УГКЦ активно плекає синодальну природу Церкви: митрополит Теодор Мартинюк про чотири рівні імплементації
2 липня в межах робочих засідань Синоду Єпископів УГКЦ, які проходять в Українській папській колегії святого Йосафата у м. Рим, владика Теодор Мартинюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, розповів про активну участь Української Греко-Католицької Церкви в Синодальному шляху Католицької Церкви.
Під час другої сесії XVI Звичайної генеральної асамблеї Синоду Єпископів «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь, місія», яка відбувалася у жовтні 2024 року, учасники опублікували Заключний документ. Цим зверненням вони запросили всі церковні структури та кожну Церкву свого права до участі у третьому етапі. Цим третім етапом є імплементація запропонованих Синодом Єпископів напрямних у своєму служінні й діяльності.
За словами єпископа Теодора Мартинюка, процес імплементації напрямних в Українській Греко-Католицькій Церкві відбувається на чотирьох рівнях:
- Вселенської Церкви;
- всецерковному УГКЦ;
- єпархіальному;
- парафіяльному.
Для кожного з цих рівнів Заключний документ надає конкретні рекомендації, які будуть ще більше конкретизовані Допоміжним документом для фази імплементації. Його вихід Секретаріат Синоду Єпископів анонсує на 7 липня.
Серед представлених рекомендацій і завдань йдеться, зокрема, про: обмін дарами між Церквами свого права та співпрацю з Католицькою Церквом загалом та Римською курією зокрема; пошук нових підходів у збереженні зв’язків матірної Церкви з вірними на поселеннях; роль єпископа та його батьківське служіння; потребу опрацювання можливостей ширшої участі мирян у служінні Церкві; оновлення стосунків між духовенством, богопосвяченими особами, вірними та навколишнім світом; усвідомлення християнської спільноти як гостинного дому, таїнства зустрічі і спасіння, школи сопричастя для всіх Божих синів і дочок.
Увесь же процес Синодального шляху повинен привести вірних і духовенство до чергової Загальної асамблеї Синоду Єпископів Католицької Церкви, яка відбудеться в жовтні 2028 року, та реалізації у Вселенській Церкві її синодальної природи через розпізнання, слухання та співвідповідальність.
Додамо, що Синодальний шлях Католицької Церкви — це ініціатива, яку започаткував папа Франциск у жовтні 2021 року. Ще задовго до цього, у 2015 році, з нагоди 50-ї річниці встановлення Синоду Єпископів Католицької Церкви, він наголосив на потребі «синодальної Церкви, відкритої до слухання». Він зазначив, що «синодальний шлях є тим шляхом, якого Бог очікує від Церкви третього тисячоліття».
Сам процес розпочався на місцевому рівні в дієцезіях та єпархіях, де збиралися вірні і духовенство — представники парафіяльних спільнот для обговорення та подання своїх пропозицій. Ці пропозиції були узагальнені на національному та континентальному рівнях. Відтак результати цих консультацій стали основою для обговорень на двох сесіях Синоду Єпископів у Римі. Перша сесія відбувалася впродовж 4–29 жовтня 2023 року, а друга — у жовтні 2024 року.
На відміну від попередніх Синодів Єпископів, які зазвичай збирали лише єпископів для обговорення стану душпастирства та викликів перед Церквою, цей Синодальний шлях був позначений набагато ширшим процесом задля залучення усього Божого народу.
Українська Греко-Католицька Церква, будучи найбільшою Східною Католицькою Церквою, бере активну участь у цьому процесі. Владика Теодор Мартинюк під час Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року зазначав, що УГКЦ «увійшла вже готовою на Синодальний шлях Вселенської Церкви», оскільки має багатий досвід синодальності через Патріарші Собори. У цих Соборах беруть участь не тільки єпископи та священники, а й миряни, що відповідає духу Синодального шляху.
Делегації УГКЦ, зокрема Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, владики Богдан Дзюрах та Теодор Мартинюк, брали участь у першій та другій сесіях XVI Звичайної генеральної асамблеї Синоду Єпископів у Римі.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
