Звернення Глави УГКЦ у 163-й тиждень повномасштабної війни, 30 березня 2025 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Минає вже 163-й тиждень повномасштабної кровопролитної війни в Україні, яку на нашу землю приніс російський агресор. Ми рахуємо дні і ночі, тижні цієї великої трагедії, яку світ досі не може зупинити. Проте хочемо сьогодні подякувати Господу Богові і Збройним силам України, мужнім захисникам і захисницям Батьківщини, за те, що ми живі, що можемо продовжувати боротися, служити, мріяти про прийдешній день і про краще майбутнє для нашої держави і нашого народу.
Це був ще один тиждень великих злочинів на території України. Щоночі росіяни обстрілюють наші міста і села, палають наші домівки, гинуть люди. Ми особливо молилися за жертв наших мужніх Сум на Півночі України, де агресор ракетами вдарив по центру міста, поранивши близько сотні людей, зокрема дітей, жінок і старців.
Як і попереднього тижня, ворог щоночі обирав собі нову жертву серед мирного населення. Так, ми молилися за жертв російських атак у Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі й Полтаві.
На всій лінії фронту йдуть важкі бої. Незважаючи на домовленості на найвищому рівні про перемир’я чи інші способи зупинити збройну агресію росії, прості люди поки що не бачать їхніх наслідків. Однак ми вітаємо те, що в Європі з’явилася група країн, які мають вольових людей і ті сформували особливу коаліцію, щоб підтримати Україну, яка бореться.
Наш Президент на зустрічі вольових людей у Парижі заявив, що росія не має наміру зупиняти війни й імплементувати жодні види перемир’я, а навпаки, планує нові наступи, зокрема на Сумщину, Харківщину і Запоріжжя. Однак ми вже вкотре сміємося в обличчя планам агресора. І сьогодні знову хочемо заявити на весь світ, що силою Божою Україна стоїть, Україна бореться і Україна молиться!
У день свята Благовіщення були оприлюднені попередні домовленості між українською, американською і російською делегаціями, які зустрілися в Саудівській Аравії. Йшлося, зокрема, про перемир’я в Чорному морі та відкриття торгових коридорів.
Ми дякуємо всім, хто підтримує Україну і намагається за всяку ціну, навіть дипломатичним шляхом, зупинити вбивчу руку агресора. Дякуємо тим, хто допомагає нам у змаганні до справедливого миру.
Проте ці повідомлення про досягнуте перемир’я більшість громадян України сприйняла дуже обережно. Каже Христос: «За їхніми плодами пізнаєте їх» (пор. Мт. 7, 16). Звичайні люди довіряють не підписаним паперам, а конкретним справам. Поки що росіяни не припиняли атакувати нашу енергетичну, цивільну інфраструктуру. Побачимо, наскільки будуть виконуватися підписані угоди. Ми знаємо, що агресор зневажає дипломатію, використовуючи її лише для того, щоб затягувати переговори і виправдовувати нею заздалегідь складені агресивні плани.
Ми ж невпинно молимося і будуємо мир, якого прагнемо. Тому сподіваємося, що будуть виконані принаймні ті домовленості, які стосуються обміну військовополоненими та звільнення наших дітей із російської неволі. Вкотре хочемо згадати слова святого папи Івана Павла ІІ, що коли гроші будуть важливішими за безцінне людське життя, то це означатиме кінець демократії. Сподіваємося, що навіть у цих непростих обставинах демократія, воля, повага до людського життя переважать інтереси чи плани агресорів у сучасному світі.
Цього тижня ми здійснили цікавий закордонний візит. На запрошення польської сторони відвідали деякі інституції в Польщі та українську громаду в цій країні. Крім того, презентували у Варшаві переклад польською мовою Катехизму УГКЦ «Христос — наша Пасха». Цей Катехизм вже існує російською, англійською, португальською, іспанською, італійською мовами, а тепер побачив світ ще німецькою і польською мовами. Поява Катехизму польською мовою означає повагу нашої Церкви до читача, який послуговується цією мовою, дає нагоду польському єпископатові та ширшій громадськості познайомитися з богословською, літургійною та духовною ідентичністю нашої Церкви і слугуватиме ще одним камінчиком у побудові мостів між нашими народами, Церквами і Державами.
У Польщі відбулася ще одна унікальна інтелектуальна подія. За кілька днів, 2 квітня, увесь світ спогадуватиме 20-ті роковини відходу до вічності святого Івана Павла ІІ. Українці пам’ятають його як папу українського суверенітету, єдиного папу в історії, який промовляв до нашого народу українською мовою. А наша молодь згадуватиме його як папу, який її любив, поважав і слухав. З цієї нагоди наукові кола Польщі організували в Познані, в Університеті імені Адама Міцкевича, міжнародну конференцію, присвячену постаті і вченню Івана Павла ІІ. Цей захід допоміг оживити не просто в пам’яті, а й у серці животворне слово папи, який мав відвагу захищати людське життя від природного початку до природної смерті і який свого часу сказав олігархам України: «Дбайте не про свій зиск і фінансові прибутки, а про гідність людського життя». Він нагадав українцям слова Володимира Мономаха: «Не дайте сильним губити людину», які пророчо звучать тепер у наших серцях. Іван Павло ІІ напоумляв політиків, особливо тих, у чиїх руках лежить доля цілих країн і народів.
Ми сьогодні просимо святого папу Івана Павла ІІ молитися на небесах за мир в Україні. Свого часу він ламав мури, зокрема побудовані комуністичними режимами у Центральній та Східній Європі, і будував стосунки. Сьогодні він у сопричасті святих на небі, мабуть, молиться за Україну, за Європу, за український і польський народи, за мир у всьому світі. Хай молитви святих на небі, а серед них святого Івана Павла ІІ, допоможуть досягнути довгожданого справедливого, небесного миру в Україні.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Ісусе, Тебе вкотре катують, зневажають, убивають у тілі українського народу, але Ти воскрес із мертвих і з Тобою воскресне Україна — благослови нашу Батьківщину Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
