«Військовий капелан відповідає за Боже в людині, яка стоїть на захисті правди і добра», — отець Андрій Зелінський
Нещодавно в інтерв’ю для Vatican News заступник керівника Департаменту військового капеланства при Патріаршій курії та радник Глави УГКЦ о. Андрій Зелінський, ТІ, розповів про місію військових капеланів.
![«Військовий капелан відповідає за Боже в людині, яка стоїть на захисті правди і добра», — отець Андрій Зелінський](/pub/images/4b1b07f821be5822.jpg)
Про цей повідомляє Vatican News.
Він пояснив, що «формально військовий капелан відповідальний за задоволення духовно-релігійних потреб особового складу, тобто військовослужбовців і членів їхніх родини».
Натомість, за його словами, «з духовного, душпастирського погляду, військовий капелан насправді відповідальний за Боже в людині, яка стоїть на захисті правди і добра».
Відтак отець поділився, що часто любить формулювати «місію військового капелана такими словами: бути поруч, щоби прихилити небо до людини у військовому однострої, щоби вона не забувала про те, що також має місію: захищаючи інших, вона має залишатися людиною».
«Кожна рана, — а війна це завжди про рани, інколи тілесні, інколи духовні, — кожна рана може кровоточити. Завдання капелана — подбати про ці глибші, внутрішні рани українського воїна, щоби вони загорілися якомога швидше», — наголосив священник.
Отець Андрій Зелінський зазначив, що «людяність — це перша ціль, яку хоче знищити будь-яка війна, бо війна — це про інший бік людяності».
«Війна — це про хаос, війна — це про силу, жорстокість та насилля. І треба зуміти захистити людину, захистити людяне, а це означає захистити Боже в людині. Бо якщо ми з вами, як люди віри, сприймаємо людину як образ самого Творця, то, захищаючи людське, захищаємо Боже у світі людей», — наголосив душпастир.
Він додав, що, «коли говоримо про людяність, — говоримо про Божі сліди в створеному світі, дуже інтимні сліди, про Божу присутність».
«Боже втілення у створеному світі. У християнській теології існують деякі ознаки того Божественного. В нашій богословській традиції говоримо про Бога як про істину. Ми говоримо про Бога як про абсолютне добро. Ми говоримо про Бога як про справедливий устрій. І ми, особливо у східній теології, говоримо про Бога як про красу, безмежну красу. Для мене бути людиною — це завжди про пошук істини, захист добра, боротьбу за справедливість і споглядання краси», — зауважив заступник керівника Департаменту військового капеланства при Патріаршій курії.
Відтак він припустив, що «всі ці чотири координати допомагають, зокрема українському воїнові в умовах бойових дій, передовсім не бути глибоко або безповоротно зраненими хаосом війни, захищають від розвитку ПТСР, наскільки це можливо. Але найважливіше — ці координати допомагають залишатися людиною. Тому важливо не втрачати з поля зору цих координат: шукати істину, обирати добро, боротися за справедливість, споглядати красу».
Департамент інформації УГКЦ