EN

Звернення Глави УГКЦ у 147-й тиждень повномасштабної війни, 8 грудня 2024 року

8 грудня 2024, 20:40 19

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Минає вже 147-й тиждень великої трагедії — повномасштабного вторгнення російського війська на територію нашої Батьківщини. Це — 147 тижнів великого Божого чуда! Україна, як Давид перед Голіафом, стоїть завдяки дивній Господній силі й великій міжнародній підтримці, яку наш народ отримує в цей драматичний момент своєї історії.

Щодня в наших містах і селах ми зустрічаємо траурні кортежі наших загиблих воїнів, які віддали життя за нашу волю і свободу, а також за нашу можливість далі жити і служити Богові й Україні.

Упродовж минулого тижня на всій лінії фронту, особливо на Донеччині, йшли тяжкі бої. Щоночі ворог атакував сотнями дронів наші міста й села. Ми особливо молилися за наш Тернопіль, західноукраїнське, нібито тилове, місто, де від нічних ударів дрона загинули люди, були зруйновані приватні помешкання.

Водночас ворог невпинно бив по наших населених пунктах, щоб знищити їх енергетичну інфраструктуру. В Україні вже холодно і нам дуже потрібне тепло та світло.

Минулий тиждень був позначений кількома важливими подіями та обставинами, які ми пережили. Зокрема, 6 грудня ми відзначали День Збройних сил України. Це був момент особливої молитви нашого народу за наших захисників. Того самого дня ми святкували свято Миколая, — свято любові, добра, світла й солідарності.

Той тиждень боротьби світла і темряви, протистояння добра і зла, а також вияву великої Божої сили завершився особливою історичною подією в житті нашої Церкви — інтронізацією нового архиєпископа і митрополита Теодора Мартинюка у зраненому Тернополі. Дякуємо митрополиту-емериту Василеві Семенюку, героєві підпільної Церкви, за віддане довголітнє служіння.

Де найбільше гріха, там найбільше Божої благодаті. Де найбільше болю, там ще сильнішою є Божа присутність. Де ворог поширює царство смерті, там Христос дає нам силу до життя. І тому ми кажемо сьогодні: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!

Минулого тижня, як я вже згадував, ми святкували день Святого Миколая. Це свято особливе, тому що, згідно з традицією Київської Церкви, різдвяні подарунки малечі приносить саме святий Миколай. Тому це свято великої уваги і любові до наших діточок, які під час війни є найбільш вразливою соціальною групою. Вони інакше ніж дорослі переживають горе і біль втрати найрідніших, втрати своєї домівки. Війна краде в наших дітей дитинство.

Як багато разів зауважував Папа Франциск, діти війни перестають усміхатися. Тому свято Миколая є доброю нагодою огорнути наших дітей війни любов’ю, увагою, підтримкою. Ми все зробили, щоб наші діти знову почали усміхатися.

У нашому Патріаршому домі у Львові відкрилася Резиденція святого Миколая. Так приємно, що дім Глави Церкви щодня наповнюється дитячим сміхом. Сотні дітей приходять для того, щоб пережити зустріч, — зустріч із добром, з усмішкою Церкви-матері, яка дає змогу відчути передсмак різдвяної радості.

Минулого тижня відкрився також простір святого Миколая в нашій Патріаршій резиденції у Києві, біля Патріаршого собору. Сотні дітей з усієї України щодня прибувають до нашого дому, який широко відчиняє перед ними свої двері.

Зокрема, цього тижня до нас у столиці завітали діти воїнів, загиблих і тих, хто тепер воює на фронті, діти із внутрішньо переміщених сімей, сироти й ті діти, які у своїх родинах не мають простору для радості й сміху.

Святий Миколай, який є іконою Божої любові, дає нам нагоду і можливість вкотре огорнути увагою наших діточок. Бо тільки Божа любов дає силу рости і розвиватися.

Боже, благослови дітей України! Боже, дай нам сили й здібності виявити Твою любов до наших зранених діточок! Боже, благослови дітей України! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, дозволь нам у ці складні воєнні часи бути людьми, які вміють любити, дарувати любов і огортати світлом і теплом тих, хто перебуває в холоді й темряві! Боже, благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром!

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Персони

Інші фото та відео

Дивіться також