Звернення Глави УГКЦ у 318-й день війни, 7 січня 2023 року

7 січня 2023, 14:38 23

Христос народився!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Сьогодні субота, 7 січня 2023 року. Ми святкуємо в Україні разом з іншими християнами східної традиції велике свято Різдва Христового, хоча в нас триває вже 318-й день великої, кривавої, повномасштабної війни.

Незважаючи на симуляцію різдвяного перемир’я, ні на хвилину не припиняються бойові дії на фронті. Ворог не перестає навіть у цей святковий день нас убивати, обстрілюючи наші міста і села. Потерпає від обстрілів наше прикордоння на Півночі: Чернігівщина, Сумщина та Харківщина. Зазнає російських ударів Запорізька та Херсонська області, проте осередком вогню і найбільших військових сутичок є наш Донбас.

Однак цього святкового дня ми вкотре хочемо сказати на весь світ: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! Україна святкує Різдво Христове!

Різдво Христове — це велике християнське свято приходу у світ через народження в людській природі нашого Бога — Творця і Спасителя. Це свято, яке ми, християни, святкуємо, дає вагому відповідь на відвічні людські прагнення добра як повноти життя, миру та гармонії.

Різдво в християнській традиції пройняте невід’ємним духом новизни. Літургійні тексти раз у раз доносять до вірних радісну звістку про те, що Христос прийшов, щоб усе обновити. Ми колядуємо, що «нова радість стала, яка не бувала». Часом кажемо, що з початком війни ми всі стали іншими. Україна і світ назавжди змінилися. Але насправді центральною подією історії всього створеного світу є Різдво Христове. Відтоді вся історія поділена на дві частини: до і після Різдва Христового. І справжня новизна випливає з народження Бога в людському тілі.

Якщо глибше вникнути в атмосферу свята, виражену в його молитовних піснеспівах, то перед нами постають три дуже важливих аспекти оновлення Бога, людини, усього світу та історії. Якщо Бог стає людиною, Його Син — друга Божественна особа Тройці, стає тим, чим не був, як кажуть наші літургійні тексти. Залишаючись Богом, Він приймає повноту людської природи. Навіщо? Христос народжується для того, щоб відродити нас, людей. Він понижується, аби нас піднести. Стає немовлятком, щоб нас оновити. Тож у Христі зустрілися, з одного боку, Божественна ініціатива спасти, оновити своє створіння, а з іншого — невтомне бажання людини творити і віднаходити новизну. Коли ми переживаємо щось нове, то маємо відчуття, що живемо, розвиваємося.

Оновлення людини і всього світу є лише зародком, який бажає розвиватися в наших серцях і через наші руки. Важливо усвідомити, що для християн поняття новизни є дійсністю. Оновлена в Христі людина має належну силу, енергію і здатність наповнити історію новим духом, — духом добра, любові та справедливості. Те оновлення часом можна порівняти із якимсь просвітленням людини. Бо якщо ми не маємо доступу до джерела світла, то живемо в темряві. Якщо ж маємо постійний, вічний генератор енергії, тоді не боїмося темряви, можемо світити навіть серед ночі. І ось християни, які святкують Різдво, мають унікальну можливість, секрет відновити своє світіння — знову і знову приєднуватися до джерела життя через оновлення, відродження в народженні Спасителя.

Боротися зі старінням, яке проявляється у формі зневіри, збайдужіння, втрати надії та ентузіазму, є начебто змістом християнського життя. Оновлення передбачає постійну відповідальну та невтомну працю. Справжнє оновлення не може відбутися наче за помахом чарівної палички, а мусить бути підкріплене терпеливою і послідовною працею. Таким справжнім оновленням для нашої Батьківщини, підготовленим нашою працею, навіть жертвою життя, буде перемога над злом, над окупантом, про яку ми сьогодні благаємо новонародженого Спасителя. Тому найбільш відповідним святкуванням Різдва Христового є оновлення присутності Його Духа в наших серцях, відродження нашої свідомості та готовності творити добро, незважаючи на розгул зла у світі.

Прослава Христа, який через своє Різдво все оновлює, є унікальною нагодою для того, щоб раз і назавжди відкинути від себе згубну спокусу закостенілості, в основі якої лежить інертність, відчай, нерішучість і страх. Христос воплочується, щоб начебто відбудувати людину. Коли ми, споглядаючи на наші зруйновані міста і села, думаємо про відбудову, то бачимо не просто реконструкцію минулого, а цілком іншу дійсність, — бачимо вже сьогодні, у Різдві Христовому, відбудовані, оновлені населені пункти, які обов’язково постануть. Хто, як не християни, здатний своєю вірою в Бога, вірою у світіння один одному Божим Духом, своєю світлою надією, жертовною любов’ю, відданою працею оновлювати весь світ!

Кожна людина, яка приходить у цей світ, є певним знаком, світлом надії. Народження нової дитини в сім’ї є знаком надії на майбутнє родини, а народження Бога як дитини між нами є знаком, що це оновлення ось уже почалося. Різдво Христове — символ великої нової надії, яка щороку скріплює наші серця.

Сердечно вітаю всіх вас із цим великим святом! Бажаю вам глибоко пережити цей дух оновлення, який спливає на нас із убогого вертепу, дух сили і оптимізму, який дарує нам це маленьке Боже Дитя, що пригортає до свого серця Пречиста Діва Марія. Усім вам нехай новонароджений Христос дарує добро, небесне світло, силу і мужність пережити всі негаразди. Нехай поблагословить нашу багатостраждальну українську землю своїм справедливим, небесним миром! Веселих усіх нам Різдвяних свят і благословенного, щасливого, переможного нового року!

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Персони

Інші фото та відео

Дивіться також