Звернення Глави УГКЦ у 323-й день війни, 12 січня 2022 року

12 січня 2023, 18:05 15

Христос народився!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Сьогодні четвер, 12 січня 2023 року, а в Україні 323-й день великої, повномасштабної війни, яку російський окупант приніс на багатостраждальну українську землю.

Вчорашній день і ця ніч були дуже важкими для нашої держави. Палає вогняна дуга на Сході України: від Луганщини, міст Сватове та Кремінна, до Донеччини. Ми особливо тримаємо в молитвах захисників Батьківщини біля Соледару, Бахмуту, Авдіївки, де ворог невпинно продовжує атакувати. Цієї ночі росіяни завдали удари по Запоріжжю — вдарили ракетами по інфраструктурі. Під обстрілами опинялася Херсонщина. Близько 12 населених пунктів вздовж правого берега Дніпра стали мішенню для російської артилерії. Знову окупант атакував Харківщину, Сумщину і Чернігівщину.

У зв’язку з пониженням температури відчуваємо брак електроенергії. Знову багато міст і сіл переживає масові відключення, що для нас, які живемо трошки далі від лінії фронту, стає великим викликом.

Але, незважаючи на те, що щодня оплакуємо нових вбитих, молимося за звільнення наших полонених, піклуємося про оздоровлення, зцілення, вилікування наших поранених, ми дякуємо Господу Богові та Збройним силам України за те, що живі та свідчимо на весь світ, що Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!

Відповідно до літургійних ритмів життя церков України візантійської традиції, ми перебуваємо в посвятті Різдва Христового. Кожен день цього літургійного часу відкриває перед нами нову грань цього свята.

Сьогодні на утреній ми співали дуже глибокі слова, які я би хотів розглянути детальніше. Церква співала: «Премудрість і розум, що є перед віками — Син єдиносущного Отця і Духа забажав останніми часами заради нас родитися від Діви, щоби спасти світ від муки ворожої. Слава тому, що дозволив народитися тілом! Слава тому, що визволив нас Різдвом своїм!». Отож бачимо, що Христос, народившись між нами, своїм Різдвом визволяє нас. Ми багато разів кажемо, що в Його Різдві сповняється відвічний Божий задум про спасіння людини. Але що означає спасіння?

З книг Святого Писання бачимо, що слово «спасіння» походить передовсім від переживання порятунку Божого народу від смерті, яку несли вороги, порятунку перед неминучою загибеллю. Тоді Божий народ переживав присутність Бога, який рятує від смерті. Але сьогодні це слово ми розуміємо в ширшому контексті. Отці та Вчителі Церкви говорять про спасіння людини як про порятунок перед вічною погибеллю. Бо коли людина, закінчивши свій земний шлях, відпаде від повноти Божого життя і щастя, то вічність, яка на неї чекає, буде її вічним повільним завмиранням. І ось Христос народжується, щоби визволити нас своїм Різдвом від вічних погибелі, вмирання, муки і страждання.

Цікаво, що в Різдві Христовому сповнюється відвічний Божий задум про людину, яка, як і все сотворіння, покликана до повноти життя. Святий апостол Павло у Посланні до колоссян стверджує, що в Ісусі Христі, у тому Дитятку, спочиває тілесно вся повнота. У деяких перекладах зазначено, що в Ньому тілесно спочиває уся повнота Божества. Ми ж знаємо, що у Христі, який народився у Вифлеємі, тілесно спочиває уся повнота людського життя. Святий папа Лев Великий говорив, що в народженні Христовому народжується і новозавітний Божий народ, якого своїм Різдвом Ісус хоче визволити, відкупити від гріха та смерті і дати йому доступ до цієї повноти. Папа Лев Великий каже, що народження Глави, а Христос є Главою свого тіла, своєї Церкви, — це народження цілого тіла, цілої спільноти Церкви, народження Божого народу.

Отож можемо сказати, що в руках Марії спочиває вся повнота Божества тілесно і повнота людського життя у Божому Сині. Це дуже важливо для нас, бо сьогодні в Україні ми іноді живемо тільки одним днем, боїмося майбутнього, не знаючи, яким воно буде. Людина зазвичай має страх перед тим, чого до кінця не досвідчила, у чому непереконана, чого не знає. Коли ми бачимо тілесно повноту життя, яку Христос, як маленьке Дитятко, приносить людині, то бачимо наше майбутнє.

Господь Бог показує нам наше майбутнє. Майбутнє — це не якісь апокаліптичні події вічної загибелі. Коли бачимо наші зруйновані міста і села, то згадуємо картини кінця світу. Але в Різдві ми бачимо маленьке Дитя, яке мирно спочиває на руках своєї Матері. І Христос каже: «Не бійтеся завтрашнього дня! Бо цим вашим майбутнім є Я». Ми, християни, йдемо до повноти життя, до вінця історії, прямуючи до Христа, який сьогодні нам являється як маленьке Дитя, щоб усунути всі фобії і страхи перед завтрашнім днем.

Сьогодні новонароджений Христос нам каже: «Не бійтеся майбутнього! Не бійтеся нового! Шукайте повноти життя! Живіть на повну! Не розмінюйтеся на дрібниці!». Тому Різдво Христове — це осердя історії людства і вінець об’явлення Божого задуму про вічне щастя і спасіння людини.

Боже, благослови Україну! Ми віримо, що Ти є нашим майбутнім, що народившись між нами, приніс і для нашого народу, для нашої Батьківщини повноту життя, якої ніхто не зможе в нас забрати. Ти є нашим Рятівником і Спасителем. У Тобі через Різдво ми бачимо наше світле, радісне, мирне майбутнє. Боже, благослови Україну, наших дівчат і хлопців на фронті! Ісусе, повното Божа, народжена між нами тілесно, благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, небесним миром!

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюбʼям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Персони

Інші фото та відео

Дивіться також