Звернення Глави УГКЦ у 146-й тиждень повномасштабної війни, 1 грудня 2024 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Ось минає вже 146-й тиждень повномасштабного вторгнення російського агресора на мирну українську землю. Цього тижня на загальній аудієнції Святіший Отець Франциск нагадав усьому світу, що в Україні почалася зима, яка може бути однією з найважчих у новітній історії нашої незалежної держави. І саме так сталося: ворог намагався не тільки атакувати позиції українського війська на всій лінії фронту, а й невпинно руйнувати критичну інфраструктуру наших міст і сіл. Зокрема, у ніч на 28 листопада було завдано масованих ракетних ударів і знищено різні інфраструктурні об’єкти навіть на Заході України, постраждали Волинь, Тернопільщина та Прикарпаття. У багатьох містах і селах донині немає електроенергії, але українці мобілізуються, допомагають одні одним.
При наших громадах, парафіях відкриваються і продовжують своє життя центри зцілення ран війни, пункти незламності, де всі потребуючі можуть знайти доступ до електроенергії, зігрітися, а також отримати благодать Духа Святого у Святих Таїнствах і слово надії від своєї Церкви.
Тому сьогодні ми хочемо вкотре промовити із серця незламної України: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Минулого тижня в контексті спільних реколекцій католицького єпископату України відбулася чергова щорічна братня зустріч, на якій ми разом із єпископами різних традицій Вселенської Церкви могли обдумати, як найкраще послужити українському народові, Батьківщині, як підтримати тих, хто є в найбільшій потребі.
Складаємо подяку Господеві, що голос християн України і Польщі зворушив серця наших державних і політичних діячів. Нарешті відбулася історична зустріч міністрів закордонних справ двох держав, — зустріч, яка, надіємося, започаткує вшанування жертв Волинської трагедії та жертв українсько-польської війни на території Польщі. Ми сподіваємося, що ексгумація поховань, вшанування невинних жертв, спільне стояння у правді допоможе нам залікувати рани нашої історичної пам’яті і будувати спільне майбутнє на діалозі, примиренні, взаємному прощенні.
Дякуємо всім тим, хто взяв участь у щорічній збірковій акції «Андріїв гріш», яка проводиться у свято Святого апостола Андрія Первозваного, і зробив свій внесок у загальноцерковний фонд нашої Церкви, який має на меті підтримати тих, хто є в потребі. Для нашої Церкви, яка традиційно згадує благословення апостолом Андрієм святих Київських гір, цей день є моментом загальноцерковної солідарності.
Сьогодні в Україні є багато надзвичайно складних викликів. Над ними ми роздумували також у контексті діянь Архирейського Синоду УГКЦ в Україні. Ми, зокрема, міркували над військовим капеланством.
Проте збіркова акція святого Андрія Первозваного охоплює потребуючих не тільки в Україні. Так, згідно з рішенням нашого Синоду, половина зібраних коштів цього року була скерована до Аргентини, до наших громад у цій країні, які опинилися на межі виживання в контексті складної економічної ситуації цієї латиноамериканської країни. Загальноцерковна солідарність функціонує.
Наша Церква разом з іншими Церквами в усьому світі робить усе можливе для того, щоб врятувати життя в Україні, підтримати кожного потребуючого українця, не давши здійснитися нечестивим планам ворога деморалізувати наш народ, забрати в нас тепло і світло, — світло Христової істини і тепло нашої християнської любові, якою ми хочемо ділитися і зігріти потребуючих.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших дівчат і хлопців на фронті! Боже, благослови всіх добрих людей у всьому світі, які солідаризуються з нами! Боже, будь нашим світлом у часи темряви! Боже, будь нашою силою в часи нашої немочі і, можливо, у часи безсилля! Боже, благослови багатостраждальну Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
