Звернення Глави УГКЦ у 313-й день війни, 2 січня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні понеділок, 2 січня вже 2023 року, а в Україні вже 313-й день великої, повномасштабної війни. Цей рік розпочався дуже гучно — активними атаками російських ракет, безпілотників на наші міста і села. Проте епіцентром тих атак є наша столиця — місто Київ.
На всій лінії фронту йдуть тяжкі бої. Палає «вогняна дуга» на Луганщині та Донеччині. Мужньо обороняються українські міста Бахмут і Авдіївка. Наші відважні Збройні сили України не тільки стримують напади ворога, а й крок за кроком продовжують ходу звільнення української землі від вбивчого окупанта і агресора.
Упродовж останньої доби росіяни атакували Україну і ракетами, і ударними безпілотниками. Всього по наших містах і селах було запущено близько 40 ударних дронів, із них 22 наші сили ППО знищили над Києвом. Було дуже гучно. Працювала протиповітряна оборона. Є пошкодження критичної інфраструктури. Знову наша столиця залишається без електроенергії. Знову гинуть мирні мешканці. Знову війна збирає смертні покоси — життя і здоров’я наших дівчат і хлопців.
А ми дякуємо цього ранку Господу Богу і Збройним силам України за те, що можемо далі жити для Бога та Батьківщини. І сьогодні знову хочемо з радістю проголосити: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Запрошую всіх вас долучитися до руху, який наша візантійська традиція пропонує нам для того, аби гідно пережити Різдво Христове. Сьогодні Церква розпочинає безпосереднє підготування до цього свята. У нашій літургійній традиції кілька днів перед Різдвом називаються передсвяттям. Як і інші християнські свята, Різдво неможливо зрозуміти вповні без слова «сьогодні», «днесь», точніше без того змісту, який у ньому закладений. Більшість літургійних текстів будуть прив’язувати величну подію народження Спасителя до теперішнього моменту: «Сьогодні Христос приходить», «Сьогодні Христос народжується», «Сьогодні Слово стає Тілом» і «Сьогодні ми Його оспівуємо і прославляємо».
Богословська ідея актуального і реального Божого пришестя є настільки важливою, що без неї годі зрозуміти саме літургійне життя Церкви та християнське буття як таке. І тут йдеться не про якийсь конкретний календарний день, а про певний рух Бога назустріч людині. Ця ідея закорінена в Євангелії від Івана, а також у книзі Одкровення: «Я — Альфа і Омега, початок і кінець, — говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель» (Одкр. 1, 8). Христос вже прийшов, і для тих, хто вірить у Нього, Він постійно йде, гряде. Літургія Церкви є передусім духовним молитовним досвідом цієї есхатологічної напруги — актуального приходу Христа, який пронизує історію і динамічно розгортається аж до остаточного сповнення часу.
Отже, свято Різдва несе важливий духовний сенс про те, що Господь приходить до нас завжди, і будь-яка мить нашого життя може стати моментом зустрічі. Тому такою важливою є наша постійна відкритість до Божих відвідин — не можна пропустити моменту, коли приходить Господь.
Наше життя невпинно змінюється, пливе, вирує: ми ростемо, розвиваємося, старіємо, змінюємо погляди, спосіб діяльності, і Господь постійно шукає нових шляхів, способів приходу до нас. Від нас залежить готовність зустріти Його в різних обставинах і відкритість прийняти Його тоді, коли Він може прийти до нас навіть у якийсь дуже несподіваний спосіб. Сьогодні гряде Господь, щоб народитися між нами. У Вифлеємі Юдейському нашого серця Господь гряде до України.
Боже, благослови наш багатостраждальний український народ! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, Ти постійно до нас приходиш! Боже, прийди до тих, у кого хочуть вкрасти Різдво! Боже, прийди до наших військовополонених, наших братів і сестер на окупованих територіях! Боже, прийди крізь замкнені двері людських сердець, в’язниць і катівень! Боже, прийди! Боже, народися в тілі українського народу сьогодні! Боже Ісусе Христе, благослови Твій народ, благослови спадкоємство Твоє, благослови нашу Батьківщину Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
