Звернення Глави УГКЦ в 331-й день війни, 20 січня 2023 року

20 січня 2023, 13:45 12

Христос народився!


Дорогі в Христі брати і сестри!

Сьогодні п’ятниця, 20 січня 2023 року, а в Україні вже 331-й день великої, повномасштабної, кривавої війни.

Знову минула доба була сповнена болем, сльозами і жорстокими боями в Україні. На всій лінії фронту тривали тяжкі військові сутички і протистояння. Ворог невпинно обстрілював усе, чого досягав своєю зброєю. Постраждала Сумщина, Чернігівщина та Харківщина на північному прикордонні з росією. За ранковими повідомленнями, вчора ворог завдав рекордну кількість ударів із різного типу зброї по Запорізькій області. Нарахували щонайменше 224 масованих атак на мирні міста і села. Потужний обстріл (близько сотні ударів) пережив Херсон, зокрема центр міста, житлові квартали. Тяжкі протистояння, бої відбуваються на Донеччині та Луганщині.

Але ми сьогодні, стоячи перед Божим обличчям, окроплюючи наші домівки свяченою йорданською водою, черпаємо духовні сили з віри в Бога. Христос є світлом для свого народу. Христос є джерелом нашої надії, мужності та стійкості. Ми дякуємо Господу Богу за цей ранок, за те, що живі. Дякуємо Збройним силам України за їхню жертовну самопосвяту, за те, що ми можемо сьогодні втішатися життям і служити Богові та рідному народові.

І ми проголошуємо на весь світ, що навіть серед цього болю, який лише посилюється, серед тяжких обставин війни Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!

Ми вчора святкували одне з величніших свят християнського життя, християнської духовної літургійної традиції — Богоявлення Господнє. Цього року ми по-особливому пережили, що момент хрещення Христа у Йордані став моментом Божественного усиновлення людини. Ми стали Божими синами і доньками. Це Божественне усиновлення кожен із нас особисто отримав у Святому Таїнстві Хрещення. Тому подія йорданського Богоявлення відкриває зміст і сенс нашого хрещення, нашого християнського життя, християнського етосу, християнського способу мислення, дії та життя.

Що ж таке усиновлення? Що означає, що ми стали синами і доньками Божими за благодаттю? У Новому Завіті ми маємо дві традиції, які намагаються нам пояснити хрещальну дійсність християнського життя, нашої християнської тотожності, зокрема в сучасному світі.

Святий апостол Павло говорить про дар усиновлення, який ми отримали в Сині. Однак розуміє це усиновлення в тому сенсі, що чужі стали своїми. Він пояснює занурення людини в божество Ісуса Христа, у Його синівство через природно-правові відносини, які існували в тогочасному суспільстві. При цьому апостол вживає терміни, які були зрозумілими тогочасному суспільству: «Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони сини Божі, бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли Дух усиновлення, яким кличемо: Авва, Отче!». Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі, а отже, й спадкоємці Божі, співспадкоємці Христа.

Апостол Павло нам немовби пояснює, що коли хтось народився в чужій родині, то хоч би як добре поводився, для інших батьків завжди буде чужою дитиною. Натомість поняття «усиновлення» означає, що той, хто вчора був чужим сином, стає моїм. Усиновлення в устах апостола Павла набирає глибокого значення набуття певних прав. Якщо ми усиновлені Богом, то отримуємо спадкоємство, стаємо співспадкоємцями Христа і вже більше не є чужими для Бога Отця. Ми стаємо причасниками синівства Його єдинородного Сина Ісуса Христа, який є Сином за Божественною природою.

Отже, найбільший спадок, який передає нам від Отця Його єдинородний Син Ісус Христос, — це дар Святого Духа. Апостол Павло називає його Духом усиновлення, який кличе з нашого нутра до Бога: «Авва, Отче!».

Тож ми — усиновлені сини і доньки нашого Небесного Отця, вже не є для Нього чужими дітьми. Цим апостол Павло каже, що змінюються всі стосунки між Богом і людиною. Бог для мене вже не є якоюсь зовнішньою, чужою дійсністю, яка мене обмежує, хоче в мене щось забрати чи до чогось мене примусити. Він для мене вже не чужий. Навпаки, Бог Отець начебто захищає, бере мою сторону, бо я стаю Його дитиною. Він є для мене джерелом моєї свободи та надії. Його вічне життя та щастя стає моїм спадком: ми дістаємо його не за власні заслуги, а в такий спосіб, як діти одержують спадок від своїх батьків.

Боже, Отче-Вседержителю, Господи, Сину єдинородний Ісусе Христе і Святий Духу, допоможи нам відкрити в собі цей дар Божественного усиновлення, який ми носимо, за словами апостола Павла, у глиняних посудинах. Ми, люди, схильні відчувати, що є крихкими глиняними посудинами, бачити власну крихкість, але не звертати уваги на той великий дар, який міститься в цих посудинах, — Боже синівство.

Боже, покріпи нас, своїх синів і дочок, у цей час випробувань нашого народу і нашої Батьківщини! Боже, заступайся за своїх синів і дочок, які сьогодні є на фронті і боронять наш народ зі зброєю в руках, рятуй їх! Боже, наш народ, охрещений в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, є Твоїм спадкоємством, тому ми просимо Тебе: спаси людей Твоїх і благослови спадкоємство Твоє! Боже, поблагослови нашу багатостраждальну Україну Твоїм справедливим, небесним миром!

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Христос народився! Славімо Його!

Персони

Інші фото та відео

Дивіться також