Як в Італії, США, Бразилії, Кенії та на Філіппінах святкують Різдво
Що таке Різдво по-українськи? Мабуть, на думку найперше спадає 12 пісних страв на Святий вечір, спільна молитва, Божественна Літургія у храмі, вертеп, прикрашена вогниками та гірляндами ялинка, колядки та подарунки рідним. Цьогоріч уперше Україна святкуватиме Різдво Христове разом з усім світом — 25 грудня. А як святкує світ? Напередодні Різдва журналісти Департаменту інформації УГКЦ поспілкувалися з католицькими священниками з Італії, США, Бразилії, Кенії та Філіппін, щоб дізнатися, що означає для них це свято, які традиції з ним пов’язані, які подарунки й від кого отримують діти, які страви наповнюють святковий стіл та яка погода зазвичай за вікном у цей день.
«З днем народження, Ісусе»
Коли йдеться про Різдво, то всі у світі одноголосно стверджують, що йдеться передовсім про народження Ісуса Христа. Щоби відсвяткувати його, вірні спішать до храму на Божественну Літургію чи Святу Месу. Крім того, до Різдва християни готуються, нехай і всюди по-різному. На Філіппінах, розповідає о. Натанієль Ґентізон, до прикладу, «самопідготовка» до Різдва триває дев’яти днів і має назву «Aguinaldo Masses». Це — дев’ятиденні Меси з 16 по 24 грудня, що розпочинаються о 4-й ранку. В Італії також є традиційна дев’ятниця (новена) — молитовна підготовка до Різдва впродовж дев’яти днів перед 25 грудня. Ця молитва побудована на біблійних текстах пророка Ісаї та псалмів Давида, які оспівують Ісуса як Месію, який має прийти.
У Бразилії різдвяний час починається ледь не в середині листопада і триває аж до 5 січня. Загалом бразилійці мають майже 45 днів свята. У цей час у містах встановлюють гігантські ялинки заввишки понад 30 метрів з освітленими інтерактивними тунелями всередині та різдвяною музикою. Отець Родріґо Ріос Баттіста розповідає, що в м. Масейò, на північному сході країни, така ялинка щороку красується поміж пальмових дерев на березі Атлантичного океану посеред 45-кілометрового пляжу.
Водночас напередодні Різдва о. Родріґо намагається провести катехизацію про те, ким є Ісус Христос. Адже комерція, за його словами, у цей час не дрімає, поступово надаючи Різдву іншого сенсу. «За всім цим можна загубити його правдивий сенс — святкування народження Ісуса Христа», — каже священник. Цікаво, що у Бразилії Різдво символізує світло. Оскільки снігу на вулицях немає, то цілі міста, провінції, країни перемінюються завдяки різдвяним вогням.
Святкування Різдва — це також чудова нагода всій родині зібратися разом. У дітей канікули (у Кенії, наприклад, вони тривають майже два місяці!), а дорослі стараються на цей час брати відпустки. Відтак Різдво стає часом перенародження сім’ї. У США родинні зустрічі починаються ще в передріздвяні тижні та продовжуються тиждень після Різдва. Люди прикрашають свої будинки всередині та ззовні різдвяними вогнями і ялинками. У багатьох сім’ях, розповідає о. Пол Кларк зі штату Міссурі, США, є традиція їсти іменинний торт або співати Ісусові «Happy Birthday» перед тим, як обмінюватися подарунками, чи в інший момент святкування Різдва.
Різдвяне дерево
Дон Мауріціо Джанелла з Півдня Італії ділиться спогадом, пов’язаним із різдвяною ялинкою: «Перший образ, який виникає в мене в голові, говорячи про Різдво, — це як мій дідусь, тато моєї мами, 7 грудня приносив до хати ялинку. Це — переддень свята Непорочного Зачаття. Ми дуже чекали цього дня і нам було цікаво, яку ялинку принесе дідусь цього року». Сьогодні в Італії прикрашають здебільшого штучні ялинки, хоча трапляються і справжні — у горщиках, з корінням, які потім пересаджують у ґрунт.
Однак не у всіх країнах на Різдво прикрашають ялинку. Це — європейська та американська традиція. Отець Джошуа Меґе з Кенії зізнається, що не знав про існування ялинок, допоки не побував у Європі. «Ми зазвичай ідемо до лісу і шукаємо дерево, яке найбільш схоже на ялинку, приносимо його і прикрашаємо різдвяною атрибутикою. У магазинах, звісно, можна вже побачити штучні ялинки, але ця традиція до нас прийшла вже десь після 2010-х років», — розповідає о. Джошуа.
На Філіппінах та у Бразилії ялинки також штучні. А ще у країнах на самому екваторі, як-от у Кенії, Різдво взагалі не асоціюється зі снігом. Ба більше, у Бразилії, що розташована в Підвенній півкулі, Різдво припадає на літній час. «Так, це справді літо. Я ніколи над цим не задумувався!» — зізнається о. Родріґо.
Подарунки
А як щодо різдвяних подарунків? До Кенії, наприклад, ця традиція також прийшла з Європи й Америки через інфлюенсерів та медіа. У кенійських містах і селах подарунки — це одяг, який люди вдягають на свято, та їжа, яку їдять на Святвечір.
У Бразилії в Навечір’я Різдва, 24 грудня, перед різдвяною вечерею є звичай обмінюватися подарунками у форматі «Таємного друга». Кожен отримує подарунок, на якому знаходить своє ім’я. Такі свята організовують на парафіях, у компаніях, університетах тощо. Однак святкування у сім’ї 24 і 25 грудня є кульмінацією підготувань та святкувань Різдва, адже для бразилійців Різдво — це не день, а, як уже знаємо, д-у-у-уже довгий період.
Святий Миколай чи Санта Клаус?
Подарунки, особливо для дітей, у різдвяний та передріздвяний час стійко асоціюються зі Святим Миколаєм. В Італії, до прикладу, є Баббо Натале (Санта Клаус), якого італійці ідентифікують зі Святим Миколаєм, архиєпископом Мир Ликійським. Однак 6 грудня до багатьох італійських парафій приходить саме Святий Миколай, одягнений як єпископ, з мітрою, білою бородою. Також 13 грудня італійці вшановують св. Лучію зі сицілійських Сиракуз, яка також буває приносить дітям подарунки.
Отець Пол Кларк розповідає, що в Америці Санта Клаус, безумовно, є великою частиною різдвяної традиції, і діти вірять, що саме він приносить подарунки в їхні домівки на Святвечір. Він слабко асоціюється зі Святим Миколаєм, радше із просто веселим старим чарівником, який має летючі сани, запряжені оленями, та ельфів-помічників.
На Філіппінах до дітей також приходить Санта Клаус і кладе подарунки в різдвяні шкарпетки. Отець Натанієль визнає, що це комерційний образ, його можна зустріти в торгових центрах та на площах міста, зробити з ним фото. Однак філіппінці люблять цю традицію, адже робити подарунки дітям — це завжди радість. Окрім цього, на Філіппінах, як і в інших частинах світу, Різдвяні свята — це час для благодійності.
12 страв?..
А от різдвяний стіл у різних країнах світу не обов’язково мусить містити 12 страв і не обов’язково пісних. На Філіппінах різноманіття страв на Святвечір та Різдво залежить від регіону. Однак одна найпоширеніша страва — це сирні кульки. Також філіппінці обов’язково мають на столі хамон та багато сиру, часто готують пасту зі соусом чи м’ясом.
У Кенії культура їжі відрізняється, залежно від регіону. У цій країні живе 42 народи (племені), кожен із яким має свою мову й культуру. Уявіть, що 42 країни вмістилися в одну! Однак християнами в Кенії є лише 40 % населення. У різних куточках країни готують різні страви: десь їдять рибу, десь готують м’ясо, а десь — усеможливі страви з бананів.
У США на Різдво готують печиво, імбирні пряники, роблять будиночки з пряників та гоголь-моголь. В Італії також на Різдво люблять солодощі: креспелле (млинці), традиційний панетон, як звичайний, так і з шоколадом, та інші солодкі страви, які в кожному регіоні мають свої особливості. 24 грудня, у Навечір’я Різдва, італійці їдять рибу, наприклад, зі спагеті. Є навіть окрема риба «баккалà», дуже солона, яка на Святвечір є на всіх італійських столах.
Основною стравою у Бразилії на різдвяній вечері є індичка. Із солодощів — бразильські грінки «рабанада».
Вертеп
Інший обов’язковий елемент Різдва в багатьох країнах, а особливо в Італії, — вертеп. Зазвичай його ставлять під ялинкою. До речі, цьогоріч виповнюється 800 років, відколи св. Франциск з Асижу вперше організував вертеп. Це було в с. Греччо 1223 року. Щоби проінтерпретувати подію Різдва і допомогти її пережити своїм сучасникам, св. Франциск поставив вертепну сцену, яку зіграли живі люди. Тож не випадково у вертепі, який 9 грудня цього року встановили на пл. Святого Петра у Ватикані (він у нас також на основному фото вгорі), одним із ключових персонажів є саме св. Франциск.
Дон Мауріціо зазначає, що для італійця на Різдво важливі три речі: вертеп, світло (гірлянда) і ялинка. В італійських вертепах, окрім традиційних персонажів, є багато інших. Зазвичай вони представляють найпоширеніші у країні професії, наприклад, піцайоло, пекар, продавець фруктів. У Неаполі на вул. Святого Григорія Вірменського (via San Gregorio Armeno) — найвідомішій вулиці у світі — можна знайти безліч «вертепістів» — майстрів, які виготовляють керамічні статуетки для вертепів, часто і відомих персонажів, як ось Папу Франциска, легендарного футболіста Марадону, президента США, очільників Італійської держави.
Чому? Бо вертеп, як пояснює дон Мауріціо, — це таке собі поселення, де кожному знайдеться місце, де всі можуть прийти до Ісуса. Не лише пастухи дві тисячі років тому, а й ми, люди нашого часу, подорожуємо до вифлеємської печери. Хоч серед учасників вертепу можуть бути й люди нашого часу, все ж італійці віддають перевагу традиційним персонажам. Серед них — пастух, місцевий житель, загалом бідні люди, адже ангел приніс звістку про народження Христа саме простим пастухам, а також три царі зі Сходу, які принесли Ісусові дари — золото, ладан і миро, і які у вертепі презентують весь світ. Адже Ісус не прийшов лише до Італії, Іспанії, Європи, але для всього світу.
У Сполучених Штатах також популярні вертепи. Їх ставлять у будинках чи на подвір’ях, і кожна церква має вертеп на своїй території або у святилищі.
Християни Кенії ставлять вдома шопку, і на Різдво дарують подарунки не лише одне одному, але й маленькому Ісусові. Пізніше їх спрямовують на благодійність.
Колядки
Важко уявити Різдво без колядок. Їх співають усюди! До прикладу, перед опівнічною Месою у США звучить всесвітньо відомий переспів нашого українського «Щедрика» — «Carol of Bells», де розповідається про те, що Ісус, правдивий Бог, став людиною, народився у світі. Іншими відомими колядками в Америці є «God rest ye merry gentlemen», «Jingle bells», «Santa Claus is coming to town» та «We wish you a merry Christmas».
Традиційні для всього світу «Jingle Bells», «Carol of the Bells», «We wish you a Merry Christmas» співають і на Філіппінах. А італійці виконують колядки під супровід трьох традиційних музичних інструментів: фізармоніки, орґанетто і дзамбоньї. Це — найвідоміша в Італії «Tu scendi dalle stelle» («Ти сходиш із зірок»), «Astro del ciel» («Небесна зірка») й інші. До речі, колядку «Tu scendi dalle stelle» 1754 року написав великий святий єпископ Альфонс Ліґуорі (віднедавна його літургійно вшановують і в УГКЦ — ред.).
Фото ілюстративне: Russell Sach
У бразилійців найвідомішою колядкою є «Noite feliz» («Свята ніч»), яку написав австрійський священник. Її співають у храмах, школах, домівках. Зазвичай у Бразилії ставлять вертеп у найголовнішому місці дому, але без Дитятка Ісуса. У навечір’я, 24 грудня, саме під цю колядку, помолившись, ставлять Ісуса до вертепу. Відтак кажуть: «Ісус народився і перебуває між нами». Кожна сім’я робить це у своєму домі після Меси у храмі. Після цього починається вечеря, яка інколи триває аж до 5-7 години ранку наступного дня.
***
Цього року Україна, зі всіма своїми не менш цікавими, колоритними і значимими традиціями, об’єдналася з усім світом у святкуванні Різдва, і світ устами католицького священника з Кенії о. Джошуа Меґе (і не тільки!) каже нам: «Welcome!». Цей крок є знаком єдності. Нехай це перше Різдво, яке ми відсвяткуємо 25 грудня, з’єднає нас зі всім світом у радості від народження Христа.
Підготували о. Тарас Жеплінський, Віра Вальчук, Марта СиновіцькаДепартамент інформації УГКЦНа першому фото (автор — CNS / Лола Ґомез): вертеп на пл. Святого Петра у Ватикані, який є відтворенням сцени у Ґреччо (Італія), де св. Франциск Ассизький поставив перший вертеп 1223 року
