Звернення Глави УГКЦ у 314-й день війни, 3 січня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні вівторок, 3 січня 2023 року, а в Україні вже 314-й день великої, повномасштабної, тяжкої війни, яку російський окупант приніс на нашу мирну землю.
Знову остання доба була дуже неспокійною, важкою для України. Знову палають наші міста і села на Сході. Наші військовослужбовці активно намагаються захистити нашу Батьківщину на Луганщині та на Донеччині, які стають осердям військового зіткнення.
Ворог, найімовірніше, змінив тактику і намагається щоразу більше тероризувати мирне населення. Здійснює атаки бойовими дронами та ракетами здебільшого вночі, щоб українці не могли відпочивати. Якщо людина не спить вночі, а вранці має йти на роботу чи займатися дітьми, то, очевидно, вона виснажується. Це один із видів психологічної атаки на Україну. Крім того, методично руйнуючи критичну інфраструктуру наших міст, ворог позбавляє нас необхідних засобів до існування під час цієї холодної пори року.
Але найбільше страждають діти, які, справді, є найбільш вразливими під час цієї війни. Ми маємо нові, дуже сумні, дані, які вчора були оприлюднені. Станом на 2 січня 2023 року в Україні вже постраждало 1328 дітей, з них 452 загинуло, а 876 дітей зазнало поранень різного ступеня. Це офіційні дані, які зареєстровані в державних органах, але, мабуть, справжня кількість постраждалих дітей значно більша і, на жаль, щодня зростає.
Та незважаючи на атаки, терор, знищення нашої інфраструктури та знущання над мирним населенням, ми все ж таки сьогодні можемо вкотре сказати собі і світові: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Ми цими днями готуємося до святкування Різдва Христового і сьогодні в нас уже другий день його літургійного передсвяття. Вчора ми роздумували над тим важливими словом «сьогодні», «днесь». «Сьогодні йде Діва, щоб родити у Вифлеємі», — співають наші піснеспіви в передсвяття Різдва Христового.
Сьогодні запрошую вас роздумати над ще однією важливою темою, яка розкриває зміст Різдва і допомагає нам до нього підготуватися. Це тема світла.
Ми знаємо, що в культурі всіх народів усіх часів людина розуміла важливість світла для життя, зокрема людського. Біблія і вся християнська традиція наче надихаються світловою символікою. А для свята Різдва Христового ця тема надзвичайно важлива з історичного та богословського поглядів.
Рання Церква святкувала Різдво Христове як подію видимого явлення Бога людині. Невидимий Бог, часом далекий, багатьох людям не знаний, стає видимим, з’являється в людському тілі і просвічує людину. У ранній Церкві Різдво і Богоявлення святкували в один день і лише згодом вони були відокремлені як два різних свята.
І ось моментом просвічення людини, коли вона могла пізнати правдивого Бога, для ранніх християн було хрещення. Свято світла було пов’язане із хрещенням попередньо підготованих членів Церкви. Тому ми і на Різдво, і на Богоявлення під час Літургії, замість гімну «Святий Боже», співатимемо: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися». Це момент просвічення людини в таїнстві Різдва Христового. А новонародженого Спасителя наші гімни називатимуть «Сяйво Отця». До нас прийде в людському тілі той, хто є Світлом від Світла, Сонцем незахідним, Сонцем праведності, Просвітителем. Співаючи різдвяні тексти, ми раз у раз огортатимемо себе світлом, яке символізує і приносить Боже благословення і радість.
Є ще одне значення світла, що його нам глибоко розкриває свято Різдва. Основний піснеспів свята, тропар, говорить про те, що світло є символом істини, правдивого пізнання Бога. Якраз тропар Різдва говорить про те, що ті, хто вчився від зірок і їм служив, від них [зірок]навчилися поклонятися Тобі, Христе, Сонцю правди, істини. Люди, які завжди спрямували свій погляд на зорі, бачать зорю, яка приводить їх до справжнього Сонця правди — Христа. Ось вам значення цієї зорі, яка вела мудреців до Вифлеєму.
Тема світла виступає єднальною ланкою між різними культурами та релігіями. Бог через небесне світило промовляє до волхвів, котрі не знали пророцтв про Месію і були представниками іншої цивілізації. Тому символ різдвяної зірки є таким важливим атрибутом святкування Різдва Христового. Зірку встановлюють на вершку святкової ялинки, з нею від хати до хати ходять колядники. Зірка є, говорячи сучасною мовою, навігатором на шляху до пізнання, просвічення, надії та свободи. Отже, свято Різдва є нагодою просвічення людини і пізнання правди про Бога, людину і всесвіт. А зустріч із новонародженим Христом буде зустріччю з воплоченою істиною, яка просвічує і освячує кожну людину, яка приходить на світ.
У теперішніх воєнних обставинах, коли нам дуже бракує світла, хоч би й матеріального, ми відчуваємо, що наше життя стає цілком інакшим. Як важливо людині знати правду, щоб можна було правильно жити! Ми знаємо, що першою жертвою війни є правда, як про це говорить нам Папа Франциск. Готуймося до народження між нами світла істини, до прийняття нашого новонародженого Спасителя!
Боже, благослови Україну! Боже, осяй її Твоїм світлом істини! Боже, ми знаємо, що звізда вже рухається до Вифлеєму, а за нею йдуть мудреці зі Сходу! Боже, поведи нас за цим небесним світлом і дай нам побачити, пізнати Тебе — Сонце правди! Господи, до нас прийди, благослови наших дівчат і хлопців на фронті, просвіти темряву болю, плачу і розпачу України! Боже, благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, світлим, істинним, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
