускника семінарії в його служінні», — запропонував владика Богдан.

Учасники також обговорили пізні, або зрілі, покликання до священства — коли бажання служити Церкві виникає в дорослих чоловіків, які вже мають родини та професійний досвід.

Єпископ розповів, що Львівська духовна семінарія вже приймає старших за віком та одружених кандидатів, намагаючись поєднувати їхню формацію з родинним життям. Він також навів приклад православної семінарії Святого Володимира у Крествуді (США), де кандидати могли проживати разом із сім’ями, а їхні дружини — брати участь у богословських студіях.

За словами владики, такі моделі можуть ставати дедалі актуальнішими для підготовки майбутніх священників.

На завершення зустрічі о. Роман Демуш подякував за підготовлені матеріали та запропонував використовувати їх для проведення коротких реколекцій про покликання.

«Фактично вже маємо посібник для міні-реколекцій на тему покликання. Переконаний, нашим молодіжним комісіям вистачить креативності й ентузіазму, щоб поширювати ці матеріали та використовувати їх на зустрічах із молоддю», — підсумував священник.

Департамент інформації УГКЦ

Персони

Дивіться також